Розмноження винограду відсадками


Технічні сорти й гібриди винограду

У популярних виданнях найчастіше приділяється увага розмноженню винограду садінням чубуків. У цього способу є свої позитивні й негативні сторони. Все залежить від того, з якою метою вирощується саджанець та від можливостей агротехніки.

Якщо у вас багато лози для нарізування чубуків і потрібно отримати велику кількість саджанців для власних потреб або на продаж, тоді, звісно, потрібно обирати розмноження чубуками. Дехто купує чубуки для самостійного вирощування саджанців. Але несумлінні продавці можуть підмінити сорт необізнаним аматорам, продати неякісний товар: недозрілі, хворі, надто слабкі (тонкі), або, здавалося б, потужні, міцні, але нарізані з жируючих вовчкових пагонів, котрі відростають у великій кількості після вимерзання надземної частини куща. Доброго результату від таких чубуків чекати не варто.

Для чубуків важливо дотриматись умов зберігання, провести підготовку до висаджування. Сама процедура висаджування чубуків — нескладна, а основні трудозатрати (поливання, розпушування, просапування, обприскування тощо) припадають на період росту саджанця. Недотримання вимог агротехніки різко зменшує вихід кондиційних саджанців. Негативний вплив літньої спеки на результати вирощування саджанців винограду виноградарі вже побачили. Зарадити цьому можна мульчуванням та застосуванням крапельного зрошення. Якщо вам не вдалося виростити власні саджанці, то ви змушені їх купувати. Що ж пропонують покупцеві? Добре, якщо буде дотримана сортність, і ви отримаєте той сорт, який обіцяє продавець. А якість матеріалу? Які гарантії вкорінення можуть бути, якщо лоза погано визріла, викопування проведено абияк, саджанці на базарі не перший день з голими підсохлими корінцями. Результатом придбання такого саджанця стане його загибель ще під час зберігання або він вимерзне після осіннього висаджування, або ж будуть втрачені сили та роки в очікуванні врожаю від слабкого саджанця.

До певної міри покращує ситуацію поява в продажу саджанців, вирощених у «контейнерах». У них значні переваги — збережена коренева система (це не ті декілька пересохлих паличок, котрі продавці називають корінням, а велика кількість живих, активних корінців, збережених у ґрунті «контейнера»). Ці корінці і є гарантія вкорінення саджанця, бо починають працювати відразу після висаджування на постійне місце. Але такі саджанці (як і все якісне) коштують дорого, та й вибір їх замалий. Адже в той же об’єм авто або причепа можна завантажити значно більше «звичайних», стандартних саджанців і запропонувати їх покупцеві за нижчою ціною.


Тобто, якщо ви вирішили придбати виноградний саджанець на базарі, то в більшості випадків це саджанець без живого коріння і ризик його загибелі досить високий. Ліпше буде придбати матеріал у знайомого виноградаря, захистити кореневу систему від висихання і посадити у найкоротші строки після викопування.

Але крім придбання готових саджанців або вирощування їх із чубуків існують інші способи розмноження винограду. Це і перещеплення, тобто заміна надземної частини куща, що не сподобався, на бажаний сорт (перещеплення за умови його успішності дає змогу отримати товарний урожай у найкоротший строк), і отримання садивного матеріалу способом відсадків. Якщо у сусіда, знайомих, у вас є сорт, котрий бажано розмножити (але ви не маєте кущів для перещеплення) і при цьому для вас важливо отримати сильні, життєздатні саджанці, які забезпечать швидке вкорінення, ріст та плодоношення, то слід вдатися до розмноження відсадками.

Спосіб відсадків має різновиди: горизонтальні, дугоподібні та повітряні. Чим вони відрізняються та який з них вибрати в конкретній ситуації?

Розмноження дугоподібними відсадками

Якщо вам потрібно отримати декілька саджанців від одного виноградного куща, можна обрати розмноження дугоподібними (або верхівковими) відсадками. Цей спосіб дає можливість за один сезон отримати повноцінні, потужні саджанці, що вже плодоносять. Для отримання однієї молодої рослини використовується одна довга однорічна лоза. Укладати відсадки можна з жовтня по червень включно.

