У березні продовжують обрізувати плодові дерева та приступають до обрізування ягідних кущів (якщо основа куща вільна від снігу). Обрізуючи дерева, обов’язково замазуйте садовим варом або олійною фарбою зрізи, діаметр яких більший 0,5—1 см. Пройдіть курси обрізування плодових насаджень, які, як правило, організовують садові товариства. Це дасть змогу опанувати техніку обрізування, основні типи формування крони, особливості сортового обрізування.
Початок весни — найбільш вдалий час для вирізування старих, поламаних, тих, що ростуть до середини куща та переплітаються, гілок смородини, порічок, агрусу, кизилу — рослин, які дуже рано пробуджуються від зимового фізіологічного спокою. Кущ смородини після обрізування повинен мати по 3 — 4 добре розвинутих пагони різного віку.
Кущі агрусу більше загущуються однорічними пагонами, тому їх необхідно щороку проріджувати, щоб кожен кущ мав 20 — 25 пагонів різного віку.
Насадження малини, як правило, обрізують відразу після збирання врожаю. Але, якщо тоді цього не було зроблено, то саме зараз слід вирізати на рівні грунту всі пагони, що відплодоносили (їх добре розрізняти за кольором кори). Малина, яку вирощують за допомогою шпалери, повинна мати щільність молодих пагонів близько 10 — 12 на погонному метрі рядка.
У цьому місяці часто бувають відлиги, які спричинюють інтенсивне танення снігу. Якщо садова ділянка не має стаціонарного зрошення, то слід вжити заходів для затримання талих вод і відновлення або обладнання протиерозійних пристроїв на ділянці з крутим схилом, яка має ознаки водної ерозії (змиви грунту, утворення рівчаків тощо).
Корисно влаштувати впоперек схилу із ущільненого мокрого снігу вали, збираючи сніг з міжрядь саду (чорний грунт сильніше нагрівається під променями весняного сонця, швидше відтає і добре вбирає талі води). Добрі результати дає влаштування плетених загаток впоперек рівчаків, до їхньої основи слід покласти солому, очерет тощо. Такі загатки влаштовують через кожні 1-3 м, залежно від довжини рівчака і крутизни схилу.
Якщо ділянка в низині, то слід потурбуватися про очищення водовідвідних канав, а якщо їх немає, то потрібно прокопати канави, борозни, швидкотоки тощо. Це допоможе вберегти сад від небажаного підтоплення.
Після випадання снігу (а в цьому місяці він, як правило, мокрий і важкий) треба своєчасно його струшувати з гілок і кущів. А щоб запобігти пошкодженню штамбів плодових дерев мишами, підкидайте сніг до дерев і ущільнюйте його на всій площі приштамбового круга.
За необхідності поновіть побілку штамбів і скелетних гілок, перевірте якість обв’язки штамбів молодих дерев, щоб не пошкодили зайці.
Бажано вибірково оглянути гілки плодових дерев крізь лупу. Через неї можна побачити зимуючих особин бурого і червоного плодового кліща, щитівок, чорненькі яйця попелиці, пошкодження древесниці в’їдливої, сонячні опіки тощо. Результати огляду дадуть змогу реально оцінити, що і наскільки загрожує вашим рослинам та підготуватися до відповідних запобіжних заходів.
За сильного зараження паршею, заселення дерев і кущів попелицею, медяницею, щитівками, кліщами тощо їх обприскують до розпускання бруньок 40%-ним препаратом ДНОК (1%-ним водним розчином, або 100 г на 10 л води) чи нітрафеном (2 —2,5%-ним водним розчином, або 200 — 250 г на 10 л води). Обприскувати треба не тільки дерева, а й грунт у пристовбурних кругах, бо у ньому також є збудники інфекції.
У березні, враховуючи погодні умови, перещеплюють плодові дерева, заготовляють живці ягідних культур для весняного садіння в шкілку, виконують настільне (зимове) щеплення на заготовлених з осені підщепах.
У цей час не слід забувати про наших пернатих друзів — птахів. Треба поповнювати годівниці кормом (просо, сорго, крупи, крихти хліба, сало, шматочки м’яса тощо). Незабаром прилетять шпаки, тож необхідно полагодити шпаківні, а де їх немає, то виготовити. На садовій ділянці їх бажано мати 4 — 5.
О.В.Романов
