Розмарин: тонкощі агротехніки


Багато любителів пряносмакових рослин пробують виростити розмарин і — розчаровуються. Розчаровувався і я, коли ще у 80-х роках також брався за цю культуру. А в чому річ? Звичайно, що тоді ще бракувало досвіду, а садивного матеріалу було важко дістати. Так тривало доти, поки не почав виходити журнал «Дім, сад, город», завдяки якому я налагодив зв’язки з багатьма аматорами, а згодом створив і свій міні-ботанічний сад, яким дуже пишаюся. З роками набув досвіду вирощування теплолюбних екзотів, і тепер дійшов висновку, що розмарин — це та субтропічна культура, яка найбільше піддається культивуванню в наших несубтропічних умовах.

Розмарин — вічнозелена напівкущова рослина з родини губоцвітих висотою до 1 м, а на батьківщині, у Середземномор’ї, виростає до 2 м. Вирощують його в багатьох субтропічних і тропічних країнах, а в нас у відкритому грунті — на півдні Криму, а любителі — і в центральних та північних районах України.

Стебло в розмарину — прямостояче, листки — лінійні, шкірясті, із заокругленими краями, нижня частина листка злегка ворсиста. Квітки — голубувато-фіолетові, зібрані по 5—10 у китицеподібні суцвіття,

Розмарин — стародавня культура, відома ще кілька тисячоліть тому, греки вважали її священною. У середні віки він був найпопулярнішою пря-носмаковою і лікарською рослиною, якою прикрашали будівлі, пересипали білизну в скринях для відлякування молі, широко використовували в кулінарії та медицині.


Вирощую розмарин живцюванням, відсадками, насінням. У червні-липні нарізую напівздерев’янілі живці завдовжки 6—8 см, обрізую нижнє листя і висаджую в заздалегідь підготовлений ящик з піщано-земляною сумішшю: знизу — 5-сантиметровий шар легкої родючої землі, зверху — такий же шар річкового промитого піску з невеликою домішкою городньої землі. Заглиблюю живці на 2—3 см. Ящик накриваю плівкою, але попередньо встромлюю в пісок дерев’яні кілочки або дуги з дроту, щоб плівка не торкалася рослин. Ящик ставлю в тепле, захищене від північних вітрів місце, наприклад біля стіни будинку з південного боку, від пекучого сонця захищаю газетою. Якщо температура повітря +20°С, живці укорінюються за 3—4 тижні. До осені вони трохи підростають, але я їх не пересаджую, а з настанням нічних заморозків додатково прикриваю ящик мішковиною або заношу до холодної теплиці, з настанням сталих холодів, а це часто припадає на кінець жовтня, ящик переношу до неопалюваного приміщення, де температура протягом зими не опускається нижче 0—2°С. Слабкі короткочасні приморозки рослини добре переносять, взимку їх часто обсипаю снігом, який за низької температури, але дещо вищої нуля, поступово розтає, рівномірно зволожуючи грунт. Тоді відпадає потреба у поливанні крижаною водою, що не бажано. Така перезимівля розмарину дещо нагадує природні умови перезимівлі рослин на півдні Криму.

Розмножую розмарин ще поділом куща. Для цього маточний кущ навесні висаджую горизонтально, але всі гілочки спрямовую догори, тоді протягом літа біля кожної гілочки утворюються корінчики, а восени такий кущ розділяю на частини, які висаджую в окремі горщики або невеликі ящики. Як кущики, так і живці в ящику висаджую за 3—4 см один від одного, що дає можливість зекономити площу, адже взимку рослини не ростуть, перебувають у стадії спокою. Частина рослин перезимовує в погребі, але стежу, щоб грунт не пересихав і не перезволожувався. За таких умов вирощування можна культивувати розмарин у будь-якому регіоні нашої держави.
А тепер про вживання рослини. Листя, молоді пагони і квітки розмарину містять ефірні речовини: борнеол, цинеол, камфору тощо. Використовую і свіже, і сушене листя як приправу до м’ясного бульйону, квасолі, сиру, а також під час соління м’яса; у рибних стравах він іноді замінює лавровий лист. А італійці, наприклад, запікають з розмарином макарони і печуть з ним млинці.
Листя розмарину використовують у парфумерній промисловості для виготовлення одеколонів, шампунів, мила.

Розмарин з давніх-давен вважають лікарською рослиною, яка здатна зберегти молодість, підняти настрій, зняти втому, підвищити кров’яний тиск. Його використовують при неврозі серця, астмі, запаленні верхніх дихальних шляхів. Він очищає шлунково-кишковий тракт, регулює його діяльність і зміцнює її, діє як антисептик і жовчогінне.

Використовують його і зовнішньо при невритах, ревматизмі, тромбофлебіті. Щоб за-,V побігти ранній появі зморщок, сумішшю товчених листків розмарину і лаванди протирають шкіру обличчя.


Інші статті по темі:





Один коментар до статті “Розмарин: тонкощі агротехніки

  1. Надія висловив (-ла) думку:

    Підкажіть, будь ласка, може хто вирощував розмарин в Київській області, як приживається і зимує? Або вирощувати в контейнері? Прочитавши як важко виростити його насіння вирішила що краще куплю, підкажіть де у Києві можна знайти розмаринe кущик. Дякую за відповідь..

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *