Фізаліс: їстівна, лікувальна і декоративна рослина


Великий рід фізаліс має близько 100 видів, які поширені у тропічних, субтропічних і частково в інших ґрунтово-кліматичних зонах.

У фізалісу звичайного чашечки при плодах особливо великі та яскраві. Тому ця рослина дуже популярна як декоративна. Фізаліс -це однорічна трав’яниста рослина родини пасльонових. Він — ботанічний «родич” томату, перцю, баклажана, картоплі і поділяється на три групи: фізаліс їстівний, лікувальний і декоративний. Характерною ознакою всіх фізалісів є об’ємна чашечка-ліхтарик, всередині якої розвивається плід (ягода).
При дозріванні плоду чашечка залишається на ньому у вигляді чохлика.

В Україні вирощують фізаліс трьох однорічних видів: мексиканський, суничний і перуанський.

Плоди фізалісу зовні нагадують інжир, та й хімічний склад його надзвичайно близький до хімічного складу інжиру, різниця лише у відсотковому складі різних компонентів. Він містить від 3.5 до 6% цукру, 2,5% білка, дубильні речовини, пектин і 2,8 мг/100 г вітаміну С. А також 1.4% лимонної кислоти. Після війни, коли лимонну кислоту почали добувати шляхом біологічного зброджування цукру, фізаліс перестали вирощувати. І дарма, бо він з успіхом може замінити томати там, де вони не вдаються через фітофтору або вплив низьких температур. Молоді рослини фізалісу витримують навіть короткочасні легкі заморозки.


Я вирощую фізаліс більше 20 років. У мене овочевий фізаліс має чохлики двох кольорів: синій і жовтий. Вирощую лише через розсаду, бо коли сіяти безпосередньо у ґрунт, плоди виходять дрібні і не встигають дозріти.

На вузьку грядку висаджую семитижневу розсаду в останніх числах квітня. Спосіб садіння — дворядний у шаховому порядку, з інтервалом у рядку 70 см. За вегетацію фізаліс підживлюю до 9 разів. Кущі фізалісу не формують, пасинки не видаляють. Бо, чим більше буде гілкуватися рослина, тим більше на ній буде плодів.

Плоди починають достигати у червні і закінчують перед заморозками. Краще збирати їх у стані біологічної стиглості, коли вони набувають характерного для сорту забарвлення. Але й зірвані перед заморозками недостиглі плоди добре дозарюються у приміщенні. Використання плодів універсальне: від варення і цукатів до соління, маринування та приготування ікри. А також у свіжому вигляді — в салатах. На поверхні ягід, що знаходяться в чохлику, є клейка речовина, із досить специфічним неприємним запахом. Проте, якщо обмити ягоди окропом, ця речовина зникає. Врожайність стандартна -5 кг з куща, адже вирощуємо його за технологією Міттлайдера.

Якщо тримати непошкоджені плоди в чохликах у неглибоких ящиках, у добре провітрюваному теплому приміщенні, товарні якості зберігаються 2-3 місяці. У сирих приміщеннях, особливо під час зберігання в купах, плоди швидко загнивають. Недозрілі плоди, покладені в ящики шаром в 1-2 плоди, можуть зберігатися до весни, поступово дозріваючи.

Свіжі плоди фізалісу, сік, а також паста й відвари висушених ягід застосовують як сечогінний засіб при коліках у нирках і сечовому міхурі, водянці, подагрі, суглобовому ревматизмі. Він виводить з організму важкі метали (ртуть, свинець), що запобігає отруєнню ними.

Страви з фізалісу

Фізаліс маринований. Плоди мексиканського фізалісу очищують від чохликів, бланширують, кладуть у скляні банки з укладеними в них спеціями, заливають маринадом, накривають кришками і стерилізують 10-20 хвилин (залежно від ємкості банки). Закатують кришками, охолоджують і ставлять на зберігання. Вживати можна через місяць. Як спеції використовують корицю, гвоздику, перець духмяний, лавровий лист. На 1 кг плодів беруть такі самі спеції, що й для соління — всього 50 г. Для маринаду на 1 л води — 50 г цукру і 40 г солі, 80-100 г 9%-ного оцту.

Варення. Стиглі плоди фізалісу (краще суничного) очищують, миють у гарячій воді, наколюють (бо щільна шкірочка не пропускає цукровий сироп). Заливають гарячим сиропом (0,5 кг цукру розчинити у 0.5 л води) і кип’ятять 3-4 хв, після чого додають ще 0,5 кг цукру, підігрівають до повного його розчинення. Обережно перемішуючи, варять 8-10 хв., не допускаючи бурхливого кипіння. Знову витримують 6 годин, потім додають залишок цукру і доварюють. На 1 кг фізалісу — 1,9 кг цукру.

Ікра. На олії обсмажують очищені й ошпарені у гарячій воді плоди мексиканського фізалісу. Подрібнюють цибулю, моркву і білі корінці (петрушка, селера). Все це перемішують, додають сіль, цукор, чорний мелений перець, лавровий лист, подрібнений часник, зелень кропу і петрушки. Перемішують та підігрівають. Споживають ікру охолодженою.
На 500 г фізалісу — по 200 г цибулі та моркви, 100 г корінців, 100-150 г олії, зелень і спеції за смаком.

Фізаліс солоний. Очищені й відмиті у гарячій воді плоди мексиканського фізалісу бланширують, разом з прянощами складають у банки, заливають розчином і залишають на 7-10 днів за кімнатної температури для бродіння (періодично знімаючи плісняву). Після закінчення бродіння розсіл зливають, кип’ятять, знову заливають у банки, закатують кришками, охолоджують і ставлять на зберігання.

Цукати. Плоди мексиканського фізалісу середнього розміру очищають, бланширують, наколюють вилкою і засипають у киплячий сироп (на 1 кг плодів -1 склянка води і 1,2 кг цукру). Варять 5 хв., після чого знімають з вогню і витримують 8-10 год.

Так повторюють до п’яти разів. Потім плоди фізалісу відкидають на друшляк, дають стекти сиропу і розкладають їх для просушування, після чого складають у банки

В. Б. Беспалов, агроном, м. Миколаїв





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *