Зрозуміло, що повноцінне годування корови є важливим чинником впливу на молочну продуктивність. Потреба корови, яка дає молоко, у кормах залежить від продуктивності — величини надою та складу молока. Завдання господаря (громадян, фермерів, господарств) — годувати корову так, щоб від неї отримувати якісне молоко, щоб вона була постійно здорова, не хворіла.
Аби регулювати годування тварини відповідно до її продуктивності, необхідно знати потребу корови в харчових речовинах за різних надоїв молока різного складу, адже затрата корму на утворення молока залежить від його складу.
Витрата харчових речовин на 1 кг молока збільшується з підвищенням жиру в молоці (див. таблицю). Як видно з таблиці, відбувалися коливання, які залежали від рівня годівлі, складу раціону, величини надою, умов утримання і догляду за твариною, її породи. Все це впливало на використання кормів коровою.
З-поміж харчових речовин особливе значення у годівлі дійних корів має білок. Необхідно пам’ятати, що білкове недогодовування корів призводить до різкого падіння надоїв та зменшення відсотку вмісту в молоці білка й жиру на 0,3-0,4% і сухої речовини в цілому на 0,7-0,9%. Унаслідок цього кількість білка та жиру в річному надої за білкового недогодовування знижується майже на третину. Оптимальне білкове забезпечення підвищує надій на 9-10% і збільшує в середньому за лактацію вміст у молоці сухої речовини, жиру, білка, кальцію на 0,3-0,5%, а в окремі періоди — на 1%. Найстійкіші надої у корів, які отримують 55-65 г білка на 1 кг молока з 4% жирності.
Збільшена даванка білка (вище 70 г на 1 кг молока), не виявила позитивної дії, а в деяких випадках у ньому навіть понижувався вміст жиру. Відсоток білка за різної жирності змінюється так:
Для підтримання корів у здоровому стані й повного використання продуктивних можливостей необхідно забезпечувати їх достатньою кількістю жиру. Слід пам’ятати, що за масового згодовування шроту замість макухи різко знижується вміст жиру в раціоні дійних корів, а також знижуються і надої молока та погіршується якість масла.
Належні надої забезпечують суміші концентратів для молочних корів за згодовування різного грубого й соковитого корму. Максимальні надої забезпечують суміші концентратів з вмістом жиру в середньому 2,5%, але і коливання вмісту жиру від 1,5 до 5% теж дають бажані результати.
Як відомо, знижує надої зменшення жиру в сухій речовині раціону до 0,6%. А відновити їх можна підвищенням у раціоні жиру до 2% і більше.
Велике значення для тварин мають мінеральні речовини, тому потрібно постійно контролювати мінеральний склад раціонів.
Якщо ви побачили в корів такі ознаки, як погіршення апетиту, виснаження, втрату ваги, погане споживання кормів, порушення статевого циклу, незадовільне запліднення, різні кісткові захворювання, зменшення надоїв молока — все це наслідок незбалансованого раціону, а також недостатнього введення до кормів мінеральних речовин (кальцій, магній, натрій, хлор, калій, сірка — макроелементи та мікроелементи: залізо, мідь, селен, молібден, хром, цинк, йод, кобальт, марганець). Кількість кальцію у раціоні має становити (орієнтовно) 90-130 г у середньодобовій даванці для корів з надоєм молока від 5-6 тис. кг до 8 тис. кг.
Потреба корів у фосфорі задовільняється повністю, якщо згодовувати, крім грубих і соковитих кормів, білкові концентровані корми.
Які ж ознаки спостерігаються у корів від нестачі в раціоні фосфору? Це — кульгання, потовщення суглобів, викривлення хребта, ламкість кісток, виснаження тварини, зіпсований апетит (тварина їсть кістки, землю та інше, під час руху чується хрусткіт). Нестача фосфору пригнічує репродукцію (розмноження) і молочність, знижує стійкість до хвороб.
На кожний кілограм молока потрібно в продуктивний період давати коровам у середньому 2,5-3 г кальцію і 2-3 г фосфору або близько 5-7 г кальцію і 4-5 г фосфору на одну кормову одиницю. Важливо давати їм харчову сіль. Натрій і хлор потрібні для покриття затрат цих елементів на утворення молока. З 1 кг молока корови виділяють до 1,5 г натрію і хлору.
Основні грубі та соковиті корми, а також трава мало містять і натрію й хлору, тому сіль потрібно регулярно вводити до раціону молочних корів.
