Звідки беруться нітрати в овочах


нітрати

Початківець садівник-городник мало обізнаний про нітрати. Та й не дуже-то цим цікавиться, хоча вільно чи мимоволі виробляє і збирає ці самі нітрати, що переходять потім в нітрити.

Агротехнічна література для широкого кола читачів теж мало інформує про це питання. Тут, мабуть, присутній такий парадокс: вчені агрономи вважають, що цим повинні займатися медики, а медичні працівники вважають, що таким питанням мають займатися аграрії, оскільки вони виробляють ці самі нітрати. Загалом, прочитати глибоко аргументовану статтю про нітрати городнику практично не представляється можливим.

А тому, послухавши всілякі страшні історії про нітрати, люди все частіше повністю відмовляються від застосування мінеральних добрив і активно вдаються до використання тільки компосту, гною, торфу, адже там «все натуральне». Допомагають тут і «вигуки» окремих авторів у пресі, на зразок таких: «Я мінералку ніколи не застосовую і завжди з урожаєм!». Більш досвідчені пишаються вирощеними величезними гарбузами (до 69 кг), огірками (до 1,5 кг), капустою брокколі (до 1,2 кг) та картоплею (до 3 кг під одним кущем). Але чи правильно це? Звідки беруться нітрати в овочах, вирощених тільки на цих «Натурпродуктах», як знизити їх зміст? Таким питанням задаються не тільки початківці садівники-городники.

Отже, що таке нітрати? У науковій літературі дається таке визначення: «Нітрати, солі і ефіри азотної кислоти НNО3. Солі — кристали; добрива, протрави при фарбуванні; нітрати амонію, лужних і лужноземельних металів часто називають селітрами (аміачна селітра, калію нітрат). При неправильному використанні нітратів в якості добрив вони накопичуються в сільськогосподарських продуктах в надмірних кількостях, що може привести до отруєння людей і тварин» (БЕС. М., 1991. Том 2. З-36.).


Все ж рослини підгодовувати мінеральними добривами необхідно, але робити це потрібно розумно, в міру необхідності, з урахуванням стану рослин — кожне з них саме показує, якої поживної речовини йому не вистачає. Без азоту неможливий ріст і нормальна життєдіяльність рослин. Азот відповідає за формування зеленої маси рослини — стебел і листя. Частина азоту рослини отримують в результаті кореневого харчування і дихання з грунту. Але наші грунти дуже бідні, і того що міститься в них азоту зовсім недостатньо навіть для звичайного врожаю, а для високих врожаїв — тим більше. Тому в грунт потрібно вносити азотовмісні органічні (компост, гній, торф і т. д.) і мінеральні (сечовину, сульфат амонію, натрієву або аміачну селітру) добрива. Рослина засвоїть з них стільки, скільки їй потрібно азоту, а решта невикористаного азоту відкладеться і буде накопичуватися в формі нітратів. При несприятливих умовах нітрати переходять у більш токсичну форму — нітрити (НNО2). Ось чому так важливе правильне дозування. Для нашої зони під овочеві на кожну сотку вносять: 0,8-1,2 кг сечовини, 1 -1,5 кг аміачної селітри або 2-3 кг сульфату амонію. Норми внесення гною — 5-10 кг / м² — під багаторічні овочі; 3-6 кг / м² — під коренеплоди; 2-3 кг / м² — під помідори. Органічні добрива в зазначених дозах краще вносити один раз в 2-3 року.

Агрохімічний склад грунту на моїй дільниці, показав, що азотні добрива я можу не вносити 2-3 роки, а фосфорні та калійні 4-5 років. Було передозування. Значить, продукція містить нітрати і нітрити. А це дуже шкідливо для здоров’я. Треба врахувати, що кількість нітратів залежить і від якості азотних добрив. Так, добре перепрілий гній зводить ризик їх накопичення до мінімуму. Вкрай важливі для якості овочів і терміни азотної підгодівлі: на бідних ґрунтах підгодівлі корисні ранні — в червні — на початку липня. Пізні ж уповільнюють дозрівання, знижують цукристість овочів і вміст в них білків і інших цінних речовин, а також сприяють накопиченню нітратів. Дотримуючись термінів і норм внесення, ми уникнемо такої небезпеки.

І. Кривега





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *