Практика садівництва переконує: багатосортові дерева практичні й вигідні, коли сорти грамотно і вдало скомпоновані.
На моїй садовій ділянці вже кілька років ростуть і плодоносять шість кількасортових дерев сливи. Інші ще тільки вступають у плодоношення.
Щепив на кожному дереві від 2 до 5 різних сортів. Компонував їх переважно за строками достигання плодів, формою крони, інтенсивністю росту, а також з урахуванням взаємозапилення. Вийшло непогано. Тож хочу поділитися досвідом.
Добір сортів
Сортів сливи багато. З них тільки культурних налічується понад сто. Вибрати є з чого. Тому більшість компоновок виявилася, на мій погляд, вдалою.
Скажімо, Угорка звичайна і Черкуша чорна ростуть і плодоносять ніби рідні сестри. Крони дерев однакові. Різниця в строках квітування та достигання плодів, хоч обидва сорти осінні.
На цьому ж дереві дві скелетні гілки щепив ранніми сортами: Глинською та Скороспілкою червоною. Один з них росте з південного, а другий — з північно-західного боку крони, Різниця в достиганні плодів 15-— 20 днів. Потім достигає Черкуша, а після неї Угорка. Дерево поступово звільняється від ранніх плодів і краще живить пізні сорти.
А ось другий приклад компонування: Алича рожева, Волошка і Ренклод росошанський. Усі ці сорти великоплідні й літні, хоч достигають також у різні строки. А скомпоновані вони за формою та інтенсивністю росту крони. У Ренклода вона, як і у Волошки, пірамідальна, а в Аличі — розлога. Отож, верхній ярус Ренклод та Волошка , а нижній — Алича рожева. Спочатку достигає і звільняє гілку Алича, а згодом достигають сорти верхнього ярусу. У другій половині серпня дерево повністю звільняється від плодів і закладає квіткові бруньки майбутнього врожаю.
Не менше вдалим є компонування сортів: Рання жовта, Ренклод Альтана та Анна Шпет. Кожен сорт — окрема скелетна гілка. Вони рівномірно ростуть, щедро плодоносять, взаємно перезапилюються і по черзі звільняються від плодів.
Ще одне цікаве, на мій погляд, компонування: Рання жовта, Ренклод зелений і Анна Шпет. Коли плоди достигають, слива — ніби новорічна ялинка, переливається веселкою барв. Та й за силою росту всі сорти однакові.
На інших деревах скомпоновано переважно по два сорти. Але ще не всі вони вступили в плодоношення, хоч дерева ростуть і розвиваються добре.
Що дає асорті сливи?
Насамперед, дерев мало, а сортів багато. Для товарного виробництва, тобто на продаж, це незручно, хоч відро—два певного сорту можна зібрати. А для переробки та споживання свіжими — добре. Плоди сливи в широкому асортименті є до столу протягом майже п’яти місяців. У міру достигання плодів їх можна переробляти на повидло, джем, варення, компоти, сушити на чорнослив, робити наливки тощо.
Є способи, за яких свіжу сливу можна мати всю зиму і навіть навесні. Скажімо, якщо свіжозібрані плоди окунути в розтоплений віск чи парафін, а потім засипати сухим піском, вони зберігаються до травня. А засипані цукром (100 г на трилітрову банку) сливи зберігаються свіжими всю зиму, якщо їх помістити в прохолодній коморі чи сухому підвалі. Для цього, зрозуміло, краще використати пізні сорти.
І ще одне, чи не найголовніше. Слива, як і інші плодові дерева, щороку потерпає від весняних заморозків. Але різні її сорти квітують у різні строки. Розбіжність невелика, але є. Отже, якщо приморозок пошкодить один сорт, то вродить другий або й два інших. І, навпаки, односортові дерева, та ще коли вони всі одного сорту, в такі роки врожаю не дадуть.
Тож і з цього погляду кількасортові дерева заслуговують на увагу, І стосується це, на мій погляд, не лише сливи, але й інших плодових дерев,
