Сади інтенсивного типу — це епоха сучасних садів, що стали давно звичайними для більшості країн Європи, південних регіонів і центральної зони нашої країни. Іншими словами в аграрному секторі це високотехнологічні яблуневі сади, високопродуктивні, менш витратні, з кращою якістю одержуваних плодів, як у промисловому, так і в присадибному садівництві.
У нас же цей напрям в садівництві не отримав розвитку. Наш ринок як і раніше забезпечує садівників саджанцями яблунь, одержуваних щепленням на насіннєвій підщепі, тобто на дичці. Сад інтенсивного типу створюється з посадки саджанців яблуні, щеплених на спеціальні низькорослі клонові підщепи.
Переваги таких підщеп:
1. Стримують ріст плодових дерев, внаслідок: а) за ними зручно доглядати і знімати урожай; б) невеликі крони краще освітлюються, процеси фотосинтезу йдуть активніше, краще формується врожай.
2. Дерево раніше вступає у фазу плодоношення і швидше нарощує урожай в наступні роки.
3. Покращують смакові якості, забарвлення і розміри плодів.
4. Знижують періодичність плодоношення.
5. Дозволяють вирощувати дерева там, де близько ґрунтові води.
6. Дозволяють збільшити щільність посадки, а відповідно, і кількість сортів яблунь на малих садових ділянках.
Мінуси низькорослих підщеп:
1. Зимостійкість клонових підщеп нижче, і там, де випадає мало снігу, існує небезпека підмерзання кореневої системи.
2. Відсутність центрального кореня знижує зчеплення кореневої системи з грунтом, стійкість (якірних) дерева, внаслідок чого при високих навантаженнях урожаєм під вагою плодів деревця можуть відхилятися від вертикального положення, тому потребують використання підпор. Я роблю шпалеру з обох сторін, яку потім використовую для підв’язки гілок, навантажених плодами.
3. Строк продуктивного плодоношення в яблунь інтенсивного типу менше, приблизно 20-25 років.
4. Ціни на саджанці на вегетативних підщепах поки вище через дефіцит останніх.
З різних інформаційних джерел відомо, що фахівцями, садівниками нашої зони випробовувалися подібні підщепи, але висновки були обнадійливими. Що ж підштовхнуло мене зайнятися створенням саду інтенсивного типу?
Сувора зима 2009-2010 рр. залишилася в пам’яті у багатьох садівників. Ця зима забрала у мене всі плодові дерева, які більшою частиною своєї маси знаходилися вище рівня снігового покриву. Це молоді (5-7-річні) почали плодоносити яблуні на насіннєвих підщепах. І не дивно, адже температура на ділянці, за твердженням сторожів опускалася до мінус 52 градусів. Пташки на льоту замерзали. У живих з плодових після тієї зими залишилися лише невисокі посадки яблунь-одноліток, та колоновидні яблуні, більша частина надземної маси яких знаходилася під снігом. Горя бажанням швидше відродити плодоносний сад, повів активну роботу по створенню саду інтенсивного типу (до цього був захоплений випробуванням колоновидних яблунь). Благо клонові підщепи маю свої. Маточник таких підщеп закладав для колоновидних яблунь.
Основна моя ділянку в 12 соток розташована в низині, на березі річки, з північного заходу відкрите поле, від холодних вітрів не захищене. Дві інші ділянки по три сотки мають більш сприятливі умови.
Вихідним матеріалом у мене для отримання саджанців яблунь інтенсивного типу служать клонові підщепи: карликові 62-396 і Р-60; середньорослі 57-545 і 54-118. Такі підщепи для яблунь у мене добре ростуть і розмножуються за інтенсивною технологією із застосуванням органічного субстрату.
Початком активної роботи по випробуванню штамбових яблунь, щеплених на клонові підщепи, можна вважати 2010 рік. Багато з посаджених в 2010 р одноліток вже через рік дали перші плоди. Це Папіроянтарное, Космонавт, Алтинай, Сінап Минусинский, Джерельна, Соколівське, Толунай, Гірський синап, Дачна. Через два роки після посадки урожай дали сорти: ВЕМ-жовтий (Данила), Первоуральск, Мамровское, Осіннє смугасте, Уральське велике, Аніс Свердловський, Аромат Уктуса, ВЕМ-рожевий, Семан, ДЛ-34-104.
Були й такі, які дали плоди в рік посадки: Торопижка, Аксена, Відмінник, ДЛ-11-12-120, ДЛ 22-105, гібрид 25, але на наступний рік вони, як правило, відпочивають. Тому перші квіточки краще видалити, щоб саджанець зміцнів, сформував хорошу кореневу систему, крону, листовий апарат. З кожним роком виходять на плодоношення нові сорти і радують своїми характерними, цінними цікавими ознаками.
З’являються сорти-лідери за цінних господарських ознаках. Проба плодів кожного нового сорту — це цікава подія, як маленьке свято. Всі клопоти, турботи про деревця виправдовуються, коли взимку насолоджуємося, споживаючи соковиті, смачні, красиві, корисні для здоров’я свої яблука.
В даний час на випробуванні знаходяться більше 75 сортів штамбових яблунь, не рахуючи колоновидних. Довелося придбати додатково ще дві невеликі ділянки, трохи з кращими мікрокліматичними умовами. Що стосується застосовуваних мною вегетативних підщеп, то за шість років не підвели жодного разу. Випадків підмерзання ні в маточнику, ні в плодових деревцях не було. Сніговий покрив на моїх ділянках буває не менше 40-50 см, цього достатньо, щоб у верхньому шарі грунту температура опускалася при наших морозах не нижче -7 …- 10 ° С, а коренева система моїх підщеп витримує за описом до -16 ° С.
Хочу відзначити хорошу приживаємість всіх підщеп, особливо 62-396. На двох сотках за інтенсивною технологією із застосуванням органічного субстрату отримую щорічно не менше 3500 тис. Вкорінених, придатних для щеплення підщеп. Маю можливість поділитися ними в цьому сезоні.
Беклемишев С.І.