Розмноження дугоподібними відсадками

За весняних строків закладання відсадків ще з осені лози, призначені для цього, кладемо на землю та, за необхідності, вкриваємо. Навесні від материнського куща в напрямку відгадка копаємо канавку глибиною 15-20 см. Профіль канавки може бути довільним і залежить від довжини відсадка, бажаних розмірів кореневої системи саджанця тощо. На дно канавки кладемо шар родючого ґрунту з перегноєм. На цей шар вкладаємо і закріплюємо відсадок та залишаємо над поверхнею землі частину лози (з 2-3 бруньками), необхідну для формування нової рослини.

Якщо при формуванні відсадка ви допустили помилку, то як це виправити? На початку наступного сезону можна застосувати два способи.

Перший: навесні провести коротке обрізування відсадка, залишивши 2-4 бруньки для росту нових пагонів (при довжині 20-40 см залишаємо один найсильніший, усі інші виламуємо), і видалити всі суцвіття на відсадку, а нормування маточного куща здійснювати як звичайно. У жовтні отримаємо відсадок з довгою лозою та кореневою системою невеликого об’єму. Викопування необхідно провести після обпадання листя максимально обережно, зберігши землю на корінні. Яму під висаджування готуємо на прийняту у даній місцевості глибину. А діаметр ями такий, щоб без ускладнень укласти на дно кільцем або вісімкою максимальну довжину лози. На рівні поверхні ґрунту або над ним повинна бути визріла лоза. Після висаджування видаляємо невизрілий приріст. Після приморозків бажано не тільки підгорнути саджанець, а й укрити землю над корінням, щоб максимально віддалити строки промерзання грунту та дати рослині добре вкорінитися з осені. На тому відрізку лози, що знаходиться у землі, вічка я не осліплюю (так менше «вхідних воріт» для інфекції).

Якщо саджанець з довгою лозою висадити так, то навесні він відставатиме в розвитку порівняно з потужними відсадками, але до осені «наздоганятиме» їх завдяки наростанню коріння на довгій підземній ділянці лози. Але такий саджанець завжди розвивається інтенсивніше порівняно зі стандартним «базарним» матеріалом, тому що одразу після висаджування живе, активне коріння забезпечить йому швидке вкорінення та випереджаючий ріст у наступному сезоні.

Другий спосіб: можна прикласти зусилля для збільшення об’єму кореневої системи з одночасним зменшенням надземної частини відсадка: провести обрізування на ріст з помірним навантаженням гронами і збільшити довжину прикопаної лози. З торішньою лозою ці маніпуляції можна проводити по червень включно. Пізніші строки не забезпечують формування до осені задовільної кореневої системи. Можна не заглиблювати додаткову горизонтальну ділянку відсадка, а прикопати вертикальний відрізок лози, використовуючи ящики, відра, дерев’яні, пластикові коробки чи інші ємкості без дна. Чим більший об’єм ємкості, тим потужнішою буде коренева система, але і важчим пересаджування.

Способи стимулювання росту коріння на відсадках

Кільцювання лози проводять після прикопування відсадка на горизонтальному відрізку лози біля материнського куща.

А при закладанні додаткових пагонів на лозі відсадка кільце з дроту накладаємо поза цими бруньками (або молодими пагонами). Щоб не перевантажувати лозу молодими пагонами, вертикальну частину відсадка обрізуємо коротко.

У наступному сезоні з додаткових пагонів можна сформувати молодий плодовий рукав або використати для отримання нових відсадків.

Мульчування грунту над прикопаною лозою. Навесні не мульчувати або ж провести укриття прозорою плівкою для кращого прогрівання ґрунту в зоні прикопаної лози. Влітку необхідно мульчувати ґрунт над відсадком сипким матеріалом (перегній, січка соломи, трава, тирса тощо), аби запобігти перегріваннню та пересиханню грунту в зоні молодих коренів відсадка.

Зрошення. Потрібне регулярне (краще крапельне) для постійного забезпечення зволоженого стану ґрунту в зоні молодого коріння.

Розмноження горизонтальними відсадками

Не меншу цікавість викликає розмноження винограду способом горизонтальних відсадків, котрий разом з вирощуванням саджанців із зелених живців у теплиці в умовах штучного туману, вирощуванням саджанців з укорочених здерев’янілих живців та щепленням у зелений пагін належить до способів інтенсивного розмноження винограду. Спосіб горизонтальних відсадків дуже зручний в тому випадку, коли від кожного маточного куща потрібно отримати не 2-6, а більше десятки саджанців (дещо меншого розміру, ніж верхівкові відсадки).

Розмноження винограду горизонтальними відсадками

Розмноження винограду горизонтальними відсадками

Технічно спосіб нескладний і під силу кожному. Навесні для відсадків під час обрізування на кущі залишаємо 2-4 лози по 8-12 бруньок кожна, котрі в травні прикопуємо вздовж шпалери в канавках глибиною 20 см. Під лозою відсадка насипаємо поживний субстрат, над відсадком — шар вологої землі 5-6 см. Догляд полягає у регулярному зрошуванні, розпушуванні та підсипанні ґрунту в канавки, підв’язуванні, обприскуванні від хвороб та передбачає інші операції на зелених пагонах.

Лозу відсадка бажано кільцювати. Поліпшують якість саджанців мульчування та крапельне зрошення. Восени відсадок викопують, відділяють від материнської рослини, ріжуть на окремі вкорінені саджанці.

Як підвищити ефективність розмноження відсадками?

Покращити розмноження відсадками можна, комбінуючи його з вирощуванням саджанців у контейнерах. У такому випадку, по-перше, зрошується менший об’єм субстрату в зоні коріння і значно зменшується витрата води, по-друге, коріння росте в обмеженому просторі контейнера, а значить легше виконати пересаджування на постійне місце і при цьому максимально зберегти активне, живе коріння.

Укладання горизонтального відсадка в канавку можна спростити : глибина не 20 см, а 5-10 см.

Горизонтальну лозу закріплюємо в рівчаку вздовж шпалери за допомогою дерев’яних або металевих гачків, шпильок тощо. Спочатку також можна канавку не загортати землею (в такому разі бруньки на відсадку пробуджуються активніше). Після відростання молодих пагонів до 10-15 см необхідно видалити слабкі, зайві. При довжині пагонів понад 20 см видаляємо листя на нижніх вузлах, на пагони надіваємо ємкості без дна (обрізані пластикові каністри, пляшки, паперові пакети з-під напоїв, відра тощо). Ємкості заповнюємо поживною земляною сумішшю, поливаємо, мульчуємо ґрунту контейнерах і над горизонтальною частиною відсадка. Контейнери, розміщені над поверхнею ґрунту, навесні добре прогріваються, що стимулює швидкий ріст коренів, але в літню спеку потрібно запобігати перегріванню контейнерів (регулярне зрошування, підгортання контейнерів соломою, тирсою, скошеною травою, перегноєм, землею). Такий відсадок може заплодоносити вже у перший рік.

Дугоподібний (верхівковий) відсадок закріплюємо в рівчаку, а виведений на поверхню вертикальний відрізок лози підв’язуємо до кілка, надіваємо ємкість без дна, заповнюємо контейнер землею, ущільнюємо, поливаємо та обрізуємо лозу на необхідну довжину. На потужному відсадку можна спробувати отримати декілька грон винограду. Для плодоношення залишаємо або сильний пасинок, або верхню частину вертикальної лози. Ці плодоносні лози потрібно підв’язати до дроту шпалери горизонтально. Для формування нових пагонів залишаємо 2-3 бруньки на відсадку або на сильному пасинку, але бажано нижче від лоз плодоношення. Всі зайві бруньки на вертикальній лозі відсадка видаляємо.

