Ми вже писали про обрізування старих дерев із занедбаною кроною і, зважаючи на актуальність даної теми, продовжуємо обговорювати питання обрізування дерев, на сьогодні, пошкоджених морозами.
У суворі та екстремальні зими, що періодично повторюються, плодові дерева страждають не тільки від критичних температур, але й від тривалих звичайних морозів (до -20°С, особливо — без снігового покриву), від супроводжуючих такі морози сильних вітрів, від різких перепадів температури, особливо від повернення від тривалих відлиг до морозів.
Стовбур і скелетні гілки дерева складаються з різних тканин, у яких стійкість до підмерзання не однакова. Найменш стійка з-поміж інших тканин — серцевина. Більш стійка деревина, кора, а найстійкіший — камбій (утворювальна, відновлююча тканина, яка розміщується під корою). Дерево порівняно легко витримує обмерзання серцевини, гірше — деревини. Але сильне пошкодження камбію — це загибель рослини. І, навпаки, збереження значного прошарку камбію — передумова до регенерації решти тканин (аж до деревини) і відновлення дерева в цілому. Щоправда, слід враховувати, що в період вегетації і камбій стає уразливим — його морозостійкість дуже ослаблюється. Саме в цей період (навесні, восени) і трапляються важкі обмерзання.
Особливо чутлива до низьких температур коренева система.
Промерзання ґрунту до -8…-10°С призводить до пошкодження коренів черешні, абрикоса, персика, багатьох підщеп яблуні, груші. А із зниженням температури ґрунту до -12…-14°С пошкоджуються сіянцеві підщепи яблуні, груші, вишні.
Якщо пошкоджуються лише мичкуваті корені, а провідні корені та їхній камбій неушкоджені, то дерева відновлюються. Але за сильного підмерзання їх — дерева приречені.
Різні частини дерева та їхні тканини пошкоджуються по-різному: загибель бруньок, побуріння (різних відтінків) деревини, серцевини, сонячні опіки, відшарування й розтріскування кори, камбію, обмерзання розвилок гілок, пошкодження і загибель кореневої системи.
Але, в свою чергу, всі ці форми пошкоджень можуть мати різний ступінь. Визначають його так: щоб виявити ступінь вимерзання бруньок (найлегша форма пошкоджень морозами), кілька гілочок, зрізаних у різних частинах крони, ставлять у воду. За кількістю бруньок, що не розвинулися, вираховують відсоток їхньої загибелі. Для визначення ступеня та межі підмерзання тканин гілок і коренів на них роблять поперечні й поздовжні зрізи. За слабких пошкоджень вони набувають жовтуватого відтінку, а за середніх — світло-коричневого. За тяжких — бурого, і за повної загибелі — чорного. Кора та камбій в разі обмерзання спочатку червоніють, а потім, коли підсохнуть, утворюються прим’яті ділянки. З часом вони розтріскуються, розмочалюються, випадаючи продовгуватими смужками, оголюючи деревину. За тяжких обморожень відчувається запах спиртового бродіння.
Ознаки, ступінь і характер обмерзань виявляють не відразу, а за кілька етапів. Перший етап попередній — через півтора-два тижні після критичних морозів. Більш явно — після відлиг, що їх змінили. Другий етап (достовірніше) — після розпускання бруньок. Третій етап (завершальний) — на початку літа поточного року або наступного.
Слабко і середньо обморожені частини дерева можна врятувати (за належного лікування). А важко обморожені — приречені. Щоправда, й такі можуть відмирати не відразу (залежить від ступеня тяжкості обмерзання). Повна їхня загибель помітна у першу ж весну. За важких обмерзань (коричневе забарвлення) відмирають на початку літа поточного року. За менш важких — можуть протягнути до другого літа, а то й третього, але все одно загинуть.
Щоб уникнути пошкоджень дерев морозами, слід передбачити заходи профілактики. В їхньому числі й заходи з обрізування. Вони повинні:
- сприяти ранньому та ефективному розвитку апарату фотосинтезу, оптимальному живленню, накопиченню запасних речовин упродовж весни і літа — як головного фактору зимостійкості. Для цього обрізування у кожній своїй ланці має бути грамотним, виконуватися з розумінням наслідків кожного його параметру, способу, з урахуванням особливостей порід, сортів, вікових періодів. Особлива роль такого обрізування полягає у недопущенні дисбалансу генеративних і ростових процесів, який послаблює й виснажує дерево;
- восени — не допустити витрачання відкладених про запас пластичних речовин на ріст, що затягнувся (який послаблює зимостійкість рослин). Крім розумної системи поливів, підживлень тощо дуже важливою тут є грамотність обрізування, в тому числі неприпустимість його надмірності, яка разом з іншими причинами призводить до затягування росту, запізнення з опаданням листя, невизрівання тканин, що, в свою чергу, спричиняє зимове висушування й пошкодження морозами;
- особливої уваги під час обрізування слід надавати недопущенню гострих кутів відходження скелетних гілок усіх порядків, через які дерева сильно потерпають від морозів. Кути відходження 50-60° найліпше забезпечують визрівання тканин і морозостійкість у місцях розвилок.
Чим гостріший кут відходження, тим більша вірогідність обмерзання при основі гілок; - кути відходження 50-60° найкраще сприяють і облистненості, рівномірності обростання гілок по всій довжині, захищаючи їх і цим від підмерзання. Оголені ділянки гілок завжди були уразливішими. Цьому також слід запобігати вмілим укорочуванням або вирізуванням — залежно від ситуації;
- враховуючи, що стійкість дерев до критичних температур суттєво знижується після обрізування в першій половині зими, то навіть у південних і прилеглих до них областях, де обрізування виконують і в зимовий період його слід починати із найстійкіших до морозів порід і сорт з. А з-поміж сортів з однаковою морозостійкістю — насамперед з літніх та осінніх, у яких деревина повністю визріває раніше.
Але це — заходи профілактики пошкоджень дерев морозами. А що робити, коли такі пошкодження вже стали реальними фактами? Які способи, ступені обрізування при цьому застосовуються?
Найлегшим видом морозних пошкоджень вважається пошкодження бруньок.
1. За часткової загибелі плодових бруньок від морозів і заморозків плодові пагони вкорочують слабкіше, враховуючи відсоток загибелі бруньок. Або за весняного обрізування залишають резервні пагони, гілки, а після заморозків їх повторно нормують.
2. За дуже великої загибелі плодових бруньок (більше 70%), обрізування плодових пагонів виконують на початку цвітіння, коли ступінь пошкодження чітко видно.
3. За повної їх загибелі — проріджують крону до нормальних інтервалів, виконують укорочування відповідно до норм даного вікового періоду, а коли потрібно зниження й омолоджування (зважаючи на ситуацію без оглядки на втрати врожаю).
4. При пошкодженні ростових бруньок на молодих гілках затримується ріст пагонів. Пізніше починають розпускатися сплячі бруньки на старіших ділянках гілок. Коли на них розпочнеться ріст пагонів, усі підмерзлі молоді верхівки гілок зрізують над зовнішньою або боковою гілочкою із здоровими бруньками, або над пагоном, що має добрий ріст (коли він досягне 15 см).
5. За слабкого підмерзання верхівок скелетних гілок або їхніх розвилок чи штамбів, коренів (за інтенсивного пожовтіння їхніх тканин) доречно до розпускання бруньок крону прорідити та вкоротити підмерзлі гілки всіх порядків на дворічну деревину. Напівскелетні й обростаючі гілки при цьому підпорядковують власним носіям. Усе це підсилить притік поживних речовин до пошкоджених частин дерева і прискорить їхню регенерацію та відновлення. Але за ледь помітного пожовтіння тканин їх обрізують так, як і здорові.
6. Сильно уражена лише периферійна частина гілок, а штамб, скелет крони і обростаючі гілочки її середньої зони практично здорові (такий тип пошкоджень характерний для дерев із запізнілим ростом). На таких верхівках бруньки навесні не розпускаються. Коли розпустяться бруньки на непошкоджених частинах гілок і розпочнеться ріст пагонів, тоді пошкоджені верхівки зрізують над пагоном, що росте добре і в потрібному напрямку. Але краще якомога раніше виконати легке омолоджування на 3-4-річну деревину. Його завдання полягає в тому, щоб не допустити марного витрачання поживних речовин сильно підмерзлими кінцівками гілок, які все одно відімруть (хоч, можливо, й не відразу). Проте посилиться притік поживних речовин до залишених прилеглих до них легко пошкоджених частин гілок. Чим раніше будуть видалені сильно підморожені кінцівки гілок, тим успішніше відбудеться відновлення залишених частин.
7. Дерева мають середній ступінь пошкодження лише деревини (світло-коричневі відтінки), а камбій, сплячі бруньки та зовнішні обростаючі гілочки здебільшого збереглися. За такого пошкодження значно погіршується провідна здатність деревини. Тому розпускання бруньок і початок росту запізнюються. Пагони слабкі. Листки дрібні, їх мало. Це, в свою чергу, сповільнює наростання, оновлення шарів деревини. Щоб оздоровити пошкоджену провідну систему, слід підсилити живлення утворювальної тканини — камбію, а для цього необхідно дещо зменшити об’єм крони за допомогою легкого омолоджу-вального обрізування на 2-3-річну деревину. В результаті камбій підсилює регенеративні процеси, утворює нові тканини деревини, оновлює їх. Поступово зникає її побуріння, дерева відновлюються й поновлюють нормальне плодоношення.
