Листкова кормова капуста — цінний корм у молочному тваринництві й птахівництві. Це дворічна рослина. У перший рік виростає стебло циліндричної або веретеноподібної форми висотою 100—150 см. На стеблах можуть утворюватися гілочки, особливо в умовах достатнього зволоження та високої агротехніки. Листя має довжину 30—50 та ширину 18— 44 см, листкова пластинка гофрована, з восковим нальотом, черешки довгі — 12—44 см. Стебла зеленого або фіолетового кольору, листя — від світло-зеленого до фіолетового.
На другий рік життя з бруньок у пазухах листків виростають пагони, на яких утворюються квітки діаметром до 2,5 см, жовті, зрідка білі (суцвіття — китиця). Плід — стійкий до розтріскування стручок, гладенький, середнього розміру, плоский або циліндричний. Маса 1000 насінин — 3—5 г.
В Україні вирощують три сортотипи кормової капусти: Мозкову зелену, Мозкову червону та Тисячоголову. Вони високоурожайні, дають 500—800 ц/га зеленої маси, у якій міститься 12—14 % сухих речовин та 4—6 % цукрів, 60—100 мг% аскорбінової кислоти, а також каротин, вітаміни групи В, мінеральні речовини. Поживність кілограма зеленої маси — 0,12— 0,14 корм. од. За цим показником капуста рівноцінна вико-вівсяній сумішці, але поживніша, ніж кукурудза та буряки, бо збалансована за перетравним протеїном. Виростивши 500 ц/га зеленої маси, матимете 7500 корм. од. та 500 кг перетравного протеїну. Щоденне згодовування 10—15 кг цієї маси сприятиме підвищенню молочної продуктивності корів та жирності молока без витрати концкормів.
Листкова кормова капуста — холодостійка рослина. Її насіння починає проростати при 2°С. Період від сівби до з’явлення сходів (за середньодобової температури 12°С) триває 8 днів, для цього потрібна сума активних температур 95°С. Весняні заморозки (до мінус 8—10°С) не пошкоджують сходи.
Якщо кормову капусту висівають рано навесні, від з’явлення сходів до укісної стиглості минає близько 110 днів за суми температур 1500°С. Зелену масу від повторних (літніх) строків сівби можна згодовувати на 70—80-й день вегетації.
Восени рослини переносять тимчасове зниження температури до мінус 14°С, за умови, якщо відтавання поступове. Завдяки такій властивості зелену масу можна використовувати до початку зими. Корені проникають на глибину понад 100 см, але основна маса зосереджена в шарі 0— 35 см.
Хоча кормова капуста дуже вологолюбна, вона негативно реагує на близьке залягання підгрунтових вод (менше 80—100 см) та велику кількість опадів. Це рослина довгого дня — тривале освітлення прискорює її ріст та розвиток. Вона може рости й давати високі урожаї на будь-яких грунтах, крім піщаних. Погано переносить підвищену кислотність (оптимальний показник рН-6), тому позитивно реагує на внесення вапна. Вапнування до того ж є профілактичним заходом проти захворювання на килу.
Норма висіву — 2—3 кг/га насіння, глибина загортання 1 — 2 см. оптимальна густота — близько семи рослин на погонному метрі рядка за ширини міжрядь 45 см.
На початку вегетації кормова капуста росте повільно, тому у цей період необхідно ретельно боротися з бур’янами та не допускати утворення кірки на поверхні грунту. На 5—6-й день після висіву слід заборонувати ділянку упоперек напрямку сівби, а після появи сходів обробляти міжряддя (механізовано чи вручну).
Листкова маса наростає до кінця вегетаційного періоду. Під час інтенсивного утворення листя та кореневої системи добрий ефект дає підживлення аміачною селітрою: перше — у фазі 3—4 листків, друге — 6—7. Одночасно зростає потреба у волозі, тому велике значення у цей час має розпушування міжрядь.
За весняних строків сівби капуста росте в умовах зростання середньодобових температур та тривалості дня. Коли ж її вирощують у повторних посівах, температура поступово знижується, а тривалість дня скорочується, що стримує розвиток рослин, водночас інтенсивно наростає зелена маса з ніжнішими листками, ніж за весняної сівби.
Як правило, у повторних посівах на перших етапах капуста росте значно швидше, ніж у весняних. Приріст маси закінчується значно пізніше. До того ж частка листя також значно більша, а отже, вища поживність зеленої маси.
Вирощування кормової капусти у повторних посівах (за літніх строків сівби) дає можливість забезпечити тваринництво зеленим кормом у пізньоосінній період. Мерзлі рослини не втрачають зеленого забарвлення, після відтавання зберігають смак та поживність, їх охоче поїдають тварини. Оскільки якість капусти навіть за температури мінус 10—12°С не знижується, її можна скошувати і згодовувати до січня і навіть до лютого.
Розміщують капусту після культур, які залишають поле чистим від бур’янів. У повторних (літніх) посівах — після озимих та ярих на зелений корм.
Капуста позитивно реагує на створення потужного розпушеного кореневмісного шару, що досягається глибокою зяблевою оранкою з грунтопоглибленням. Рано навесні проводять боронування, культивацію та вирівнювання поверхні.
Для літніх повторних посівів особливо важливо всі роботи здійснювати у стислі строки, щоб зберегти запаси вологи. Перед сівбою та після неї тут обов’язковим заходом є прикотковування.
Кормова капуста виносить з 100 кг урожаю 0,30—0,35 кг азоту, 0,12—0,14 кг фосфору та 0,40—0,44 кг калію. У зв’язку з високою вартістю мінеральних добрив, особливо азотних, під неї необхідно вносити органічні добрива у дозі 30—40 т/га, а на бідних грунтах — 50—60 т/га.
Якщо дотримуватися оптимальної густоти рослин у рядках, їхні стебла будуть тонкими і ніжними. У такому разі урожай можна збирати будь-якими кормозбиральними машинами, а на невеликих ділянках — вручну.
Кормова капуста добре силосується у чистому вигляді або в суміші з половою чи подрібненою соломою у співвідношенні 3:1. У 100 кг силосної маси міститься 1,6 кг перетравного протеїну.
На пасовищах кормову капусту висівають звичайним рядковим способом (15 см) сівалкою СЗТ-З або врозкид. Випасають восени, коли ріст трав на культурних пасовищах закінчується.
Добова норма згодовування зеленої маси чи силосу з капусти для великої рогатої худоби не повинна перевищувати 20—25 кг на одну голову. Збільшення дози може спричинити захворювання через наявність у зеленій масі тіоціанінів.
Щоб уникнути захворювань (кила, чорна ніжка, альтернаріоз, фомоз), не слід висівати капусту на одному й тому ж місці раніше, ніж через 3—4 роки, потрібно також протруювати насіння, знезаражувати грунт.
Капусту можуть пошкоджувати хрестоцвіті блішки, трачі, листоїди, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця, листогризучі гусениці капустяного та ріпакового білана, капустяної совки, молі, ріпакові клопи. Ефективними проти шкідників є карате (0,2 кг/га), децис (0,3 кг/га) та шерпа (0,32 кг/га). Обробляти краще у ранкові чи вечірні години. Проти широкого спектру комах можна скористатися препаратом сумі-альфа, норма витрати — 0,2—0,3 л/га. У нього високий ефект післядії, безпечний для бджіл.
Отже, листкова капуста — цінний молокогінний корм для пізньоосіннього та зимового використання. Її варто вирощувати у підсобних та фермерських господарствах.
