Донедавна я вважав, що вирощування овочів — трудомістка й витратна справа, займаючись нею, можна задовольнити лише власні потреби сім’ї, не кажучи вже про прибутки від реалізації продукції. Проте безробіття та бажання зміцнити своє матеріальне становище підштовхнули мене до активних пошуків інформації про інтенсивні агротехнології, які дали б змогу за допустимих витрат максимально збільшити врожайність й одержувати екологічно чисту продукцію.
Аналізуючи спеціальну літературу, інтернет, я зацікавився трьома технологіями: біоінтенсивною, Міттлайдера, ЕМ-технологією. У кожної з них с свої переваги та недоліки.
Суть біоінтенсивної технології полягає у двоетапному перекопуванні ґрунту на 60 см, з внесенням великої кількості перегною та формуванні гряд шириною 0,8-1,2 м. Ширина міжрядь — 0,5 м. Рослини висаджуються з оптимальною густотою в шаховому порядку. У помідорів відстань між рядами і між рослинами становить 45 см, у капусти 40 см.
За такою технологією я вирощував картоплю сорту Городянська рожева. За три тижні до садіння бульби озеленюю на світлі, обробляю стимулятором росту фумаром (1 ампула на 10 л води) та пророщую у вологій тирсі з перегноєм до появи паростків з корінцями.
У середині квітня на місце майбутньої грядки кладу перегній — 15 кг/м2 і перекопую на штик лопати, перемішуючи землю з добривом. Потім відкладаю цей шар землі вбік, кладу перегній — і знову перекопую. Таким чином зробив чотири високі гряди шириною 1 м, довжиною 10 м, з міжряддями 0,5 м.
Картоплю висаджував за схемою 30 х 30 см на глибину 20 см. Перед садінням гряди добре полив водою. Після появи сходів замульчував тирсою, соломою. Мульча зберігає вологу і не дає проростати бур’янам. У період масового нашестя колорадських жуків провів одне обприскування актарою з додаванням кристаліну, який містить всі необхідні макро- і мікроелементи. Потім провів два підживлення з інтервалом два тижні соняшниковим попелом — 2 ст. ложки на рослину. Попіл чудово розкислює ґрунт, є джерелом калію, кальцію, фосфору та інших мікроелементів.
На початку серпня скосив ще зелене бадилля, щоб елітні бульби не уражувалися фітофторозом, паршею та іншими хворобами, бо літо видалося на Харківщині дуже дощовим.
З чотирьох гряд отримав близько 460 кг бульб. Висока трудомісткість формування гряд компенсується добірним урожаєм, немає потреби в частих розпушуваннях, прополюваннях бур’янів, краще зберігається волога.
Якщо біоінтенсивна технологія потребує лише органічних добрив, то система Міттлайдера тільки мінеральних з додаванням мікроелементів. Рослини висаджують на вузьких грядах шириною 0,45 м, довільної довжини. Міжряддя доктор Міттлайдер рекомендує залишати не менше 0,6 м — для кращого забезпечення рослин світлом.
Гряди засипаються по контуру шаром землі висотою 10 см. Дуже зручно поливати і підживлювати вода не розтікається за межі гряд. Під час перекопування гряд на 1 м2 вносять 222 г суміші № 1 і 111 г суміші № 2. Підживлення роблять з періодичністю 10-12 днів: 86 г суміші № 2 на 1 м2.
Добрива розсипають біля рослин на відстані 7-10 см і добре поливають водою. Склад суміші № 1 такий: 2,3 кг вапна + 20 г борної кислоти; суміші № 2 3 кг нітроамофоски + 450 г сульфату магнію + 5 г молібдату амонію.
Цю технологію я використовував при вирощуванні високорослих помідорів Де Барао. На гряді 10 х 0,45 м розсаду висаджував через 50 см, а міжряддя залишив 1,05 м.
Підживлював 4 рази сумішшю № 2, лише змінив систему поливу. Біля кожної рослини помістив поліетиленову пляшку, у дні якої зробив 5-6 отворів, а верхню частину зрізав. До 10 л води додавав 40 г суміші № 2 і цим розчином заповнював пляшки. При цьому економиться вода, рослини повністю забезпечені вологою і поживними речовинами.
Багато селян скаржаться на численні хвороби рослин, зокрема фітофтороз. На мій погляд, основними причинами появи цієї хвороби у помідорів є:
- загущене садіння;
- висока вологість повітря і ґрунту;
- слабка імунна система рослин;
- невикористання фунгіцидів системно-контактної дії.
Помідори я двічі обприскував препаратом з додаванням мідного купоросу, марганцевокислого калію, сульфату цинку та селеніту натрію (по 10 г кожної речовини на 10 л води).
Для кращого запилення квіток помідорів використовував розчин борної кислоти — чайна ложка на відро води.
З гряди площею 4,5 м2 зібрав близько 190 кг плодів.
Суть ЕМ-технології полягає у стимуляції життєдіяльності мікроорганізмів. які перетворюють органічні речовини на доступніші для рослин сполуки.
У біостимуляторі «Байкал» містяться всі необхідні корисні мікроорганізми, які створюють сприятливі умови для забезпечення рослин потрібними для них макро- і мікроелементами, зміцнюють імунну систему. А головне — ЕМ-технологія дає змогу отримати високі врожаї екологічно чистої продукції, підвищити родючість ґрунту.
Використовуючи лише кореневе (1:250) та позакореневе (1:500) підживлення «Байкалом”, мені вдалося отримати близько 1100 кг білоголової капусти.
Розпушував ґрунт, знищував бур’яни за допомогою спеціального плоскоріза, який набагато полегшив мою працю. Плоскоріз виконує ще й функції лопати, вил, коси, культиватора, сапки, грабель. За день я обробляю ним до 5 соток землі без значних навантажень на хребет.
На своїй ділянці я використовую основні переваги всіх трьох технологій. Це дає змогу:
- одержати високі врожаї екологічно чистої продукції при мінімальних їх затратах;
- підвищити родючість ґрунту, поліпшити його структуру;
- отримати два врожаї з однієї й тієї ж площі;
- вчасно покривати нестачу макро- і мікроелементів, враховуючи індивідуальні потреби рослин;
- до мінімуму звести ручну працю, використовуючи переваги плоскоріза;
- набагато зменшити втрати врожаю внаслідок хвороб, шкідників, несприятливих погодних умов (посуха, злива, град);
- одержати $ 100—400 чистого прибутку з 0,01 га (залежно від цін на ринку збуту).
Руслан Ляшепко, Харківська обл.
