Влітку, коли рослини ростуть і формують урожай поточного року та закладають генеративні органи під урожай наступного року, спостережливий садівник за зовнішнім виглядом рослин без проведення не простих, а часто й недоступних садівникам-аматорам лабораторних аналізів може визначити, як рослини забезпечені поживними речовинами, а також вжити відповідних заходів для виправлення їхнього незадовільного стану.
Нестача поживних речовин або слабка доступність для рослин супроводжується характерними змінами, а саме: пригніченням росту та розвитку, зміною забарвлення, некрозами, деформацією, обпаданням листя, плодів.
Нестача азоту
Характерною ознакою нестачі азоту є відставання у рості пагонів, їхнє забарвлення в червоно-бурий колір, втрата еластичності, витоншення та ламкість. Нижні листки жовтіють, не досягнувши нормальних розмірів, черешки відходять від пагонів під гострим кутом. Часто листкова пластинка набуває оранжевого або фіолетового кольору. Спостерігається слабке цвітіння та передчасне обпадання зав’язі. Плоди не досягають нормальних розмірів, інтенсивно забарвлюються, передчасно достигають і обпадають.
Таке явище спостерігається у забур’янених садах, на кислих, перезволожених ґрунтах, у холодну погоду, під час тривалої посухи, коли пригнічуються процеси нітрифікації.
Нестача фосфору
Гальмування росту, розвитку репродуктивних органів, приросту пагонів, дрібнолистковість є ознаками нестачі фосфору. При цьому також жовтіють молоді пагони, черешки та жилки листків (особливо у прохолодну погоду). Деякі листки набувають жовто-зеленого забарвлення та передчасно обпадають.
Нестача калію
Нестача калію проявляється у появі в середині літа на краях листків темно-коричневої смуги, яка згодом переходить у крайовий некроз у вигляді «опіку” спочатку на периферії, а потім на всій листковій пластинці. Внаслідок цього листя всихає, відмирає верхівка пагонів. Часто спостерігається закладання дрібних плодових бруньок, що після цвітіння формують дрібні плоди.
Нестача магнію
Ознакою нестачі магнію є поміжжилковий хлороз, який починається на нижніх листках, що згодом вкриваються бурими некротичними плямами та обпадають. Плоди дрібнішають, не набувають характерного забарвлення й смаку. Нестача магнію спостерігається на легких піщаних і супіщаних ґрунтах, у вологе літо, коли магній легко вимивається з кореневмісного шару ґрунту.
Нестача кальцію
Нестача кальцію спричинює зростання рухомості та підвищення фізіологічної активності оксидів алюмінію, що призводить до токсикозу дерев. Пригнічується ріст, з’являється дрібнолистковість, некроз листкових пластинок, відмирання верхівок листків, закручування листкових пластинок вниз. Припиняється ріст кореневої системи, кінці коренів відмирають, вище відмерлих кінців утворюються нові корінці, що призводить до надмірного галуження коренів.
Нестача марганцю
За нестачі марганцю спочатку жовтіють краї листків, а потім вся листкова пластинка, жилки залишаються певний час зеленими, що дає картину мозаїчності. Це характерна ознака, за якою відрізняється голодування на марганець від голодування на залізо, коли жовтіє вся листкова пластинка, особливо молодого верхівкового листя. Пізніше відмінності стираються і ознаки стають однаковими.
Нестача марганцю характерна для посушливих умов на нейтральних і лужних ґрунтах, багатих на органічні речовини.
Нестача цинку
Характерною ознакою нестачі цинку є утворення дрібних ланцетовидних жорстких листків, зібраних у розетки на верхівках пагонів, хлоротичність, сухо-вершинність, бокове галуження пагонів, дрібноплідність, деформація плодів. Спостерігається на карбонатних ґрунтах і за надлишку азотно-фосфорних добрив.
Нестача бору
Ознакою нестачі бору є опробковіння оплодня під час його розвитку. Спочатку на молодих плодах з’являються ніби водянисті плями біля чашечки, які згодом буріють, тверднуть і тріскаються. Плоди перестають рости, вони деформуються, в оплодні з’являються тверді коричневі вкраплення відмерлої тканини, плоди обпадають.
Нестача бору характерна для карбонатних, заболочених ґрунтів, особливо кислих після вапнування. Може траплятися й на піщаних ґрунтах після тривалих дощів.
Нестача міді
Утворення на корі пагонів тріщин, всихання пагонів, суховершинність, побуріння з країв листкової пластинки з наступним обпаданням — це характерні прояви нестачі міді.
Заходи боротьби з порушенням живлення рослин
Дотримання організаційно-господарських і агротехнічних заходів догляду за садом, своєчасне та якісне виконання їх забезпечує плодові дерева необхідним кількісним і якісним складом поживних речовин. Лише нестача мікроелементів вимагає додаткових заходів. Зокрема, за нестачі бору вносять буру з розрахунку 400 г на дерево або обприскують розчином борної кислоти (20 г на 10 л води).
За нестачі марганцю вносять сірчанокислий марганець із розрахунку 50-100 кг/га на піщаних і суглинкових ґрунтах, на інших ґрунтах дерева обприскують до розпускання 5%-ним розчином (500 г на 10 л води).
Нестачу цинку усувають внесенням сірчанокислого цинку з розрахунку 20-40 кг/га або обприскуванням дерев у період спокою 3-5%-ним розчином (300-500 г на 10 л води).
Надлишок елементів живлення
Надмірні дози елементів живлення спричиняють негативні наслідки. Наприклад, надлишок азотних добрив призводить до посиленого росту вегетативних органів і внаслідок цього послабленого закладання плодових бруньок. Дерева погано витримують несприятливі умови, можуть підмерзати взимку, плоди погано зберігаються, знижується стійкість проти хвороб.
Надлишок калію спричиняє гальмування росту дерев, дрібноплідність.
За надмірного вмісту бору прискорюється дозрівання плодів, але погіршується їхня лежкість.
Надлишок міді призводить до передчасного пожовтіння й обпадання листя.
Надлишок каль на карбонатних ґрунтах перешкоджає засвоюванню калію, марганцю, заліза, цинку, бору та інших елементів, що призводить до розвитку патологічних змін.
Високі дози оксидів алюмінію на кислих суглинках призводять до нагромадження в кореневій системі важкорозчинних сполук фосфору, внаслідок чого рослинам за надлишку фосфору його не вистачає.
Надлишок марганцю погіршує засвоєння магнію та молібдену.
Щоб запобігти шкідливому впливу надлишків елементів живлення, необхідно дотримуватися рекомендацій щодо добору ділянки під багаторічні плодові насадження, проводити науково обґрунтовані меліоративні заходи, своєчасно робити аналіз ґрунтів.
На родючих ґрунтах, за умови передсадивного внесення добрив і доброго стану насаджень, молоді неплодоносні сади можна не удобрювати. На 4-5-й рік після садіння роблять аналізи ґрунтів з метою визначення потреби у добривах, а за поганого стану дерев це здійснюють раніше.
У разі середньої забезпеченості поживними речовинами в молодих садах раз на 2-3 роки вносять органічні й азотні добрива. Якщо перед закладанням саду добрива не вносили, то після четвертого року росту дерев вносять органічні, азотні, фосфорні та калійні добрива згідно з рекомендованими нормами для кожної агроекологічної зони.
У молодих плодоносних садах, якщо міжряддя утримуються під чорним паром, вносять органічні (гній, компост) та мінеральні добрива один раз на 2-4 роки.
На Поліссі, в Лісостепу, у Прикарпатті та Закарпатті середня норма внесення органічних добрив становить 30-40 т/га і мінеральних 90-120 кг діючої речовини ЫРК. У перерахунку на одну сотку фізичної ваги добрив це становитиме: органічних 300-400 кг, аміачної селітри (34,5%) — 2,6-3,4 кг, суперфосфату (19%) -4,7-6,3 кг, хлористого калію (60%) — 1,5-2,0 кг.
Зазвичай, органічні добрива вносять восени під переорювання чи перекопування ґрунту. Мінеральні добрива вносять або навесні, або у два строки: на початку вегетації та після цвітіння.
В умовах зрошення азотні добрива вносять у три строки: перед початком вегетації, після цвітіння, після фізіологічного обпадання зав’язі.
В.Г. Лисанюк, доктор сільськогосподарських наук
