Хочу описати пряну рослину — селеру. З трьох існуючих форм селери — кореневої, живцевої і листяної — найбільшу цінність має коренева. Селера — холодостійка рослина. Насіння починає проростати при температурі + 5 С, дорослі рослини переносять короткочасні заморозки до — 7 С. Селера вологолюбива, вимагає рясних поливів, особливо поки розсада не приживеться на новому місці, на родючих, заправлених органічними добривами ґрунтах.
Вирощую я селеру кореневу, сорти Гігант. До посіву приступаю в січні-лютому (за місячним календарем). Попередньо насіння розміщую в полотняні мішечки і прогріваю 15-20 хвилин в теплій (до 50 С) воді. Потім на такий же час розміщую в холодну воду, після чого пророщую у вологій тканині в теплому місці. Як тільки насіння починають прокльовується (через 20 днів), приступаю до посіву. Спочатку вирівнюю в ящику грунт, перетираю всі грудочки, потім через дитяче іграшкове ситечко поверх землі насіваю тонким шаром дрібну фракцію. Висіваю насіння і так само через ситечко покриваю їх шаром землі 1-2 мм. Проростають вони повільно — 14-20 діб.
При появі 2-3 справжніх листочків, сіянці пікірують за схемою 5х5 см в інший ящик. Проводжу загартування. У середині травня розсаду висаджую в грунт. Перед посадкою рослини добре поливаю, коріння на одну третину підрізаю і висаджую неглибоко, інакше нормальні коренеплоди не отримаєш. Вони повинні знаходитися наполовину над землею, тому не засинаю землею верхню бруньку (сердечко), добре поливаю. Рослини в рядку довжиною до 6 м, через 30 см один від одного. При такій посадці кожній рослині вистачає сонця, і доглядати зручно. Догляд за селерою включає розпушування 2-3 рази за сезон, регулярні прополки, при необхідності підживлення коров’яком (1:10), настоєм деревної золи. Кореневу селеру прибираю в середині вересня. Коренеплоди до цього часу досягають ваги 500 г і більше. Зелень обрізаю і сушу для заправки супів, м’ясних, рибних страв, використовуємо при консервуванні овочів.
Бульби та зелень селери мають величезну лікувальну та поживну цінність. З її допомогою лікують неврастенію, ревматизм, очищають кров, виводять шлаки. Вживають селеру при астмі, задишці, плевриті. Вона допомагає очистити нирки, печінку, сечовий міхур (розчиняє камені). Використовують рослину проти артриту, діабету, для зміцнення нервової системи. Дозування таке: за один прийом вживати не більше 9 г зелені і не більше 15 г відварених коренів.
Одного разу мені попалося в книзі про лікарські трави такий вислів: якби чоловіки знали всі особливості селери, то засіяли б нею весь город… Цей вислів має своє підґрунтя, адже доказано науковцями, що селера благодійно впливає на чоловічу силу.
Крім того, селера хороша пряність. У їжу йдуть і листя, і коренеплоди, як в свіжому, так і в сушеному вигляді. А який смачний салат із селери в поєднанні з морквою, цибулею, капустою, зеленню петрушки. Хороший він і в заправках до супів і борщів. Спробуйте, не пожалкуєте!
Статья полезная