Результати та перспективи

За значної економії води на зрошування ми виростили саджанці, у яких основний об’єм коренів розміщений у ґрунті контейнера. Така коренева система не пошкоджується під час викопування, транспортування та пересаджування на постійне місце. Це демонструє такий досвід: у контейнері за весняних строків відведення лоз уже в серпні коренева система достатньо розвинута для пересаджування саджанця. Після глибокої чеканки (залишаємо над гроном 8-10 листків) саджанець з дозрілим гроном можна виставити на продаж. До висаджування на постійне місце ґрунт у контейнері тримаємо зволоженим; догляд як за кімнатними рослинами. Висаджувати можна в будь-які строки, але за пізнього пересаджування необхідно вкривати землю над коренями, щоб подовжити час на вкорінення до промерзання ґрунту. Про якість кореневої системи (тобто про саджанець у цілому) засвідчить його листя: якщо саджанець перебуває у задовільних умовах (не під спекотними променями сонця, субстрат у контейнері вологий) і відмічається в’янення листя, значить коренева система недостатня для забезпечення надземної частини. Необхідно вкоротити саджанець, частково видалити листя. Можна висадити такий саджанець у найкоротший строк (серпень, вересень), залишивши 2-3 вузла з листям та пасинками над поверхнею, добре поливати, на пару тижнів притінити надземну частину папером, травою. До морозів такий саджанець укоріниться, визріє і закладе суцвіття на майбутній сезон.

Потенціал, сила контейнерних відсадків відкривають нові перспективи агротехніки порівняно із стандартним базарним матеріалом.

По-перше: відсадок пізнього сорту з невизрілими гронами, коренева система якого знаходиться в ємкості достатнього об’єму (відро, ящик, корзина), з настанням холодів можна перенести в теплицю, на веранду, в плівковий парник до повного визрівання ягід, лози. Після природного листопаду його до весни можна прикопати в парнику, неопалюваній теплиці, у відкритому ґрунті (з укриттям) або висадити на постійне місце в будь-які строки, укривши лози.

По-друге: враховуючи велику силу росту відсадка-саджанця порівняно із стандартними саджанцями, втрачають актуальність деякі рекомендації з агротехніки вирощування винограду в перший рік після садіння. Наприклад, зазвичай основне завдання у перший рік — виростити один пагін, який восени обрізують на 2-4 бруньки, щоб у наступному році мати два пагони і почати формування плодових рукавів для віялового формування, або один пагін для штамба. В поодиноких випадках при інтенсивному догляді можливе прискорене формування куща.

А високий потенціал росту саджанців з відсадків можна використати у таких напрямках:

  • — на всіх саджанцях можна провести прискорене формування в перший сезон: прищипуючи основні пагони та пасинки, формуємо плодові рукави, стрілки, ланки, а на ранніх сильнорослих сортах, здатних до плодоношення на пасинках другого порядку, можна залишити декілька грон для проби;
  • — за нестачі материнських кущів для подальшого розмноження сорту використовуємо висаджені восени відсадки. Після висаджування сильного саджанця робимо слабке обрізування, залишаючи максимум довжини визрілої лози. Я вкриваю лози злегка (для захисту від зледеніння). На пришпилені лози після промерзання землі на 2-4 см кладу смуги шиферу або дошки чи інший підручний матеріал: картон, плівка, гілки, трава, тирса, солома, листя тощо. До промерзання ґрунту не вкриваю — заводяться миші. Землею підгортаю тільки голову куща, решта лози повинна «дихати».

