Серед численної колекції рідкісних рослин, які я вирощую на присадибній ділянці, останнім часом особливу увагу привертає момордика. Цю рослину рідко зустрінеш навіть на ділянках любителів екзотики. Момордика — однорічна трав’яниста ліана родини гарбузових. її тонке стебло за допомогою вусиків піднімається на висоту 5 і більше метрів. Листки великі, зелені, гарної ажурної форми, на довгих ніжках. Квітки невеликого розміру, жовті, з приємним ароматом. Спочатку з’являються чоловічі квітки, потім жіночі із зародком майбутнього плоду, який після запилення швидко росте і розвивається. Плоди округло-видовжені, вкриті м’ясистими шипиками. В процесі достигання вони спочатку жовтіють, а потім набувають красивого яскраво-оранжевого кольору. Коли плід повністю достигає, він розпадається на три м’ясисті пелюстки. У цей час потрібно стежити, щоб насіння не висипалося на землю.
Насінини досить великі, плескаті, ребристі, містяться у слизистому навколопліднику темно-вишневого кольору. Навколоплідних смачний, нагадує хурму. Плід має гарбузовий смак, але пелюстки зверху трохи гіркуваті, тому момордику ще називають гірким гарбузом, а за колір плоду — жовтим огірком.
Все стебло і плід вкриті мікроскопічними волосинками, на кінцях яких є кульки. Якщо до рослини доторкнутися, вони лопаються, розбризкуючи в’язку рідину. Це своєрідний засіб самозахисту рослини.
Момордика чудово почувається в наших умовах, за належного догляду гарно росте і рясно плодоносить. Вирощувати її можна в парниках та теплицях, у кімнаті на вікні чи на балконі, а також у відкритому грунті.
Агротехніка вирощування момордики нескладна. Незважаючи на тверду оболонку, її насіння не потребує попередньої стратифікації. Перед висівом його слід замочити на 24 год в насиченому розчині марганцівки. Я висіваю насіння в посудину з поживною грунтосумішшю. Кожну насінину ставлю ребром на глибину 1—1,5 см, щедро поливаю теплою водою, присипаю грунтом, ущільнюю, накриваю плівкою чи склом і ставлю в тепле місце. До появи сходів грунтосуміш підтримую у вологому стані.
Коли з’являться сходи, посудину переставляю на світле місце (вікно) і регулярно поливаю їх водою кімнатно температури. У вечірні години рослини корисно збризкувати теплою водою з пульверизатора. Як тільки мн-е загроза заморозків і настане стійке потепління, пересаджую момордику у відкритий грунт. Ділянка повинна бути добре освітлена, з легким родючим грунтом, захищена від вітрів. Висаджую рослини з грудкою землі, рясно поливаю, мульчую, щоб не пересихав грунт.
Момордика вибаглива до родючості грунту, тому лобре реагує на підживлення розчином коров’яку (1:10) чи курячого посліду (1:12). Підживлюю через кожних 10—12 л-з. Краще її вирощувати на шпалері чи іншій опорі, тоді рослини добре освітлюються, провітрюються, утворюють багато зав’язі і великих плодів. Протягом вегетаційного періоду слід розпушувати грунт і одночасно виполювати бур’яни, через два тижні підживлювати і регулярно поливати. Якщо вологи недостатньо, зав’язь обсипається.
Вирощують момордику задля екзотичних їстівних плодів, з яких готують смачні страви. Крім того, це надзвичайно гарна декоративна ліана — як у період цвітіння, так і під час достигання плодів. Її кількаметрове стебло з екзотичними яскраво-оранжевими оригінальними плодами, з красивим ніжнозеленим ажурним листям, з численними вусиками прикрасить і стіни будинку, і альтанку, й веранду, паркан чи терасу.
Крім смачних плодів і дивовижної краси, момордика має ще й цінні лікувальні властивості. Чай з листя ефективний від застудних захворювань, хвороб горла, у лікуванні діабету, високого кров’яного тиску. Листя і стебла використовують як глистогінний засіб, а також за шкірних хвороб та шлункових недуг. На Ямайці момордику застосовують для профілактики онкологічних захворювань, вважається, що вона затримує ріст пухлин. Цілющі властивості має і насіння: це сечогінний та протизапальний засіб, ним лікують виразку шлунка.
Плоди момордики широко використовують у кулінарії. Сам плід трохи гіркуватий, тому його попередньо вимочують, зрізують тоненько шкірку з шипиками. Він досить смачний, коли його порізати шматочками і підсмажити на олії. Плоди консервують, маринують, солять — як повністю стиглі, так і недостиглі. Законсервовані, вони мають приємний освіжаючий присмак.
Ось рецепт для тих, хто виростить момордику і захоче її законсервувати. Плід миють, розрізують на частини, видаляють насіння, очищають шкірочку. У стерилізовану банку складають шматочки момордики, додають часник, кріп, листя чорної смородини, кілька горошин чорного перцю. Заливають маринадом: на 1 л води по столовій ложці солі, цукру, 9%-ного оцту. Маринад доводять до кипіння, заливають банки, закривають кришками.
Якщо потрібно швидко розмножити момордику, а насіння не вистачає, можна використати пасинки рослини, яких вона утворює дуже багато, 3 нижньої частини пасинка нарізують живці з двома добре розвинутими листками, ставлять у посудину із звичайною, але теплою водою (не менше 25°С). Вже через 12—14 днів з’являться перші корінці, а через місяць нові рослини можна висадити на постійне місце, добре полити й притінити на два-три дні.
Якщо когось зацікавить ця незвичайна рослина, частково можу допомогти насінням.
