Практично на сторінках всіх дачних видань та форумах присвячених роботі на землі простежується багаторічна полеміка, присвячена «пристрастям по Міттлайдеру», освічені садівники знову знайшли, про що посперечатися, і спору цьому не видно кінця. Причому ламають списи в основному городяни, що присвячують своїм ділянкам вихідні дні. І це природно — адже за два дні і відпочити хочеться, відновитися після робочого тижня.
Простий селянин звик обробляти лопатою свій наділ двічі на рік. Восени грубо і глибоко, навесні подрібніше, розбиваючи промерзлі за зиму грудки. Основні інструменти — у кого багатший кінь, соха з бороною, а так — лопата і граблі.
А в останні десятиліття з’явився європейський вектор, що землю під город взагалі не треба копати, лише розпушувати. Багато в чому воно випливає з вчення Міттлайдера: адже високі гряди з штучно приготованим грунтом дійсно копати не треба. І лопату з мотикою змінюють різноманітні розпушувачі та плоскорізи. Так хто ж правий? Не віддаючи переваги якомусь з методів, спробуємо начорно розібратися в перевагах і недоліках кожного. А вже як бути зі своїм городом, нехай кожен вибирає самостійно.
Погодьтеся, що цілину без лопати не підняти. Обертаючи по осені пласт, ми закопуємо дернину, і вона випріває. В умовах сезонного клімату коріння трави, опинившись на поверхні, підмерзають. Навесні копаємо дрібніше, розбиваючи грудки.
У чому плюси? Можна за два сезони перетворити цілину в город. Перекопуючи грунт, волею неволею знищуються кореневища багаторічних бур’янів (повністю, звичайно, не позбутися, завжди будуть). При осінньому перекопуванні на поверхню виносяться зимуючі шкідники, їх личинки і яйця — і взимку замерзають.
Мінуси. Робота важка, літній людині часто не під силу. Тому лопата повинна бути по росту, форма багнета відповідати характеру грунту, лезо гостро наточене. Такий спосіб обробки вимагає щорічного внесення органічних і мінеральних добрив.
На добре окультурених грунтах частіше застосовують мотику або сапку. Трудовитрати менше, продуктивність вище. Глибина обробки поменше, значить, ми не доберемося до глибоко сидячих шкідників. Але один суттєвий момент: обробка йде практично без обороту пласта, а що це означає?
У родючому горизонті грунту складається певна «поверховість»: у верхньому шарі мешкають безхребетні і мікроорганізми, дихаючі киснем. Глибше — мікроби не потребують його. Результатом життєдіяльності тих і інших є природне збільшення родючості землі. Перевертаючи пласти грунту, ми все ставимо з ніг на голову, і якийсь час на початку сезону йде на те, що б населення шару грунту «прийшли до тями». На шкоду позитивним грунтовим процесам.
Отже, цілина у нас розорана, в обробці вже не перший рік. Можна традиційно перекопувати город лопатою, а можна спробувати відмовитися від цього способу і перейти до розпушування.
Пристосувань для цього на ринку садового інструменту зараз на будь-який смак, вибирайте по цілях і під силу. Та й в колишні часи городники завжди щось винаходили самі. Восени рихлимо глибоко, як дозволяє грунт, навесні приблизно на 10-15 см. Куди легше, ніж копати або сапати. А з бур’янами боремося за допомогою плоскоріза.
До цієї методики я прийшов емпірично, на своєму картопляному полі. Мотокультиватор дорогий, а сил у пенсіонера з роками стає все менше. Почитавши садову періодику, зрозумів, що не самотній.
Картоплю таким способом обробляю вже три роки, не перекопуючи свої 2,5 сотки. Не можу сказати, що врожаї стали краще або гірше (трохи краще, напевно), а ось трудовитрати зменшилися суттєво, і добрив вношу менше на третину. Як роблю?
Після збирання врожаю важкими граблями з рідкими, довгими зубами «продираю» всю ділянку. Засіваю білою гірчицею. Коли вона підніметься на 10-15 см, скошую її тримером і тут же залишаю. Навесні, щоб земля швидше прогрілася, накриваю її старою плівкою, шматками руберойду, рогожею — усім, що є під рукою. На травневі відкриваю своє поле, ще раз рихлю, розкладаю лініями пророслу картоплю — ряд від ряду 70 см, між картоплинами в ряду 35 см. Прямо по рядах розсипаю смужку азофоски з розрахунку жменю на погонний метр, і засовую граблями рядки землею. Картопля виявляється в гребені висотою 15-20 см. Підгортаю традиційно, сапкою. Тільки перед першим підгортання проводжу ще одну підгодівлю: прямо по паросткам, по гребеню розсипаю перепрілий пташиний послід — пригорщу на метр.
Врожаями задоволений!
Так що, напевно, є здорова думка у відмові від перекопування городу, інша справа, не варто з бездумним фанатизмом хапатися за новий агротехнічний прийом або інструмент. Рихлити важкі суглинки важко і намучиться можна більше, ніж з лопатою, або залазити з плоскорізом в город, зарослий бур’янами, несерйозно. Усе визначають конкретні умови. Так що «кожен вибирає по собі…»
Д. Волков, садівник
Утрамбована земля — не дуже добре. Грунт перекопується, в першу чергу, не для того, щоб було менше бур’янів, а для того, щоб забезпечити проникнення в грунт поживних речовин, вологи, повітря. Рекомендую робити обов’язкове перекопування грядок восени, перед першими заморозками. При цьому краще користуватися вилами — не розсікають коріння бур’янів. Головне завдання — перевернути родючий шар, щоб коріння бур’янів опинилися на поверхні. У підсумку бур’яни просто вимерзають. На 100% від бур’янів не позбудетеся, але їх буде набагато менше! Необхідність весняної перекопки залежить від стану самого грунту. Якщо він досить пухкий — повторно перекопувати немає необхідності. Досить проборонувати.