За нестачі солі корови лижуть стіни, одяг скотарів, доярок, у них знижується апетит, зменшуються надої, корови худнуть. Рекомендується давати на добу 5 г солі на 1 кормову одиницю раціону. До підгодівлі вводять окремі макро- та мікроелементи, якщо є для цього показання або лабораторні дослідження: біохімічні, сироватки крові корів.
Повний набір мінеральних речовин можна придбати у ветаптеках. Там можна купити премікси з повним набором амінокислот, макро- та мікроелементів, вітамінів, поживних речовин, які так необхідні для тварин у зимовий та весняний періоди. Обов’язково вимагайте анотацію і сертифікат на той чи інший препарат, премікс.
У годівлі молочних корів вітаміни мають велике значення для підтримки здоров’я і високої продуктивності тварин (яке потрібно для молодняка тварин, а також для дітей та дорослих). Літнє молоко від корів, які отримують вдосталь зелених кормів, містить у декілька разів більше вітаміну А і каротину, ніж молоко тих самих корів за стійлового утримання та годування.
Перехід корів на зимове стійлове утримання і годування сухими грубими кормами, буряками, концентратами швидко призводить до зниження у молоці вітаміну А та каротину.
Для забезпечення повноцінного годування й отримання молока, багатого вітаміном А, дійним коровам потрібно давати за добу по 20-30 мг каротину на 100 кг живої ваги і додатково по 10-15 мг каротину на 1 кг молока. Якісне сіно та силос багаті на вітаміни: якщо згодовувати навіть невеликі даванки сіна штучного сушіння (1-1,5 кг на добу), вміст вітаміну А підвищується до рівня його в літньому молоці. Сподівані наслідки можна отримувати від згодовування коровам червоної і жовтої моркви та кормової капусти.
Немає проблем з вітамінами групи В, а також вітаміну С, яких достатньо в кормах. Складніше з вітаміном D. За недостатньої забезпеченості тварин вітаміном D, а також від малих резервів його в тілі тварин падають надої молока і різко знижується вміст вітаміну D в молоці й одночасно у корів з’являються патологічні зміни в мінеральному обміні.
Добова потреба у вітаміні D орієнтовно становить 1000 інтернаціональних одиниць на 1000 кг живої ваги. Багате на вітамін D молоко корови дають влітку, за випасання на пасовищах, бідне — взимку, за утримання в темних приміщеннях.
Підвищена вітамінність літнього молока пояснюється безпосереднім впливом сонячного світла й тривалим освітленням корів. У зв’язку з цим пропоную обов’язково випасати їх, забезпечувати їм тривалі прогулянки, незалежно на пори року (зима, весна, літо, осінь).
У зимовий період згодовувати опромінені дріжджі, опромінювати корів ультрафіолетовим світлом і давати сіно сонячного сушіння. Годування лише грубими кормами може бути рентабельним тільки за умови збільшення в раціоні дешевого сіна належної якості, в цих випадках надої можуть підвищитися до 13-15 кг, сіна середньої якості — до 7-10 кг, а від годування сіном і ярою соломою — до 4-6 кг.
Доцільно до раціону вводити 2-3 види соковитих кормів. Даванка великих порцій коренеплодів — до 50-60 кг на добу, картоплі — до 35-40 кг, силосу — до 50-60 кг недоцільна, тому що погіршується якість молока та масла.
Враховуючи досвід наукових закладів, немає потреби навіть коровам з масою 400-500 кг і належними надоями згодовувати за добу трав’яного і кукурудзяного силосу більше 35-40 кг, якісного соняшникового — більше 25-30 кг, кормових буряків більше 35-40 кг, картоплі — до 25 кг.
Якщо в господарстві достатньо сіна, силосу, коренеплодів і зеленого корму, потрібно не так уже й багато концентратів: за надоїв близько 2000 кг у середньому за річний період 100-150 г на 1 кг молока, надоях близько 3000 кг — 150-200 г, при надоях близько 4000 кг -200-250 г і до 300 г на 1 кг молока за надоїв до 5000 кг.
В останні роки багато господарств значно скоротили витрату концентратів, збільшивши в раціоні частку сіна та соковитих кормів і поліпшивши випасання корів на пасовищах.
Є чимало питань стосовно годування тварин, які ще потребують додаткового вивчення, проведення наукових досліджень та впровадження їх у виробництво. Домогтися здешевлення молочної продукції, поліпшення рентабельності кожного господарства — це наша мета.
Н.Я. Боцуляк, лікар ветеринарної медицини, консультант
