Оїдіум винограду – як подолати хворобу?


Ми стали свідками помітної зміни клімату. Спекотні періоди, коли денна температура стабільно перевищує тридцятиградусну позначку, перестали дивувати нас і стали цілком звичайним явищем. Це не могло не радувати нас, як виноградарів. Адже наш виноград став показувати дивовижні результати. Однак, чим більше наша погода приймала південні риси, тим більше доводилося нам піклуватися про здоров’я нашого винограду. Уже навіть наш горезвісний «залізобетонний» Альфа став скромно просити у нас захисту від мілдью. Поступово довелося змиритися і з вимушеним знайомством з деякими новими в наших краях хворобами винограду. Що поробиш, це виявилося неминучою розплатою за південне сонечко і за наростаючий потік саджанців з південних широт.

Сьогодні я хочу поговорити про одну з таких хвороб, яка всього за пару сезонів стала нам не тільки добре знайомою, а й змусила нас зважати на її існуванням. Це борошниста роса винограду або Оїдіум.

Оїдіум — поширена хвороба винограду, звана також борошнистою росою винограду. Покриває зверху сірим борошнистим нальотом всі вегетуючі органи виноградного куща. Уражені оїдіумом листя і суцвіття засихають, а ягоди спочатку тріскаються, потім всихають. Викликається паразитними грибками роду Uncinula.

Ще зовсім недавно про оїдіум ми знали тільки те, що він існує. Рідко на пагонах в теплиці ми могли виявити чорні цятки, яким не надавали особливого значення. Просто не допускали такі живці до розмноження, вирізаючи пошкоджені ділянки. Багато виноградарів й гадки не мали, як виглядають пошкоджені оїдіумом грона, особливо ті виноградарі, хто вирощував виноград виключно у відкритому грунті. А ті деякі, яким «пощастило» віч-на-віч зустрітися з оїдіумом на своєму винограднику, сором’язливо мовчали, не допускаючи розголосу, бо сприймалася ця «екзотика» нашими виноградарями, приблизно, як венеричне захворювання в суспільстві. Ніхто толком і не знав, як з цим жити.


Не минула ця чаша і Вашого покірного слуги. Вперше оїдіум серйозно заявив про себе на моєму винограднику два роки тому, завдавши невелику, але помітну шкоду. Осередок був невеликий в одній з моїх тепличок. Я тоді обійшовся сірою колоїдною і фундазолом, не дуже піклуючись про профілактику. Адже це було чимось випадковим, як я вважав!

Справжнім же випробуванням для мене виявився минулий сезон. Оїдіум проявив себе у всій красі, не дивлячись на профілактичні обробки сіркою і фундазолом, який позиціонується, як засіб проти оїдіуму і сірої гнилі. Хвороба навалилася всією своєю міццю не тільки в теплицях, а й на альтанці, де важко запідозрити погане провітрювання. Хворіли і листя і молоденькі пагони. В результаті я втратив частину врожаю, але основний урожай все ж вдалося врятувати. Більш того, я тепер точно знаю, що треба робити, щоб зовсім уникнути оїдіуму на своєму винограднику і що робити марно або малоефективно. Так що минулий сезон дав мені хороший урок.

Так виглядає оїдіум винограду на листях

Так виглядає оїдіум винограду на листях

Нинішній сезон мені достовірно показав, що урок мною засвоєний твердо. Справа наближається до дозрівання врожаю. Тому я можу з полегшенням і задоволенням сказати Вам, що у мене з’явився шанс знову забути, як виглядає оїдіум. У всякому випадку, до сих пір ягоди абсолютно чисті, а на листках не з’явилося жодної «пильної» плямочки, незважаючи на те, що у сусіда, який не прислухався до моїх порад оїдіум відзначився дуже чітко. Причому, кількість літніх обробок у мене не додалася.

Якщо Ви, любий друже, поки не маєте достатнього досвіду, щоб у всеозброєнні зустрітися з оїдіумом, то я з великим задоволенням поділюся з Вами своїми напрацюваннями. Вельми рекомендую Вам уважніше поставитися до мого досвіду, щоб не наступати на граблі, які можна обійти стороною. Я не стану описувати прояв оїдіуму. Його Ви без зусиль знайдете в мережі. Повторюватися немає сенсу. Зате розповім, як не допустити або придушити оїдіум тими засобами, які легкодоступні в Україні.

Повинен сказати, що для успішного протистояння оїдіуму, як і всім грибковим захворюванням, вкрай важливий комплексний підхід. Дуже важко впоратися з хворобою, коли вона вже проявила себе. Є висока ймовірність пошкодження частини врожаю. Тому профілактика виступає на перше місце. Не тіште себе надією, що оїдіум або інше грибкове захворювання, яке лютує в вашій місцевості, обійде Ваш виноградник стороною. Це може Вам дорого обійтися. Ви не живете в герметичній капсулі.

Не думаю, що Вам вдасться, як про це мріють багато початківці виноградарі, уникнути і хімічних обробок. На жаль, Біофунгіциди, на які вони сподіваються, можуть лише знизити ризик захворювання і бути профілактикою, але вони поки що сильно поступаються в ефективності хімічним фунгіцидам, коли мова заходить про лікування або навіть про профілактику на зараженому винограднику. Уникнути хімії Ви, можливо, зможете, якщо живете десь на півночі, де поки що грибкові хвороби не лютують. Але ми вже це проходили. Колись мілдью і нас не турбувала.

Якщо Ви категорично не згодні застосовувати хімічні обробки, то Вам краще відмовитися від вирощування винограду. Але тоді раджу Вам, взагалі, не їсти його, оскільки я сильно сумніваюся, що куплений Вами на ринку або в магазині південний виноград піддався меншому числу обробок. Я думаю, що більшій. Оскільки, по-перше, чим південніше виноградник, тим хвороби більш агресивні, по-друге, продавець точно потурбувався, щоб його виноград виглядав нарядно. Йому ж його продати треба, а не їсти!

Наше з Вами природне бажання і завдання в тому, щоб скоротити до мінімуму шкідливий вплив хімічних обробок. Тут профілактичні заходи і обробки стають першими нашими союзниками:

Профілактичні заходи дозволяють значно знизити ризик і ступінь захворювання, а, значить, і скоротити кількість шкідливих хімічних обробок.

Хімічні профілактичні обробки зазвичай проводяться в період, коли до збору врожаю ще досить багато часу, щоб мінімізувати їх вплив на якість винограду, або вже після збору врожаю.

Ефективні дози профілактичних обробок в 1,5-2 рази нижче, ніж лікувальні. А це не тільки менше хімії, а й пряма економія.

Профілактика дозволяє нам отримувати здорові живці для вкорінення, а згодом і здорові саджанці.

Коли ж починати боротьбу з оїдіумом? Прямо зараз! Велику помилку допускають ті виноградарі, які, махнувши рукою на запущений виноградник і, змирившись з низькою якістю сьогоднішнього врожаю, вирішує для себе, що в цьому сезоні нехай вже буде, як є, а ось в наступному сезоні… Успіх Вашої роботи в наступному сезоні безпосередньо залежить від сьогоднішньої старанності. Нехай навіть Вам доведеться знищити левову частку врожаю. Ваше завдання оздоровити виноградник і не дати шанс оїдіуму заволодіти Вашими лозами. Нехай в зиму виноградник піде здоровим. Інакше під укриттям залишки хвороби зроблять свою чорну справу, уклавши Ваші кущі на лопатки. Тому прямо сьогодні, не відкладаючи, почніть застосовувати прочитане на своєму винограднику.

Ми ж почнемо з осені.

Я навмисно строго не обмежуюся заходами по боротьбі з оїдіумом, а розповім про комплексний підхід. Тим більше, що основні заходи однакові при всіх хворобах. Розрізняються лише препарати які застосовуються. Але і їх я використовую в бакових сумішах. Тому так і буду розповідати, як роблю, звертаючи Вашу увагу на спрямованість проти оїдіуму.

Отже, після осінньої обрізки я роблю звичайну обробку лоз 3-5% розчином залізного або мідного купоросу. Це дозволяє нейтралізувати залишки патогену, що, безсумнівно, покращує зимівлю. Але тут заковика. Обробляємо ми лозу, а спорами грибка усіяний і грунт, і елементи конструкції теплиці та ін. На поверхню грунту потраплять краплі залізного купоросу і частково знезаражують його. Але як бути з елементами теплиці? До того ж в тріщинах кори знайдеться затишне містечко для щасливих спор. Виявляється, якщо не полінуватися, то можна не залишити шансів грибку.

Своїм досвідом зі мною поділився виноградар Володимир Астапенко. Він порекомендував спалювати в теплицях сірчані шашки восени перед укриттям і навесні відразу після відкриття винограду, поки не розпустилися бруньки. Шашки продаються в садівничих магазинах. Вони призначені для дезінфекції погребів та інших господарських приміщень. Навесні я не обробляв, але восени обробив теплиці димом сірчаних шашок. Результати перевершили всі мої найсміливіші очікування. Я відразу ж зрозумів, що це не зайва обробка. Незважаючи на те, що я ретельно заклав всі щілини скотчем, їдкий дим з неймовірним завзяттям і спритністю знаходив лазівки. Це мені підтвердило, що не залишиться в теплиці жодного мікроскопічного закуточку, в який не проникнув б рятівний сірчистий ангідрид (дим сірчаної шашки).

Теплиці простояли закритими 2 доби, після чого я їх відкрив провітрити. Всі предмети, елементи конструкції, солома просочилися запахом сірки. Просто відмінно!

Гріх було не використати можливість обробити і заготовлені живці. Тому я перед обробкою зніс в теплиці всю лозу, призначену для нарізки на черешки і вже нарізані і пов’язані в пуки живці. В результаті мої живці зазнали подвійну обробку перед зберіганням: сірчистим ангідридом і 3% залізним купоросом, що звело ступінь їх зараженості, практично, до нуля.

А як же бути з відкритим грунтом? По-перше, оїдіум у нас поки що у відкритому грунті не завдає істотної шкоди, і з ним легше впоратися. По-друге, ніщо не заважає, при необхідності, пригнути лозу до землі, спорудити курінь з плівки, перекинувши її, через один з дротів шпалери, і в цьому ізольованому просторі спалити шашку.

Відразу ж після весняного відкриття і обвітрювання лоз (до пробудження бруньок) я також провів стандартну обробку. На цей раз Азофосом в концентрації 250 мл суспензії на 10 л води. Це хороший фунгіцид, на зразок бордоської рідини. Азот що входить до його складу посилює дію міді.

Зазвичай проти оїдіуму рекомендують першу профілактичну обробку проводити відразу ж після розпускання вічок. А потім обробляти при появі перших ознак хвороби.

Оскільки мені лінь постійно ходити з обприскувачем і по черзі обробляти виноград то від однієї, то від іншої хвороби і з огляду на хороші обробки, я вирішив відкласти обробку від оїдіуму до обробки від мільдью та зробити одну комплексну обробку баковою сумішшю. Крім того, я вирішив в цей раз не чекати прояву ознак оїдіуму і обробляти виноградник профілактично. Для теплиць, як би вони добре не провітрювались, вважаю це актуальним. У відкритому грунті можна скоротити кількість профілактичних обробок проти оїдіуму.

На користь застосування бакових сумішей (кілька препаратів в одному баку) говорить і те, що я помітив їх більш потужну, в порівнянні з роздільним застосуванням препаратів, дію. Ми знаємо по собі, що комплексний підхід в лікуванні (ліки, процедури, вітаміни) діють завжди більш ефективно. Я не думаю, що рослини дуже в цьому від нас відрізняються. Є ще одна думка. Фунгіциди, впливаючи на грибок з різних сторін, практично, виключаючи можливість звикнути до одного з препаратів. А, значить, у нас менше підстав побоюватися, що тривале застосування цих препаратів призведе з часом до падіння їх ефективності. Я, не вдаючись у подробиці, розповім про свій рецепт з того, що є на наших прилавках.

Першу профілактичну обробку я провів перед самим цвітінням винограду 25 травня.

На 8 л води:

Ридоміл Голд — 2 пакети (по 10 г)
Топаз — 1 ампула (2 мл)
Екос — 40 крапель

Другу профілактичну обробку слід проводити, коли ягоди стануть розміром з горошину, але на практиці через велику кількість сортів період цвітіння у мене дуже розтягнутий. Тому обробив 19 червня, коли всі сорти відцвіли. До цього часу деякі ягоди були вже досить великими.

Суміш та ж, але замість Ридоміла Голд використовував Ордан (25 г).

Третю профілактичну обробку провів 7 липня тією ж сумішшю в теплицях. У відкритому грунті обробив тільки проти мілдью Оксіхомом за інструкцією. Топаз виключив. До речі, оксіхом, за моїми спостереженнями, хоч і не призначений для роботи проти оїдіуму, але деякий профілактичну дію має.

