Як відомо, основу кормового раціону взимку становить сіно. Якщо воно високої якості, заготовлено з молодої, помірно удобреної трави, корова спроможна спожити 14-16 кг. Це забезпечує удій молока до 15 кг. Комбікорм необхідно нормувати на удій понад ці 15 кг. Наприклад, якщо удій корови, яка щойно отелилася, становить З0 кг. до раціону вводять 5,5 кг комбікорму, 16% сирого протеїну.
Як ми це розрахували? 3 добового удою (З0 кг) віднімаємо удій, який забезпечується базисним раціоном сіна (15 кг). Комбікорм нормується по 0,5 кг на 1 літр молока понад удій, забезпечений сіном високої якості. Норматив комбікорму може зменшуватися або збільшуватися залежно від вмісту в ньому сирого протеїну. Якщо вміст останнього 13-14 %, на 1 літр молока його буде потрібно 0,6 кг, а за вмісту в комбікормі або в зерносуміші 11-12% СП норматив комбікорму збільшується до 0,7 кг на 1 літр молока. Це становитиме (30-15)х 0,7)=10,5 кг повноцінного комбікорму замість 7;5 кг.
Якщо згодовувати досхочу сіна середньої якості (трава скошена у фазі цвітіння, але потрапила під дощ під час сушіння) удій може становити 8-10 кг. У цьому випадку комбікорм нормується відповідно. Тут потрібно мати на увазі, що корова не їстиме сіна середньої якості в такій же кількості, як і якісного. Споживання його зменшиться до 8-10 кг, а продуктивність відповідно знизиться Можливі навіть захворювання харчового характеру (ацидоз у рубці).
Таке годування може викликати яловість корови, порушення мінерального обміну. Якщо сіно, яким ви годуєте свою корову, низької якості (трава скошена у фазі дозрівання насіння), то його споживання становитиме 6-10 кг, а концентрати необхідно нормувати на удій понад 4-5 кг. Щоб мати удій до 15 кг, потрібно буде 12,5 кг якісного комбікорму. Якщо його згодовувати із вмістом протеїну менше 16%, мати удій у З0 кг неможливо. У ряді випадків, залежно від кон’юнктури ринку, можна використовувати невелику кількість грубих кормів, долучаючи й солому.
Відомий старий датський спосіб, коли молоко одержують на раціоні з концентратів, коренеплодів і соломи. За такого годування річний удій від однієї корови може досягти 4 т. Солома в цьому випадку не розглядається як поживний чинник і згодовується досхочу, виконуючи роль етіологічної складової, що запобігає порушенню ферментації кормів у рубці корови.
А щоб тварини добре поїдали солому, її подрібнюють, запарюють, присмачують висівками. Можна використовувати бурякову мелясу (патоку), запарюючи або зрошуючи її під час згодовування.
Меляса придатна також як частковий замінник коренеплодів у поживному раціоні. Проте тварині можна давати її не більше 500 г для одного годування, а за добу — не більше 2 кг (за чотириразового годування). Від згодовування за один раз меляси понад 500 г можливий «зрив» травлення через бурхливу ферментацію в рубці. Це може статися і в тому випадку, якщо дати корові понад 10 кг буряків за одне годування.
Коли ж господар використовує концентрати власного виробництва, він може скласти кормосуміш з 750 г меленого, а краще плющеного зерна і 250 г макухи або шроту. За одночасного використання буряків або інших коренеплодів кількість комбікорму можна зменшити за пропорцією: 4-5 кг буряків замість 1 кг комбікорму. Відтак, на 5 кг буряків можна додати 200-250 г шроту або макухи. Загальне споживання буряків не має перевищувати 20 кг на добу.
Фермери Заходу нормують введення до раціону буряків з розрахунку 1 кг на 1 кг молока за удою понад 15 кг. Можна згодовувати 15 кг буряків і близько 1 кг макухи або шроту. В цьому випадку потреба в комбікормі знизиться приблизно на 4 кг, і частка його становитиме 3,5 кг.
Коли ж корова перебуває на спаді лактації (ближче до запуску) і дає 10 кг молока, норму якісного сіна зменшують до 8-10 кг і для поліпшення травлення та розвитку плоду вводять до 2 кг комбікорму середньої якості (12-13% сирого протеїну) або 1,5 кг зерносуміші і 500 г макухи чи шроту.
У сухостійний період бажано збільшити норму концентратів до 3-4 кг, а сіно давати досхочу. Якщо використовується сіно із злакових трав, необхідно ввести до раціону 40-60 г трикальційфосфату. Якщо згодовується сіно з бобів, то мінеральне підгодовування необов’язкове, втім можна ввести монокальційфосфат у кількості 40-60 г на голову. Для корів масою 600 кг і більше норма підгодовування збільшується до 80-100 г. За весняного отелу концентрати нормуються за тими ж правилами, але рівень сирого протеїну треба знизити: в травні-червні -11-12%, в липні-серпні — 13-14%. Відомо, що 60-70 кг трави поживної якості (злакобобова суміш), можуть забезпечити удій не більше 15-16 кг. Частину сіна можна замінювати силосом або сінажем з трав. У силосі, звичайно, міститься 200 г/кг сухої речовини, отже, 4 кг силосу дорівнюють 1 кгсіна. В сінажі сухої речовини більше, близько 400-500 г/кг, і 2 кг сінажу рівнозначні 2 кг сіна.
Якщо згодовувати силос з кукурудзи або соняшників у лі-со-луговій зоні, то на 5 кг силосу додають 200-250 г макухи, у степовій — на 3 кг силосу також 200- 250 г макухи. Інакше збільшиться потреба в комбікормах або знизиться продуктивність корів.
Микола Волков
