Починається захворювання навесні. У молодих дерев (3—7 роківіверхівкові бруньки букетних гілочок за 1—2 тижні до цвітіння чорніють і не розвиваються, часто в’януть суцвіття. Уважно оглядаючи дерево, на стовбурі, у розвилці та на скелетних гілках можна виявити ледве помітні вдавлені смужки і плями різних розмірів з іржаво-коричневим відтінком. Від живої тканини такі плями іноді відокремлюються тріщинами, з яких витікає камедь. Захворювання розвивається інтенсивно і якщо не вживати належних заходів, дерево може загинути протягом поточного вегетаційного періоду.
У дерев віком понад 7 років хвороба стає хронічною: на корі стовбура і скелетних гілках утворюються не-крозні ураження, кора навколо тріскається і відшаровується від деревини у вигляді суцільних поздовжніх смуг, утворюючи заглиблення, з яких інтенсивно витікає камедь. Поступово рани розростаються й повністю охоплюють уражену частину рослини, на якій оселяються гриби. Дерева повільно, частинами, засихають упродовж тривалого часу (до 15 років).
Заходи боротьби
Щоб запобігти передчасному засиханню дерев черешні, необхідно дотримувати певних вимог. На ділянці, де планують їх посадити, не слід вирощувати пасльонових, овочевих, баштанних культур, суниці та соняшника, бо вони уражуються вертицильозним засиханням і е розсадниками грибів.
Грунт на ділянці, де ростуть черешні, має бути повітропроникним. Для них непридатні важкі глинисті, небажані також солончакові й солонцюваті грунти з близьким заляганням підгрунтових вод, бо від цього погіршується аерація кореневої системи.
Садити дерева краще восени, розміщуючи кореневу шийку на глибині 4—5 см від поверхні грунту. Формуюче обрізування виконують влітку (кінець травня — серпень), коли розвиток бактерій пригнічується високими температурами повітря. Різальний інструмент слід дезінфіку-вати 10%-ним розчином мідного купоросу, формаліну або карболової кислоти. Зрізи обов’язково змастити садовим варом або олійною фарбою.
Аби запобігти сонячним опікам та морозобоїнам, що сприяють захворюванню на вертицильозне засихання, восени і в зимово-весняний період штамби дерев і скелетні гілки треба білити 20%-ним розчином вапна, до якого додають 2 % мідного купоросу.
Після інтенсивних дощів у серпні-вересні та на початку листопада дерева обприскують 1%-ною бордоською рідиною або купроксатом. У жовтні також двічі обприскують цими ж препаратами з інтервалом 15 днів.
Напровесні для знезаражування верхівкових бруньок, на яких є зимуюча інфекція, дерева слід обприскати 3% -ною бордоською рідиною або купроксатом. Відразу після закінчення цвітіння у період інтенсивного зараження листків цією хворобою черешні обприскують одним із препаратів: поліхомом (40 г), купроксатом (35 мл), ридомилом (40 г) або полікарбацином (40 г на 10 л води). Наприкінці липня — на початку серпня обприскування повторюють | одним із названих препаратів. і Наведений комплекс захисних за-‘ ходів ефективний також проти перед-! часного засихання абрикоса та інших ; плодових дерев.
