У центральних та північних областях України через порівняно суворі кліматичні умови виноградарством займались дуже мало як колгоспи і радгоспи, так і аматори. Хоча історія свідчить, що виноград культивували в цих краях з давніх давен. Перша згадка про його вирощування на півночі України (Київ) відноситься до періоду Київської Русі (літопис Никона за 1151 рік).
В XVIII—XIX століттях тут існували осередки виноградарства: «Царицин сад» в Умані, фірма Крістера в Києві, а також інші на Харківщині, Черкащині, Київщині. Здебільшого це були невеликі поміщицькі, монастирські, аматорські виноградники. Вирощували в основному класичні європейські сорти: Шасла, Чауш, Мускат угорський, Маленгр та ін., котрі потребували особливого догляду через суворий клімат.
Пізніше з’явились так збані ізабельні сорти американського походження: Лідія, Ізабелла, Ноа та інші, витриваліші, але з гіршою якістю ягід.
Велика заслуга у поширенні винограду в північних районах належить вченим М. Ф. Кащенку, А. А. Піонтковському, М. Ф. Соловйову, Д. І. Чугаю.
В 30-ті роки виноградарством почали займатися колгоспи. У післявоєнний період площі колгоспних виноградників в Лісостепу та на Поліссі зросли до 1640 га (1962 р.). Однак пізніше, в 70-і роки, їх залишалось дедалі менше, і нині в Лісостепу та на Поліссі України жодна науково-дослідна установа, жодне господарство не займаються виноградарством. На дуже низькому рівні і аматорське виноградарство, воно здебільшого зводиться до озеленення будівель ізабельними сортами Лідія та Ізабелла.
Спілкуючись з колишнім ст. науковим співробітником УНДІВіВ ім. Таїрова А. О. Кондрацьким, який багато зусиль доклав для розвитку північного виноградарства, працюючи свого часу в Київському опорному пункті виноградарства, переконався, що проблема північного виноградарства є надуманою, вірніше, немає ніякої проблеми, якщо за справу братись серйозно. Тож, порадившись із своїми колегами з сільськогосподарського відділу Українського державного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти України (кол. Республіканська станція юннатів), вирішили: будемо займатись виноградарством. Під керівництвом А. О. Кондрацького заклали колекційний виноградник, в якому вже налічується понад 100 сортів, щороку в шкілці вирощуємо близько 7 тис. саджанців, які реалізуємо школам, станціям юних натуралістів, садівникам-аматорам. Закладено також селекційну ділянку, котра налічує 800 форм винограду, з яких в майбутньому можна буде виводити сорти, пристосовані до місцевих умов.
Досвід виноградарів-аматорів та наші спостереження показують, що пошкодження рослин морозами і мільдью є головними перешкодами у розвитку північного виноградарства. Тому підбір та виведення сортів з підвищеною зимостійкістю і стійких проти мільдью — найактуальніше завдання.
Мільдью — грибкове захворювання, що уражує листя, стебло, плоди винограду. Зараження починається з нижньої частини листка за вологої і теплої погоди. Уражуються в основному європейські сорти та гібриди. Але в сприятливі для мільдью роки страждають і сорти американського походження.
Ефективним заходом проти мільдью, як ми переконались, є 5 — 7-разова за сезон профілактична обробка кущів 0,5-1%-ним розчином бордоської рідини.
Може виникнути питання: яке виноградарство — укривне чи неукривне — ефективніше в нашій зоні? Вважаємо, що обидва методи прийнятні для наших умов.
Виходячи з власної практики та досвіду виноградарів-аматорів, рекомендуємо для широкого впровадження в центральних та північних областях України такі сорти:
неукривні (ізабельні): Лідія, Руський Конкорд, Пленітель, Екстра (Ельсельбург), Вільдер, Ананасний, Сенека, Буффало, Ізабелла, Київський-131, Київський-135;
напівукривні (гібриди): Гориздра-19, Шишаківський, Фіолетовий ранній, Рожевий безнасінний, Краса Півночі (Ольга), Соловйова-58, Чугай-21, Янтарний, Цехмистренко;
укривні (європейські та гібридні сорти): Перлина Сабо, Звенигородський, Славутич, Кардинал, Київський-019, К-1100, Шасла, Київський золотистий, Мускат Оттонель, Мадлен Анжевін.
Це далеко не повний перелік сортів, котрі можна культивувати в центральних і північних областях України. Як бачимо, вибір великий, було б лише бажання їх вирощувати. Якщо хочете закласти виноградник, найпростіший шлях — придбати і висадити готові саджанці. Але можна їх виростити й самому. Доцільно також на обмеженій земельній площі, маючи кілька кущів, плекати по кільканадцять сортів, як це роблять досвідчені виноградарі.
П. О. Мазур, зав. с.-г. відділом еколого-натуралістичного центру, м. Київ
І наостанок, щодо професійного розвитку, актуальні вакансії в Києві також можна переглянути на сайті Jooble.