8. Сонячні опіки, морозобоїни на стовбурах і гілках мають вигляд сухих плям кори (особливо з південного та південно-західного боків), які розтріскуються, відшаровуються продовгуватими смужками, оголюючи деревину, Якщо морозобоїни невеликі і кора не відшарувалася, стовбур або гілку слід туго обв’язати тканиною. За сильних пошкоджень кори, камбію та зовнішніх шарів деревини на невеликих ділянках, відмерлу кору видаляють, оголену деревину зачищають садовим ножем, дезінфікують 3-4%-ою бордоською рідиною і замащують садовим варом. Якщо ж сильні пошкодження на великих ділянках, то, крім усіх цих процедур, їх ще зверху замащують і сумішшю коров’яку з глиною (1:1). Коров’як містить ростові речовини, які стимулюють діяльність камбіальних клітин і прискорюють заживлення рани.
Виконують також проріджування й омолоджування на 3-5-річну деревину (залежно від важкості морозобоїн), переслідуючи ті ж цілі, про які сказано вище (пункт 7 — останні речення). А гілки з важкими пошкодженнями (більше половини їхнього обхвату) вирізують на кільце.
9. Коли ж опік або морозобоїна охопила коротку, але широку ділянку штамба, доцільно застосувати щеплення містком (пара живців вживлюється нижніми зрізами у здорові нижні краї рани, а верхніми — у верхні краї рани).
Якщо пошкодження має форму довгої широкої ділянки на штамбі, то ефективним може бути щеплення аблактуванням (зрощування верхніх зрізів порослі із здоровою верхньою частиною штамба вище морозобоїни. Після щеплення та зростання через порослеві пагони відновлюється обмін речовин між коренями і кроною. Сильні порослеві пагони за доброго збереження кореневої системи утворюються уже в першу весну після пошкодження штамбу.
10. Кора, камбій, деревина у розвилках гілок визрівають повільніше й пізніше інших частин дерева. І тим більше, чим гостріший кут їхнього відходження. Тому в суворі зими гострі розвилки обморожуються. У місцях пошкодження кора відстає, деревина оголюється. Ці місця обробляють і лікують такими самими способами, як описано в пункті 8. Крім того, гілкам з невеликими такими пошкодженнями роблять легке омолоджування. Із значними — середнє. З тяжкими – сильне, або їх вирізують.
11. Трапляється, що на підмерзлих деревах ще в минулому сезоні рясно закладені плодові бруньки. їх нормують обрізуванням. А після утворення зав’язі їх нормують вручну, залишаючи відстань між ними не менше 15 см. Це за легких пошкоджень. За значних — удвічі рідше, за важких зав’язь, а ще ліпше — квіткові бруньки видаляють.
12. Дерева з повною загибеллю кори, деревини та камбію в надземній частині, а корені (завдяки сніговому покриву) живі. У цьому випадку не старі дерева ранньої весни обрізують на «пеньок», до збереженої під снігом здорової частини штамбу, Із пагонів, що з’являються потім (вище місця щеплення), найсильніший використовують для формування нової крони. Ще 1-3 пагони залишають рів помірно навколо пенька для того, щоб вони не до пустили відмирання тканин по окружності. Ці пагони впродовж кількох років періодично прищипують, щоб вони не конкурували з основним пагоном (який не прищипують, а формують тими ж способами, що й саджанець). Коли допоміжні пагони виконають свою роль, їх видаляють.
13. У дерева сильно пошкоджений камбій на штамбі (більше половини його обхвату). Часто це буває при настанні сильних морозів (понад -20°С) наприкінці осені (листопад), коли дерева ще не повністю підготувалися до зими. За відсутності снігового покриву не залишається здорової, навіть нижньої смуги штамбу. Такі дерева безнадійні. їх викорчовують.
14. У дерева загинули штамб і основні гілки. Але залишилися здоровими корені та периферія крони. Тут розірвана взаємодія між здоровими частинами дерева і немає можливості її відновити. (Не допоможе ніяке омолоджувальне обрізування). Залишається єдиний вихід — обрізування «на пеньок».
15. Дерево з непошкодженою кроною, але з частково підмороженими коренями. (Це буває за значних морозів, до -20°С у безсніжні зими, коли ґрунт промерзає до -Ю…-8°С). Оздоровленню кореневої системи допомагає омолоджувальне обрізування: за слабких пошкоджень — легке, значних — середнє, за дуже серйозних — сильне. Омолоджувальне обрізування зменшує об’єм крони і цим відновлює порушену кореляцію між надземною частиною і кореневою системою дерева.
Сніговий покрив або інший укривний матеріал товщиною хоч би 5 см значно зменшує підмерзання коренів.
16. Дерева з непошкодженою кроною, але з сильно обмороженими коренями, в тому числі й камбій провідних коренів. (Трапляється у безсніжні суворі зими за глибокого промерзання ґрунту до -12…-14°С). У цьому випадку важко розраховувати на повернення дерев до життя. Їх викорчовують.
Ф.Г. Білека, С.В. Гоменюк