Адже під суцільним укриттям у відлигу, при потеплінні, бруньки лози підпрівають, активізуються бактеріальні та грибні інфекції, що потребує хімобробки перед укриттям, тому від укривання всього куща землею я відмовився. Навесні, після розкриття куща, лози укладаю в неглибокі горизонтальні канавки (5-7 см), пришпилюю до проростання бруньок. Після відростання молодих пагонів до довжини 10-15 см відламую слабкі, незручно розміщені та зайві пагони. Залишаю тільки необхідну кількість: 1-3 біля основи лози для формування рукавів майбутнього куща, на них суцвіття видаляю, та на горизонтальній лозі в канавці для нових саджанців. Відразу загортаю рівчак вологою землею, поливаю та підгортаю молоді пагони у вертикальному положенні, залишаючи вільними верхівки. Цей захід, аналогічно ранньому підгортанню картоплі, захистить пагони від пізніх заморозків. Якщо і підмерзне верхівка, пагін відновиться із бруньок, що збереглися в землі горбочка. Коли довжина пагонів переросте половину висоти контейнера або дорівнюватиме їй, потрібно виламати нижнє листя на пагонах, надіти на них контейнери та насипати поживну земляну суміш від третини до повної висоти контейнера (це залежить від довжини пагонів). Подальший догляд включає зрошення, підсипання грунту, мульчування, підживлення та захист від хвороб.
Скільки пагонів можна залишити навесні для отримання відсадків на саджанці, висадженому минулої осені? На це впливають об’єм кореневої системи під час висаджування, довжина лози, покладеної в посадкову яму (на ній також наростає коріння), довжина та діаметр надземної частини лози. Збільшена довжина підземної та надземної лози за відносно малого об’єму коренів дадуть задовільний ріст на старті сезону. Потім за перевантаження пагонами ріст може загальмуватись, але поступово, в міру наростання коріння на підземній частині саджанця, на горизонтальній лозі відсадка в рівчачку, на молодих пагонах у контейнерах, швидкість росту збільшується, значно випереджаючи «базарні» саджанці. В серпні — вересні пагони карбую, нижче місця чеканки на пагонах бажано залишати пару пасинків.

Через пару тижнів після чеканки саджанці можна відокремити від маточного куща і висадити на постійне місце. Важливо під час висаджування зберегти коріння в земляній грудці контейнера. Тому спочатку саджанець вміщуємо в посадкову яму, обережно знімаємо контейнер; пластикові пляшки, паперові пакети краще обережно розрізати, щоб легше їх видалити. Яму засипаємо, саджанці поливаємо, лози саджанців на 10-14 днів притінюємо або підв’язуємо вертикально до кілка (останнє важливо за ранніх строків садіння!) і до настання природного листопаду утримуємо землю вологою. За ранніх строків садіння саджанець може потрапити у спекотні умови, тому необхідно пильно стежити за його станом (як і при висаджуванні вегетуючих саджанців інших культур). Якщо в’яне листя, треба збільшити зрошування, притінити рослини і, за необхідності, видалити частину листя на нижній частині саджанця. Якщо погода спекотна, а зрошування недостатнє, можна видалити все листя. Не бійтесь цього. Як тільки коріння приживиться на новому місці, прокинуться бруньки на збережених пасинках, а якщо навіть засохли пасинки, то проростуть 1-2 пазушні (зимуючі) бруньки на верхівці пагона. Цього листя саджанцю буде достатньо, щоб накопичити сили перед зимівлею. Адже найактивніше працює якраз молоде листя. Ось чому важливе вертикальне підв’язування лози; в такому випадку пазушні бруньки в нижній частині пагона не пробуджуються після висаджування і проростуть тільки наступної весни.

Наостанок хочу відмітити, що, на мій погляд (в умовах дачного чи присадибного виноградника), вирощування відсадків — ефективніший, цікавіший спосіб розмноження винограду, ніж розмноження чубуками, бо забезпечує отримання за 2-3 роки повноцінних плодоносних кущів винограду. Якщо ви один раз випробуєте його в дії, то не пошкодуєте і ще неодноразово будете використовувати його. Але не лише швидке збільшення кількості кущів винограду, врожайності вашого виноградника стануть вашою винагородою. Ваші сусіди, знайомі, друзі звернуть увагу на ваш виноградник, що інтенсивно розширюється, прийдуть до вас за саджанцями, за досвідом.

Запрошую всіх зацікавлених виноградарів поділитися своїм досвідом інтенсивного розмноження винограду, висловити свої зауваження, поділитися своїми успіхами та проаналізувати невдачі під час розмноження винограду тим чи іншим способом.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *