Порушення зооветеринарних вимог під час вирощування свиней призводять до захворювання тварин, а відтак — до зниження рентабельності за рахунок затрат на лікування, зменшення приросту живої маси, а також підвищення споживання кормів. Аби цього не сталося, що має знати господар?
Найперше — це слід одержувати здорових поросят, а подібне може бути за належних умов утримання та відгодовування супоросних маток. Тож спочатку необхідно спланувати, для якої мети вирощується молодняк. Якщо для племінної справи — то матки й хряки мають бути чистопородні. В наших умовах кращою є велика біла порода. А якщо для відгодування, то кращим поєднанням є велика біла та ландрас, або будь-яка інша м’ясна порода. Відтак господар повинен знати й про те, якими б найкращими спадковими ознаками молодняк не був би наділений, то в незадовільних умовах утримання та відгодовування він буде малопродуктивний.
І так, на утримання свиней ставлять у сухих, теплих приміщеннях з температурою внутрішнього повітря 15—18°С, без протягів. Приміщення перед постановкою тварин очищають, дезінфікують та білять свіжогашеним вапном. Практика свідчить, що свині чутливіші до підвищеної вологи, ніж до холоду. Особливу увагу звертають на підлогу, яка має бути гладенькою та без тріщин, виготовленою з якісних матеріалів. Покривають її шаром м’якої не враженої грибками, соломи, залежно від зовнішньої температури повітря. А недотримання цих вимог може призвести до защемлення ніг між балками, забивання основи шкіри м’якушів підошов, ран м’яких тканин копитець.
Здоров’я новонароджених поросят залежить, насамперед, від молочності свиноматки, а тому раціон для них, особливо у другій половині супоросності, повинен містити кормові буряки, комбінований силос, трав’яне борошно, молочні корми. Соковитих кормів у цей період дають не більше 2 кг, а за 10 днів до опоросу їх повністю виводять з раціону. Концентровані корми краще згодовувати у вигляді теплих, вологих мішанок (1 : 1,8). Рекомендується, щоб до концентрованих кормів входило не менше третини ячменю, який містить незамінну кислоту лізоцим, яка необхідна для обміну речовин. І тут слід враховувати, що свиноматки середньої вгодованості молочні-ші, ніж вгодованіші.
Опороси відбуваються у приміщеннях, у яких температуру повітря слід підтримувати на рівні 20-22°С. А, щоби вона постійно була такою, краще установити лампи для обігріву в приміщеннях або в спеціальних ящиках. Станок для опоросів розділяють так, аби в одній половині була свиноматка, а в іншій — поросята. Це значною мірою попереджує травматизм новонароджених поросят. В інших випадках опорос можна влаштовувати і в одній із теплих кімнат житлового будинку.
За появи перших ознак пологів вим’я у свиноматок припухає, соски збільшуються, а якщо на них натискувати, то виділяється молоко. Зовнішні статеві органи та вим’я обробляють слабким розчином марганцевокислого калію. Увесь процес родів повинен бути контрольований. Після них видаляють підстилку та послід. Новонароджені поросята рухаються у напрямку лігва до тепла, зрозуміло, що малечі тепла потрібно значно більше, ніж маткам. Навіть температура 25°С викликає у них реакцію на холод, отже створення оптимального температурного режиму — важлива умова збереження приплоду, особливо в холодну пору року. А тому температура в лігві для поросят повинна бути 30-32°С. А для підсисних&винома-ток вона не повинна перевищувати 18°С, оскільки за вищих температур у них спостерігається погіршення апетиту, в’ялість та зменшення молочності. Добре було б у станках для утримання новонароджених поросят та маток встановлювати підлогу з обігрівом.
Якщо встановлені інфрачервоні лампи, поросята під ними обігріваються, обсушуються і через 40-50 хвилин їх підсаджують до сосків, визначивши їхню молочність. Дрібних та слабких поросят закріплюють за передніми сосками. Цьому слід надати важливої уваги, оскільки приручені до відповідних сосків поросята швидко розшукують їх і не заважають під час годування одне одному. Слід врахувати, що молоко свиноматки має високу жирність і поросята на 4-5-й день життя відчувають спрагу, вони можуть пити власну сечу, а тому їм слід давати теплу кип’ячену воду із сосок або соскових напувалок температурою 20-22°С у кількості 160-200 мл на голову. Для вирощування поросят важливе значення має загартованість організму до низьких температур. А тому періодично припиняють обігрівати лігво, що сприяє пристосуванню організму до простудних захворювань.
Важливо привчати поросят до поїдання кормів з 5-7 днів життя. У цей період їм дають крейду, перемелену червону цеглу, підсмажений ячмінь, щоб кірочка в нього була жовтувата, дають незбиране молоко та сумішки концентратів.
І ще. Одним з критичних періодів вирощування поросят є відлучення їх від матки. Здійснюють це в різні періоди, але не раніше 21-го дня, залежно від їхнього стану здоров’я. Тож, корми упродовж десяти днів після відлучення згодовують такі, як за підсосу. Для профілактики набрякової хвороби за два дні до відлучення поросят утримують на півголодній дієті. Після відлучення кількість згодованих кормів зменшують на 20%. Повністю виводять із раціону молочні корми та комбікорми. Поживність раціону поступово збільшують протягом десяти днів. Температура повітря у приміщенні для цих поросят повинна бути в межах 23-26°С. Для підтримання такої температури над станками підвішують інфрачервоні лампи. Залежно від росту поросят температуру знижують. Скажімо, за маси тіла 18-20 кг вона повинна бути в межах 20-24°С.
Отже, наведені в статті рекомендації дають основу високопродуктивно вирощувати поросят не лише в малих приватних, а й у малих фермерських господарствах, що забезпечить здоров’я свинопоголів’я, а відтак — зростуть прирости живої маси та прибутки від реалізації.
Л.К. Волинець, доктор ветеринарних наук