Найближчим часом планую провести ще одну четверту профілактичну обробку, швидше за все, одним з контактних препаратів проти мілдью, а проти оїдіуму, в разі появи симптомів сіркою. Системні препарати вже використовувати не хочеться через наближення термінів дозрівання.

Думаю, що цих профілактичних обробок буде досить, оскільки, як я говорив, до сьогоднішнього моменту на винограднику немає і натяку на оїдіум або мілдью. Звичайно, хотілося б обмежитися двома-трьома обробками, але в моїй колекції ростуть упереміш сорти з різною стійкістю до хвороб. Я не можу вибірково обробляти кущі. Тому доводиться орієнтуватися на більш слабкі сорти.

Хочу звернути Вашу увагу на обприскування грон при обробці. Я намагаюся кожне гроно обробити дуже ретельно, з усіх боків і так, щоб розчин проник між ягодами. Коли гроно дуже щільне, то розчин потрапляє не на всі ягоди. Тоді можна занурювати гроно в ємність з розчином. Це досить трудомісткий процес, але досить ефективний. У минулому сезоні я в цьому переконався. Звичайне обприскування, хоч і ретельне, не давало належного ефекту. Оїдіум на гронах після таких обробок припинявся, але через кілька днів знову поновлювався. Не допомагала і зміна препаратів. Тоді я вирішив, незважаючи на трудомісткість, зробити сірчану ванну для грон. До речі сказати, сірка досить ефективна проти оїдіуму.

Сталося так, що у мене не вистачило розчину для обробки декількох кущів, причому кущ Кишмишу запорізького виявився обробленим наполовину. Якість врожаю з цих двох половин разюче відрізнялася, незважаючи на додаткові обробки. Так що настійно рекомендую, якщо раптом у Вас були вражені оїдіумом ягоди, не втрачайте час на обприскування. Викупайте свої грона в розчині колоїдної сірки. Особливо, якщо у Вас не дуже великий виноградник.

Репліка. Фундазол як препарат проти оїдіуму на моєму винограднику не показав достатню ефективність. Можливо, його все ж краще використовувати для протруювання насіннєвого і посадкового матеріалу, а не для обприскування кущів.

Ми починали свою розмову з пріоритету профілактики. Цим мені хочеться і закінчити. Ніякі заходи не приведуть до стійкого результату, якщо на винограднику не дотримуватимуться елементарних правил гігієни.

Не варто залишати на винограднику опале листя і обрізки лоз. Не забувайте, на їх поверхні знаходяться цілі колонії різних грибків.

Не варто й применшувати роль провітрювання. Погано провітрювані виноградники — благодатний грунт для розвитку хвороб. Причому це не обов’язково стосується теплиць. Зайве загущення пагонами і несвоєчасне пасинкування значно погіршують провітрювання виноградного куща.

Не можна скидати з рахунків і повноцінне підживлення. Кволим рослинкам набагато важче протистояти навалі збудників хвороб.

Підіб’ємо підсумок сказаному:

  • Оїдіум на виноградниках об’єктивна реальність, з якою нам доводиться рахуватися.
  • Оїдіум — не вирок винограднику. З ним можна впоратися відносно просто.
  • Для успішної боротьби з оїдіумом необхідний комплексний підхід, що включає в себе санітарний стан виноградника, профілактичні та лікувальні заходи.
  • Оїдіум можна лікувати, але без хімічних обробок нам навряд чи вдасться впоратися з оїдіумом.
  • Профілактика — основа боротьби з оїдіумом.
  • Найбільший ефект приносить використання для обробок винограду бакових сумішей.

P.S. Багато виноградарів припиняють хімічні обробки після знімання врожаю, вважаючи, що нема чого більше витрачати час, сили і гроші, коли урожай вже знято. Адже він більше не зіпсується. І марно. Якраз після знімання врожаю ми можемо без шкоди для свого здоров’я, очистити свій виноградник від залишків хвороб, застосовуючи для лікування великі концентрації системних препаратів.

Бажаю успіхів!

P.S. Я буду радий, якщо Ви висловите свою думку про проблему з оїдіумом або поділіться своїм досвідом в коментарях нижче.

Олександр Мчедлідзе


Інші статті по темі:





Один коментар до статті “Оїдіум винограду – як подолати хворобу?

  1. Аватар Сергій висловив (-ла) думку:

    Шановний Олександр, я Вам дуже вдячний за поради, і в цьому році буду намагатись дотриматись всіх ваших рекомендацій. Гарного Вам урожаю!!

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *