Післяжнивні посіви сидератів – найдешевше добриво


Остання декада липня і перша половина серпня — найкращі календарні строки для післяжнивних посівів. Після збирання врожаю ранніх зернових, картоплі та деяких овочів залишається 70-80 днів з активними температурами, яких цілком достатньо для вирощування рослин на зелений корм, сидератів та окремих овочевих культур.

Використання післяжнивних посівів дає змогу збагатити раціон тварин соковитими поживними кормами, подовжити зелений конвеєр до самих заморозків і завдяки цьому зберегти запас кормів на стійловий період.

Крім того, в умовах економічної кризи, коли мінеральні добрива придбати важко, найдешевшим засобом підвищення родючості грунту як у колективних господарствах, так і на присадибних та дачних ділянках є використання післяжнивних культур на сидерати, особливо в роки, коли достатньо запасів вологи в грунті.

На площах, які звільнилися від попередньої культури і не відводяться під озимину, проводять відповідну підготовку грунту. Після стерньових попередників — це мілка оранка на глибину 16-18 см лущильниками або плугами з одночасним боронуванням і, якщо можливо, прикотковуванням. Після збирання ранньої картоплі та інших просапних культур обмежуються поверхневим обробітком грунту.

Підготовка грунту повинна забезпечити якісний висів насіння післяжнивних культур на задану глибину і отримання повноцінних сходів. В разі потреби перед сівбою та після неї його додатково ущільнюють кільчасто-шпоровими або водоналивними котками.


На присадибних і дачних ділянках після збирання врожаю прибирають післяжнивні рештки і використовують їх для приготування компостів. На городі не треба нічого спалювати, краще всі рештки прикопувати в грунт або переробляти на компости. Це додаткове добриво. Якщо на городах вирощували просапні культури, грунт розпушують мілко, на 6-7 см, культиватором або сапкою. Ділянку вирівнюють бороною чи граблями.

Для післяжнивних посівів, які планують використати на зелений корм та осінній випас, потрібно добирати холодостійкі культури з коротким вегетаційним періодом. Це насамперед горохо- та вико-вівсяні суміші, редька олійна, капуста кормова, амарант, турнепс, ріпак озимий, ріпак у суміші з житом, жито, озима пшениця.

Одночасно з висівом післяжнивних культур для належного росту вегетативної маси рослин потрібно вносити з розрахунку на сотку 40-50 г аміачної селітри або 30-40 г карбаміду.

Післяжнивні посіви, згодовані восени худобі, залишають у грунті кореневі рештки, кількість яких така ж, як і вегетативної маси. Такі культури частково виконують функцію сидератів, збагачуючи грунт органічними речовинами та підвищуючи його родючість.

На великих площах для післяжнивних посівів на зелене добриво восени краще використовувати гірчицю білу та редьку олійну, а на городах та дачних ділянках, крім згаданих культур, як сидерати доцільно висівати горох і квасолю. Вони додатково збагачують грунт азотом. Норма висіву насіння гірчиці — 0,3, редьки олійної — 0,5, гороху — 3,0, квасолі – 2-3 кг. на сотку. Гірчицю, редьку і горох сіють суцільним способом, рівномірно розкидаючи насіння на ділянці. Квасолю висаджують широкорядним способом з міжряддями 35-40 см і відстанню 15 см між гніздами в рядку. У кожну лунку вкидають по 3-4 квасолини. Глибина загортання насіння гірчиці та редьки 1-2, гороху і квасолі – 3-4 см.

Вегетативну масу післяжнивних культур, передбачених для використання на зелене добриво, загортають у грунт пізно восени. Коли такої маси багато, її попередньо подрібнюють. У виробничих умовах господарств це роблять косарками-подрібнювачами, а на невеликих присадибних і дачних ділянках зелену масу пригинають до землі, подрібнюють лопатою і прикопують вручну. Жито, пшеницю та озимий ріпак загортають у грунт навесні після відновлення вегетації.

Щоб одержати на городах додатковий урожай вітамінної продукції у пізньоосінній період, після відповідної підготовки грунту висівають насіння кропу, петрушки, різних видів салатів, редиски. І навіть зимова редька та турнепс устигають сформувати добірний урожай. До речі, турнепс — незаслужено забута селянами культура, яку слід повернути на городи.

Повторні посіви — це ще й надійний засіб боротьби з бур’янами. Адже в другій половині літа практично припиняється догляд за рослинами, а тому чудово «почуваються» пізні бур’яни як на полях, так і на городах. У цей період вегетують такі злісні бур’яни, як зірочник середній (мокрець), чистець болотний, галінсога, осот, хвощ польовий, ромашка, пирій повзучий та інші. Післяжнивні посіви гірчиці, редьки і жита надійно вкривають землю зеленим килимом і перешкоджають росту та поширенню бур’янів.

М.Г.Шарапа, кандидат сільськогосподарських наук


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *