Останніми роками в Україні з’явилося багато приватних плодорозсадників, тим часом як державні плодорозсадники переживають занепад.
На жаль, не всім розсадниководам можна довіряти стовідсотково. У гонитві за прибутком трапляються обмани покупців: щоб не дуже натужитись, із одного сорту можуть зробити кілька тощо.
Якось восени бачила в продажу саджанці виведеного мною сорту черешні Дончанка з листям… з п’ятьма різними етикетками! Стали частими скарги садівників-аматорів, коли не лише замість одного сорту виріс інший, але й інша порода.
А з листям продають, щоб було видно, яка це порода (щоб не «всучили» вам викопане в лісосмузі деревце). Хоч при випаровуванні вологи листям саджанці підсихають, можливе зниження приживлювання. Тож не забувайте, що в усіх придбаних саджанців. навіть у розсаднику, перед садінням слід на добу, але не більше, потримати коріння у воді.
На жаль, під час купівлі саджанців можуть обманути, хоч і рідше, і в державних плодорозсадниках, які нерідко, йдучи на зустріч побажанням аматорів, котрі не рахуючись із погодно-кліматичними умовами України хочуть мати не випробувані іноземні чи вітчизняні сорти, розмножують і продають їх. Аби лише був прибуток. А якщо щось загине, то знову що-не-куплять.
Мені це не зрозуміло. Адже ніхто не хоче, щоб його обманювали, для чого ж тоді самому цим займатися. Невже не соромно?
Що ж робити, якщо молоді деревця дали перші плоди, котрі вас за якістю не влаштовують? Дехто знищує навіть морозостійкі деревця, хоч будь-який школяр, якщо йому розказати і показати, за півгодини може опанувати звичайне окулірування в крону. Звичайно, воно важке в розсаднику, бо за день окулірувальний слід нащепити, нахилившись до землі, 500-1000 дичок. Друга складність — наявність окулірувального ножа, який у продажу трапляється дуже рідко. Та ще й треба вміти його нагострити так, щоб ним можна було голитися.
Але всі труднощі можна успішно подолати. Адже щиток з брунькою завдовжки 2,5-3 см для окулірування з молодого пагона легко зрізати навіть лезом від «безпечної» бритви, яке при затупленні замінюють, а Т-подібний розріз на корі можна зробити і звичайним столовим, але добре нагостреним, ножем. Кору розсувати перед вставлянням щитка з брунькою можна… звичайними нігтями на великих пальцях — чистими, завчасно відрощеними, якщо їх не було.
Головне — навчитися цю процедуру робити швидко і тільки в ранні ранкові години, коли підвищена вологість повітря і ваша «уповільнена» робота не підсушить і розтин кори, і зрізаний (знизу догори) і вставлений у розтин (зверху донизу) щиток з брунькою. І відразу слід обв’язати окулянт стрічкою плівки, залишивши бруньку відкритою. Через місяць плівку знімають.
Для гарантії на кожну гілку вставляють два щитки на відстані 7-10 см, а в кісточкових іноді й три.
Головне — строки окулірування і підготовка дерева до цієї операції. За сильної посухи необхідно за кілька днів до окулірування дерево добре полити. І виконувати окулірування не пізніше липня, лише в областях з вологішим кліматом — до початку серпня, коли добре відділяється кора, тобто «працює» камбій (шар клітин між корою і деревиною, який забезпечує приживлення щитка). І бажано, щоб камбій «працював» не менше місяця, тоді окулірування добре перезимує. Для перещеплення на дереві відбирають кращі дворічні пагони, на них приживлення надійніше, хоч коли забажаєте перещепити дуже молоде дерево з товстими однорічними пагонами, то можна застосувати модне тепер у розсадниках окулірування вприклад. Але через товстішу кору на дворічних пагонах краще застосовувати старий спосіб окулірування. І молоді пагони щеп у перший рік росту будуть рости значно краще.
Техніка окулірування: 1 — ніж для окулірування; 2 — зрізування вічка; 3 — зрізане вічко; 4 — розрізування кори на підщепі; 5 — вставлене вічко; 6 — початок обв’язування; 7 — закінчення обв’язування
Щоб вони добре росли і розвивалися, слід на дереві навесні наступного року обмежити ріст неперещеплених гілок, зрізати до верхньої щепленої бруньки перещеплені гілки, змазати рани хоч би розчином марганцівки, а влітку кілька разів прищипнути молоді пагони, що з’являються на гілках нижче місця щеплення. У перший рік вони потрібні для живлення дерева і коренів. їх видаляють лише наступної весни, а із прищеплених пагонів формують крону.
Повернемося до окулірування. Перещеплення яблуні і груші має деякі відміни від кісточкових. Наприклад, у кісточкових, коли виконуєте Т-подібний розріз для вкладання щитка з брунькою, небезпечно дуже сильно натискувати на ніж — можете врізатися в деревину, що викличе камедетечу, вічко запливе клеєм і не приживиться. На відміну від яблуні і груші, перещеплювати дерева кісточкових бажано не старішими 4-5-річного віку.
Звичайно, можна й не втрачати рік, коли із запізненням побачили не ті плоди, на які розраховували, і рано навесні перещепити дерева живцями. Але тут без спеціального ножа для щеплення не обійтися. І гострим він має бути, як бритва. До того ж, щоб навчитися робити рівні, гладенькі зрізи на підщепі і прищепі (живцях) потрібно початківцю (як показали спостереження) 4-5 днів практики.
Тож лише літнє окулірування в крону вищеописаним способом може виручити будь-якого садівника.
Але головне: де влітку взяти живці для окулірування? Якщо поруч немає розсадника або наукового закладу, то пошукайте гарні сорти у сусідів. До того ж в одну крону можна щепити кілька сортів.
На жаль, коли мене дуже просили надіслати живці влітку поштою, то найчастіше таке пересилання призводило до псування живців.
І наостанок. Якщо в крону яблуні щеплять тільки яблуню, в крону груші — грушу, то на вишню (середньо- і сильнорослих сортів) можна щепити і вишні, і черешні.
Треба лише знати, що на однорічних пагонах вишні, з яких зрізували щитки, часто щепляться разом з ростовими і квіткові бруньки. З появою зачатків бутонів їх слід обірвати, інакше пагона не буде. Після цього з’явиться 2-3 пагони. На слаборослих вишнях щеплені черешні знижують морозостійкість деревини і квіткових бруньок.
У крону слив можна щепити сливи й аличу, але в крону аличі — лише аличу. В сливу Угорку донецьку можна щепити північні персики, ці ж сорти часто сумісні з абрикосом. З-поміж слив з абрикосом сумісні лише ренклоди.
Л.І. Тараненко, заслужений агроном України
