З давніх часів людина полюбила кипарис. Вже в III-II ст. до н. е. римляни висаджували його в своїх садах. І греки, і візантійці почитали кипарисові гаї як священні.
У кипариса чотиригранні гілки з буро-сірою тонкою волокнистою корою і дуже щільною, твердою, жовто-пофарбованою деревиною. Хвоя — темно-зелена, луската, щільно прилегла до пагонів. Коренева система складається з стрижневого і бічних коренів. Рослина цілком тіньовитривала, але досить вимоглива до тепла; невисока — в 6 років досягає 30-50 см.
Фахівці вважають, що кипарис більше інших культур доречний для розведення в приміщенні. Багато любителів домашнього хвойного «саду» хотіли б мати його у себе — воно приємно пахне, сприятливо впливає на нервову систему і на органи дихання.
Створити відповідні для кипариса умови, близькі до природних, досить непросто. Влітку рослину необхідно перемістити на світле вікно прохолодного приміщення (північного чи східного боку), захищене від яскравого сонячного світла (у півтінь або притінити), можна виносити його з приміщення на відкрите повітря. Взимку кипарис бажано переставити на південно-західні або південно-східні вікна. У цей період оптимальною температурою є 6 … 12 ° С. Рослину можна залишити на відкритій лоджії або балконі до заморозків.
Якщо влітку переважніше помірне (не завадить обприскування) зволоження, то взимку полив сильно скорочують, але при цьому земляний ком не повинен пересихати повністю. Пересаджують через кожні 2 роки. Краще вибрати глиняний горщик, на дні якого влаштовують хороший дренаж; грунт такого складу: 4 частини дернової землі, 2 листової, 1 перегною, 1 піску. Заглиблення кореневої шийки кипарис не виносить. У період активного росту раз на місяць його слід підживлювати слабким розчином комплексного мінерального добрива.
Кипарис розмножують навесні насінням, посіяним в миски під скло, і живцями.
Зустрічаються кипариси з горизонтальною і пірамідальною формою крони. З численних видів кипарисів для кімнатних умов, на думку фахівців, найбільш пристосований кипарис великоплідний — струнке деревце з тонким стовбуром і горизонтальними пухнастими гілками, у якого молода світло-зелена кора з часом стає темно-зеленою.
Кипарис порівняно рідко пошкоджується шкідниками, проте можлива поява на ньому в умовах теплого сухого приміщення павутинного кліща.
Це хвойне дерево здатне очищати повітря від хвороботворних мікроорганізмів і відлякувати комах.
А. Лазарєв
