Органічне виробництво сільськогосподарської продукції, до якої належить і продукція бджільництва, — один з основних напрямків аграрного виробництва за сучасного господарювання, що пов’язано першочергово з підвищенням вимог споживачів до якості продукції. При цьому перехід до органічного виробництва продукції бджільництва потребує певних умов, зокрема, щодо державного управління, організаційно-технологічного забезпечення, відповідного професійного рівня персоналу та ефективного правового регулювання.
Необхідність органічного бджільництва пов’язана також зі складною екологічною ситуацією. Як відзначається в Національній доповіді про природне середовище в Україні, структурно-динамічний аналіз сільськогосподарського потенціалу виявив нові негативні явища і процеси, які відбуваються нині в економіці. Вони стосуються рослинництва і тваринництва, фізичного виживання природи і сільського середовища. Найбільш узагальнюючим при цьому є процес детеріорації, який можна протиставити меліорації. Для останнього -це поліпшення сільськогосподарського потенціалу, а для першого — його погіршення. Серед основних чинників детеріорації виділяється сумарний вплив агропромислової інтоксикації, яка скорочує сільськогосподарський потенціал, зокрема, можливості виробництва екологічно чистої продукції.
Як відомо, важливим чинником органічного бджільництва є кормова база, тобто бджільництво прямо залежить від рослинництва. На жаль, рослинництво не розвивається за біологічними законами і залишається більш хімізованим, ніж альтернативним. Проте в останні роки відбуваються помітні зрушення в цьому напрямі. За площею сертифікованих екологічних (органічних) сільськогосподарських угідь Україна займає двадцяте місце у світі. Аграрних підприємств із біологізованими (сертифікованими) сільськогосподарськими угіддями в нашій країні поки що небагато.
Разом з цим назрілі вимоги до якості продукції зобов’язують оптимізувати хімізацію рослинництва, захищаючи довкілля від забруднення викидами індустріального сектору економіки. Рух західноєвропейських пріоритетів чітко визначений зростанням попиту на екологічно чисту продукцію. Овочі, фрукти, ягоди надходять на ринок від господарств органічного землеробства, де не застосовують мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин.
При цьому мінеральні добрива, а також інші надлишкові хімічні речовини, що використовуються в аграрному виробництві, стали одним із найважливіших факторів, які визначають загальні біогеохімічні аномалії природного середовища. Перед аграрним сектором економіки поставлене непросте завдання — підвищити родючість ґрунту, не забруднюючи навколишнього середовища. При цьому однією з альтернатив поліпшення ґрунтів при одночасному підвищенні врожайності сільськогосподарських культур є біоекологічні технолоти, які полягають у використанні органічних зелених добрив, біологічних методів боротьби з шкідниками і хворобами.
Для органічного бджільництва першочерговими є перехід сільського господарства до органічного землеробства. реалізація системи ґрунтозахисних, протиерозійних заходів; еколандшафтне проектування і планування сільськогосподарської діяльності та землевикористання на всіх ієрархічних рівнях.
З точки зору правового регулювання органічного сільського господарства, а отже і бджільництва зокрема, важливим є те, що до Верховної Ради України внесено законопроект «Про органічне виробництво» (реєстр. N 7003 від 19.07.2010 р.). Документом, зокрема, передбачається визначити правові, економічні, соціальні та організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, етикетування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і сировини.
У пояснювальній записці до законопроекту «Про органічне виробництво», зокрема, вказується, що сучасна ситуація на світовому продовольчому ринку характеризується підвищенням попиту на якісні та безпечні продукти харчування й зростанням інтересу споживачів до продукції, яка має назву «органічні продукти харчування». Аналіз інформаційних матеріалів свідчить, що зазначений напрямок аграрного виробництва набуває дедалі більшого поширення в багатьох країнах світу і є найдинамічнішим сектором у галузі. Починаючи з 1970 року, він збільшується на 10-12 відсотків щорічно.
Обсяг світового ринку органічних продуктів сьогодні оцінюється на рівні понад 40 млрд. доларів США в рік. Україна за своїм природно-кліматичним та ґрунтовим потенціалом має унікальну можливість зайняти одне з провідних місць з-поміж виробників органічної продукції. Разом з тим, реалізація цього потенціалу розвивається повільно і безсистемно, головним чином через відсутність законодавчої бази, недостатній рівень організаційної роботи, невизначеність щодо реального координатора проблеми.
При цьому, згідно ст. 1 даного законопроекту, органічне виробництво — це діяльність операторів, що застосовують принципи, правила та методи органічного виробництва на всіх етапах цього процесу, які дають змогу одержувати натуральні продукти з оздоровчими властивостями; а також зберігати й відновлювати природні ресурси.
Органічна продукція — це продукція, отримана в результаті переробки органічної сировини, яка в свою чергу отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва — нормативно-правового акту, який регламентує вимоги до цього процесу на всіх його стадіях, а також до переробки та реалізації органічної продукції. При цьому під стадіями органічного виробництва розуміють вирощування органічної продукції, її переробку, пакування, маркування, перевезення, зберігання та реалізацію, а також, у відповідних випадках, рекламу, діяльність з екс-порту-імпорту й укладення договорів із субпідрядниками.
Відповідно до правових норм даного законопроекту, його сфера дії поширюється на органічну продукцію, яка включає в себе: не перероблену і перероблену сільськогосподарську продукцію, в тому числі й продукцію бджільництва; дикороси; продукцію аква-культури; корми; насіннєвий і садивний матеріал: дріжджі, що використовуються як харчові продукти або корми; іншу продукцію, яка вироблена відповідно до вимог цього Закону та Правил органічного виробництва. При цьому органічне виробництво ґрунтується на загальних принципах сприяння розвитку біологічних процесів у агроекосистемах з максимальним використанням їхніх внутрішніх природних ресурсів, які передбачають:
- Планування і організацію біологічних процесів, що співіснують у відповідних екосистемах з використанням їхніх внутрішніх природних ресурсів методами, які забезпечують:
використання живих організмів і механічних методів виробництва; - виробництво продукції рослинництва й тваринництва з урахуванням місцевих умов; виробництво водних організмів на засадах раціонального використання рибних ресурсів;
- заборону використання хімічно синтезованих речовин. Використання хімічно синтезованих речовин дозволяється у виняткових випадках, визначених Правилами органічного виробництва; виключення застосування генетично модифікованих організмів, продуктів їхньої переробки або продуктів, які вироблені з генетично модифікованих організмів;
- оцінка ризиків і, за потреби, використання запобіжних та профілактичних заходів;
- Обмеження застосування вхідних ресурсів. Допускається використання, у виняткових випадках: вхідних ресурсів, отриманих в результаті органічного виробництва; природних речовин або речовин, які отримані природним шляхом; мінеральних добрив природного походження;
- В окремих випадках гнучкості правил щодо виробництва органічної продукції з урахуванням санітарно-епідемічного стану, регіональних кліматичних відмінностей і місцевих умов, етапів розвитку і специфічних агровиробничих підходів.
У сфері органічного виробництва всі оператори наділені однаковими правами та обов’язками. Перехід на органічні методи виробництва відбувається на добровільних засадах.
Специфічні принципи органічного виробництва
- Збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції;
- Зведення до мінімуму використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;
- Утилізація відходів і побічних продуктів рослинного й тваринного походження в процесі виробництва органічної продукції;
- Врахування місцевого та регіонального екологічного стану територій при виборі продукції для виробництва;
- Підтримання здоров я тварин шляхом стимулювання їхнього природного імунного захисту, а також вибору відповідних кормів і методів господарювання;
- Підтримка стійкості рослин профілактичними заходами, шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;
- Розведення тварин з урахуванням місцевих умов та наявних площ сільськогосподарських угідь;
- Забезпечення всіх сільськогосподарських тварин умовами утримання, що відповідним чином враховують основні аспекти їхньої природної поведінки;
- Виробництво продуктів органічного тваринництва з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;
- Вибір порід з урахуванням здатності тварин пристосовуватися до місцевих умов, їхньої життєздатності, стійкості до хвороб;
- Годівля тварин кормами, отриманими в результаті органічного господарювання та з природних речовин несільськогосподарського походження;
- Застосування практичних методів тваринництва, які посилюють імунну систему і покращують природний захист від хвороб, зокрема, шляхом регулярного вигулу, доступу до ділянок на свіжому повітрі та пасовищ;
- Виключення штучно виведених поліплоїдних тварин;
- Забезпечення раціонального використання та належної охорони водних ресурсів, розвиток цінних і сталих водних екосистем та всіх форм життя в них; годівля водних організмів кормами, дозволеними в органічному виробництві.
Необхідно зазначити, що, згідно законопроекту «Про органічне виробництво», воно здійснюється згідно з Правилами. При цьому до структури Правил органічного виробництва входять: порядок виробництва непереробленої сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі грибів; порядок виробництва непереробленої сільськогосподарської продукції тваринного походження; порядок виробництва аквакультури, порядок ведення органічного бджільництва; порядок переробки органічних продуктів рослинного й тваринного походження, в тому числі виробництва вина; порядок виробництва та переробки сировини, корміжі органічних дріжджів; порядок збору дикоросів, лісової продукції та водоростей; порядок перехідного періоду органічного виробництва; порядок інспектування та сертифікації; порядок маркування та використання відповідного державного логотипу; порядок перевезення, зберігання і реалізації; порядок експорту-імпорту органічної продукції, порядок акредитації органів сертифікації органічного виробництва; порядок здійснення державного нагляду та контролю на всіх стадіях виробництва, переробки і реалізації органічної продукції, а також за діяльністю органів сертифікації; порядок та критерії для видачі дозволів на використання в органічному виробництві продуктів і речовин, не визначених у додатках до Правил органічного виробництва.
До структури Правил органічного виробництва можуть входити також інші правила (процедури), прийняття яких є необхідним для здійснення цього виробництва. За умови відповідності принципам органічного виробництва Правила можуть містити винятки, які мають бути зведені до мінімуму і відповідно обмежені у часі. До структури Правил входять також додатки до Правил, які містять: вимоги до придатності земель для виробництва органічної продукції; вимоги до засобів захисту рослин і тварин, дозволених для використання, та їхній перелік; вимоги до добрив, хімічних субстанцій та біологічних препаратів, які дозволено застосовувати в органічному виробництві, і їхній перелік; вимоги до неорганічних кормових матеріалів рослинного походження, кормових матеріалів тваринного і мінерального походження та інших речовин, які застосовуються у годівлі тварин, та їхній перелік; вимоги до кормових і технологічних добавок та їхній перелік; вимоги до препаратів, призначених для очищення й дезінфекції ставків, кліток, будівель і споруд, які використовуються у тваринництві, та їхній перелік; вимоги до препаратів, призначених для очищення й дезінфекції будівель і споруд, які використовуються у рослинництві, та їхній перелік; вимоги до порід тварин, вегетативного садивного матеріалу і насіння, які дозволено використовувати в органічному виробництві.
При цьому виробництво, яке здійснює оператор, вважається органічним лише після отримання відповідного сертифікату на виробництво органічної продукції згідно з Правилами органічного виробництва. При цьому виробництво проводиться виключно з органічної сировини.
Важливим є те, що в органічному виробництві забороняється використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин. Також забороняється використання іонізуючої радіації для обробки органічних харчових продуктів, кормів або сировини, яка використовується в органічних харчових продуктах чи кормах.
Органічна продукція може бути вироблена на землях сільськогосподарського, лісового чи водного призначення. Оцінка придатності земель та об’єктів для виробництва такої продукції здійснюється органом сертифікації з підключенням відповідних науково-дослідних інститутів, лабораторій якості і безпеки продукції відповідно до Принципів та Правил органічного виробництва.
Органічна продукція підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до законодавства України. Сертифікація органічного виробництва здійснюється органами сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції вимогам, які пред’являються до виробництва, переробки та реалізації органічної продукції, що визначено Правилами органічного виробництва. Після подання оператором заяви про перехід на органічне виробництво відповідний орган сертифікації затверджує план переходу на це виробництво. З моменту подання заяви встановленого зразка, що засвідчує намір та бажання оператора перейти на органічне виробництво, розпочинається перехідний період. Після успішного проходження перехідного періоду видається сертифікат встановленого зразка, а продукція отримує право маркуватися як органічна. Продукція, вирощена у перехідному періоді після отримання відповідного сертифіката, отримує спеціальний статус та може маркуватися як органічна продукція перехідного періоду. Органи сертифікації зобов’язані надати підтверджувальний документ (сертифікаційне рішення або сертифікат) оператору, який знаходиться під їхнім контролем і у сфері своєї діяльності відповідає вимогам, встановленим законодавством. Таке сертифікаційне рішення або сертифікат повинні ідентифікувати оператора й тип (асортимент), кількість продукції, а також зазначати термін його дії. Форма сертифікаційного рішення та сертифіката затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо ж проходження перехідного періоду відбулося незадовільно, то видається сертифікаційне рішення встановленого зразка і продукція не може маркуватися як органічна.
У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, реалізації органічної продукції орган сертифікації має право призупинити або позбавити такого оператора відповідного сертифіката. Органи сертифікації органічного виробництва державної форми власності проводять сертифікацію згідно з розцінками, затвердженими уповноваженим органом влади. Органи сертифікації несуть відповідальність за повноту й обґрунтованість висновку щодо придатності земель і ґрунтів для органічного виробництва і одержання високоякісної продукції.
Не допускається погіршення якості землі (зниження її родючості) порівняно з попереднім періодом господарювання. Для цього в господарствах органічного виробництва складаються науково обґрунтовані системи удобрення та проводиться систематичний моніторинг за станом родючості ґрунту. У разі деградації ґрунтового покриву за основними агрохімічними і токсикологічними показниками оператор несе адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену Земельним Кодексом України.
Отже, законопроект «Про органічне виробництво» формує законодавчу базу щодо розвитку нового напрямку сільськогосподарського виробництва — органічного виробництва, і в тому числі щодо органічного виробництва продукції галузі бджільництва. Законопроект також передбачає найбільш раціональне використання природно-ресурсного потенціалу та формування нового рівня якості сільськогосподарської продукції. Загалом вдосконалення правового регулювання ведення органічного виробництва сільськогосподарської продукції є логічним доповненням правового регулювання екологічної безпеки продуктів харчування.
С.І. Бугера, Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. Прокоповича»
