Чому кози їдять кістки?


Ще кілька років назад у нашому підсобному господарстві утримували кіз. І мені на нам’ятій спав один цікавий випадок. Так склалося, що за відсутності пасовища випасати тварин нам доводилося у лісі. І коли вони туди потрапляли, то в першу чергу починали шукати місця, де до цього побували «гості» лісу, й залишали після себе купи сміття. У ці місця направлялися наші тварини, не маючи можливості перемогти невідому силу, яка вабила їх туди наче магніт. Там вони відшуковували різні «смачні» речі — це могли бути поліетиленові пакети, газети і… кістки, які вони гризли немов собаки, бігаючи з ними в лісі.

Я дійшла висновку про те, що тваринам не вистачає мінеральних солей і насамперед солей кальцію. Як мінеральну підгодівлю кози почали отримувати невелику кількість крейди, але і цього виявилося більше ніж достатньо, а чим це скінчилося, ми помітили кілька місяців потому. Об’єм щитоподібної залози перевищував норму втричі. Попередній діагноз — захворювання, яке відоме під назвою ендемічний зоб і виникає за недостатнього вмісту йоду в кормі.

Що ж відбувається, якщо йоду в їжі недостатньо? Аби захопити більше йоду, щитоподібна залоза починає розростатися — збільшується кількість і об’єм її клітин, утворюється пухлина — зоб. Так організм поповнює нестачу йоду. Але якщо нестача йоду зберігається доволі довго, збільшення об’єму залози не компенсує недостатнє споживання елементу, а як наслідок з’являються симптоми йодо-дефіциту. У дорослих кіз, що мешкають на територіях з надмірною недостатністю цього елемента, щитоподібна залоза часто збільшена. У тварин випадає вовна в ділянці шиї, підгрудка, спині та бічних поверхонь тулуба. Молоді тварини погано ростуть і розвиваються, вони чутливіші до різних захворювань та нерідко гинуть.

Своєрідна ознака зобної хвороби — збільшення щитоподібної залози (зоб), частіше спостерігається в овець та кіз. У хворих тварин ця залоза стає доступною для промацування, а в деяких випадках її збільшення може бути настільки вираженим, що зобоподібне припухання видно й під час огляду. Збільшена залоза може стискати трахею і бути причиною порушення дихання. Утруднення дихання частіше виявляється тоді, коли тварина їсть та п’є воду, жує жуйку.


У нашому випадку збільшення щитоподібної залози у кіз відбулося не через нестачу йоду, а через надлишковий вміст кальцію у кормі, що сповільнило засвоєння йоду, а як наслідок — зменшення вироблення йодовмісних гормонів.

Недостатнє вироблення цих гормонів щитоподібною залозою супроводжується порушенням вуглеводного жирового та мінерального обміну речовин, а як результат — уповільнення дії організму: сповільнюється ріст, розвиток, у нашому випадку в дорослих тварин спостерігалося зменшення апетиту, вони стали вибагливіші до їжі, знизили надої. У молоці зменшилася частка жиру.

У великої рогатої худоби клінічний прояв зобу у вигляді припухання у ділянці щитоподібної залози може бути слабко вираженим або навіть відсутнім.

Однак не тільки надлишок кальцію у раціоні може зумовити таке захворювання залози. Це може відбуватися від того, що тварини поїдають велику кількість рослин, що містять ти ізостатичні речовини (тіоцианати). Тіоцианати це речовини, що гальмують захоплення йоду щитоподібною залозою. До цих рослин належать деякі сорти капусти, ріпак, буряки, бруква, турнепс, горох, біла конюшина, особливо за підвищеного вмісту нітратів.

У місцевостях, де є нестача йоду в кормах тварини низькорослі, з витягнутим тулубом, у них знижена молочна та м’ясна продуктивність. Якість вовни погіршується, вона стає сухою й брудною. Порушується репродуктивна функція, що проявляється у яловості та безплідді маткового поголів’я, перегулах і прохолостах, нерідко бувають аборти або народження мертвого приплоду. У частини тварин спостерігаються западання очей та набряк під нижньою щелепою. У нашій країні недостатність йоду у тварин установлена в Закарпатті, у Карпатській зоні України, Українському Поліссі. Вогнища йодної недостатності переважно бувають у високогірних районах, на рівнинах по вододілах рік, у вологих місцевостях, із твердими вапняними водами, підзолистими ґрунтами, з нестачею у них кобальту й молібдену за надлишку марганцю. Під час зрошення ґрунтів з них вимиваються поживні речовини та деякі (|юрми мікроелементів: йоду, кобальту й міді.

За наявності в кормах речовин, що перешкоджають засвоєнню йоду, до раціону тварин, нарівні із звичайною сіллю, необхідно вводити йодовану сіль. У регіонах, де ендомічний зоб виникає через недостатність йоду та інших макро- і мікроелементів, для профілактики й лікування хвороби, тваринам необхідно згодовувати полі мінеральну підгодівлю — премікси, що містять макро- й мікроелементи, дефіцитні в раціоні.

Поперечна Світлана


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *