Нутрія — рослиноїдна тваринка. Для її вирощування практично не потрібні дорогі корми тваринного походження. Шлунково-кишковий тракт у неї добре пристосований для перетравлювання об’ємистих рослинних кормів.
За кліткового розведення на корм нутріям використовують кропиву, зелену масу кукурудзи, вику, еспарцет, люцерну, віко-вівсяну суміш, різнотрав’я, кормові і столові буряки, капусту, моркву, брукву, ріпу, турнепс та його листя, картоплю, гарбузи, кавуни, яблука, ягоди.
З-поміж концентрованих кормів їм згодовують зерно злакових, комбікорм, столові відходи. До раціону також у невеликій кількості вводять корми тваринного походження (молоко, збиране молоко, сир, м’ясо-кісткове борошно, варені субпродукти), а також кормові дріжджі. Вони охоче поїдають молюсків (анадонта, мідія).
Норми годування диференційовані в залежності від живої маси, віку та фізіологічного стану тварин. Складати раціони для нутрій у присадибному господарстві — справа мало реальна і складна, що далеко не кожному господарю під силу. Щоб нутрієвод-любитель міг правильно нагодувати своє поголів’я, наведу типові раціони дорослих тварин, підсисних нутрієнят і відлученого молодняку. Вони складені із розрахунку норм годування та забезпечення тварин всіма необхідними поживними речовинами.
Корми перед згодовуванням необхідно підготувати. Зелену масу, різнотрав’я нутріям згодовують свіжими. Зелену масу бобових, скошену при росі, потрібно трохи просушити, щоб запобігти тимпанії (здуття шлунка). Корми повинні бути доброякісні, чисті, свіжі, без плісняви й затхлого запаху. Силос краще згодовувати ранньою весною. Порісним і лактуючим маткам його давати не можна.
Баштанні культури, коренеплоди та фрукти перед згодовуванням добре миють, розрізають на шматочки, гнилі частини видаляють. Узимку, за великих морозів, нарізані коренебульбоплоди необхідно посипати дертю або комбікормом, щоб уникнути швидкого замерзання. Картоплю можна використовувати як у сирому (але без ростків), так і у вареному вигляді.
Затхле й запліснявіле зерно, дерть та комбікорми у годівлі нутрій не використовують. Кукурудзу дають у качанах. Овес і ячмінь перед згодовуванням краще замочити в солоній воді. Взимку, якщо є можливість, частину зерна бажано згодовувати пророщеним. Макуху нутріям дають сухою і подрібненою. Нутрія полюбляє «сполоснути» корм у воді, тому її з напувалок необхідно вилити. Дерть та комбікорм краще замісити й у вигляді такого тіста давати звіркам.
Корми тваринного походження та мінеральні підкорми ретельно подрібнюють, змішують з вареною картоплею, дертю чи комбікормом. Дуже поживним кормом є кормові дріжджі. Субпродукти, рибу, кров нутріям необхідно давати у вареному вигляді.
Потрібно пам’ятати, що навіть доброякісні корми, які вводять до раціону в неправильному співвідношенні з іншими, можуть призвести до захворювання тварин. Наприклад, згодовування капустяного листя з соєвою макухою спричиняє розлад роботи шлунково-кишкового тракту й супроводжується проносом. Годування мороженими і гнилими овочами, запліснявілими й затхлими концентрованими кормами та сіном призводить до абортів, розсмоктування плодів та порушення травлення.
Переходити із зимового раціону на літній треба поступово, щоб не допустити розладу роботи шлунково-кишкового тракту. Недостатня кількість у раціоні поросної матки мінеральних солей призводить до порушення обміну речовин, абортів та інших небажаних наслідків.
Взимку корми розкладають у кормових відділеннях будиночка (клітках), а влітку у вигульній частині клітки, концентровані корми — в годівниці. Коренеплоди дають увечері, сіно та гіллячковий корм — у годівниці на ніч, а зелену траву літом дають у середині дня.
Корми, зазвичай, роздають два рази на добу. Слабких і багатоплідних самок, підсисних нутрієнят годують три рази. Під час роздачі кормів до кожного звірка необхідний індивідуальний підхід. Тваринам, котрі систематично не з’їдають корм, зменшують його кількість, а тим, які добре поїдають і ослабленим – збільшують порції.
Безумовно, що ожиріння затримує розвиток волосяного покриву, недоїдання знижує його якість: з’являється зліплюваність і потертість хутра. Одноманітна, неповноцінна годівля є причиною рідковолосистості.
Дмитро Білай
