Щоб не хворіла взимку домашня живність


Особливості годівлі корови до і після отелення

В основу здоров’я та високої продуктивності свійських тварин і птахів покладено раціональні вимоги до їхнього утримання та годівлі залежно від пори року. Вони передбачають створення оптимальних зооветеринарних умов утримання в приміщеннях та повноцінних раціонів.

Перед постановкою живності на стійловий період утримання приміщення старанно очищають, дезінфікують і білять гашеним вапном з метою профілактики заразних хвороб.

Ще влітку фермер зобов’язаний зробити розрахунок заготівлі та витрати кормів на всю холодну пору року залежно від фізіологічного стану тварин. Практика свідчить що більшість розтелень припадає переважно на зимовий період, тому і здоров’я приплоду залежить від якості та повноцінності кормів за вмістом у них білків, мінеральних речовин та вітамінів.

Велика рогата худоба. Влітку сіно заготовляють з різнотрав’я, до якого бажано додати висушену люцерну або конюшину. Частково сіно можна замінювати подрібненою соломою, а, щоб підвищити поживність, її подрібнюють, запарюють, підсолюють. Якщо запаслися висівками, комбікормом, макухою, їх перед запарюванням підмішують до січки.


Оскільки до середини зими запас вітамінів в організмі тварин вичерпується, його слід поповнювати згодовуванням висушеної зеленої маси з конюшини чи інших бобових. Бажано до раціону вводити подрібнені кормові буряки, моркву в натуральному вигляді.

Необхідно забезпечити тварин якісною водою. Дають тільним маткам лише теплою, оскільки холодна може спричинити викидні.

Надворі холодно, однак тварин не слід залишати без прогулянок. Для цього із сонячного боку приміщення розчищають від снігу вигульний майданчик, який обгороджують і в гарну, тиху погоду виганяють до нього тварин на прогулянку.

Свині витримують холод краще, ніж інші види тварин, однак лігва для них забезпечують достатньою кількістю підстилки. Станки споруджують так, щоб був належний стік сечі, їх постійно очищають, оскільки свині чутливі до підвищеної вологості повітря.

Раціони мають бути повноцінні: бажано, щоб до складу концентрованих кормів входило до третини ячменю. Надзвичайно корисно додавати до раціону подрібнену конюшину або висушену кропиву. Ці рослини поповнюють запас вітамінів та мікроелементів в організмі.

На ріст і розвиток тварин позитивно впливають подрібнені гарбузи, морква, столові та кормові буряки. Такі добавки дають змогу заощаджувати концентровані корми і забезпечують стабільний ріст та розвиток свинопоголів’я.

Гуси й качки краще витримують морози, а індикам та курям взимку холодно й незатишно. Оскільки після холодної пори року настає період яйцекладки, слід подбати про активний моціон птахів.

Дбайливі господарі із сонячного боку пташників розчищають від снігу вигульний майданчик, який покривають підстилкою і в неї підсипають зерно, щоб птиця, рухаючись, відшукувала його.

Аби уникнути протягів, вигульний майданчик покривають поліетиленовою плівкою, яка також захистить його від снігу. Для профілактики паразитів ставлять ящик з попелом, у якому кури протягом дня купаються.

Для поповнення запасів мінеральних речовин в організмі птахів виставляють корито, заповнене черепашником. Щоб птиця була жвавішою і рухалася, слід підвішувати головки капусти, віники із сухої люцерни, конюшини. Аби до них дістатися, птиця вимушена підстрибувати. Коренеплоди (гарбузи, кормові та червоні буряки) подрібнюють на тертушці й перемішують із комбікормом.

Щоб забезпечити швидкостиглість птахів, взимку слід додавати такі об’ємисті корми, як трав’яне борошно, полова, жом, силос.

У дні сильних морозів, хуртовин птицю слід утримувати в приміщенні, яке утеплюють старими ковдрами, матами з соломи, очерету. Температура у пташнику має бути не нижче +6-8°С і щоб було сухо, оскільки вологість може спричинити захворювання на кокцидіоз.

Племінним качкам, гусям слід згодовувати поживні раціони, оскільки вони починають нестися вже у лютому й до цього періоду мають бути добре вгодованими. Для цього їх краще перевести на чотириразову годівлю, до того ж тричі на день дають вологі суміші, а на ніч — зерно. У коритце кладуть кісткове борошно, крейду, деревне вугілля. Бажано до раціону вводити пророщене зерно.

Індикам, гусям, качкам корисно згодовувати посічену моркву, капусту, кормові буряки та інші коренеплоди, змішані з висівками.

Кури. У лютому кури починають нестися, півні ж нерідко залишають їм свій корм, а самі голодують, тому їх слід підгодовувати окремо.

Коли настає сезон кладки яєць у гусок, самці стають настільки збудливі й нервові, що забувають про корм і можуть ослабнути а тому їх також підгодовують окремо. Стежать, щоб у гусей постійно була свіжа вода в необмеженій кількості, налагоджують належний повітрообмін у приміщенні.

Кози. У холодну пору року слід особливо стежити за станом здоров’я кіз, оскільки вони в цей період часто хворіють. Тому в тиху, без дощу або снігу погоду їх прогулюють нешвидким кроком на рівній місцевості відстанню до двох кілометрів. Бажано, щоб ця місцевість була покрита кущами, з яких вони підгодовуються гілочками. В той же час їм згодовують корми, багаті на мікроелементи й вітаміни.

Годують овець та кіз у базку, захищеному від вітру. За пониженої температури їх заганяють до приміщення, де вони жують жуйку і спокійно відпочивають. Важливо, щоб у приміщенні не було протягів, до яких вівці дуже чутливі.

Стежать, аби в приміщенні була суха, свіжа, підстилка, яка попереджує забруднення тварин і зберігає здоров’я, а під час стриження фермери одержують якісну продукцію. У стійловий період слід уважно стежити за станом ратиць і за необхідності розчищати і обрізувати їх.

Виконання наведених вимог допоможе фермерам продуктивно вирощувати живність, отримуючи дешеву та якісну продукцію за низьких затрат праці і коштів на лікування.

Л.К. Волинець, ветлікар, А.С. Букрєєв, зоотехнік





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *