Не поспішайте висаджувати саджанці на непідготовленій ділянці
Що зазвичай робить початківець садівник-любитель, отримавши садово-городню ділянку? Він намагається відразу ж посадити рослини, причому якомога більше і різноманітніше. Звичайно, маловимогливі культури виростають, але не більше того. А інші не радують око.
Як показує мій п’ятнадцятирічний досвід роботи на ділянці, та й відгуки багатьох інших городників і садівників, тут далеко не все однозначно. З урахуванням рекомендацій потрібен ще свій конкретний підхід у роботі саме на своїй ділянці з урахуванням її особливостей, свого експериментування, спостережень і аналізу роботи. Ділянки навіть в одному садівництві в сенсі структури і родючості грунту абсолютно різні. Природно, що садівник-любитель хоче домогтися чогось значного саме на своїй ділянці. І тут є свої нюанси. Ось про них-то ми і поговоримо.
Перший з них — підготовка грунту. Правило перше — грунт для рослин має готувати сам городник, садівник. Перше, про що я дбаю, — це дернова земля. Нарізаю шматки дерну (20×25 см) товщиною приблизно 10 см, часто виходить менше десяти, складаю штабелем травою вниз. Якщо є гній, то перешаровувати (4: 1), при цьому земля збагачується поживними речовинами і гумусом, а дерен швидше розкладається. Якщо гною немає, то при перекладанні дерен обливаю розчином зброджених бур’янів, трав. Пласти дерну, зняті з кислого грунту, пересипаю вапном. Якщо стоїть суха погода, штабель поливаю. Прикривати штабель волію зверху скошеною і посіченою травою. Готую ще і листову землю. Ця земля пухка і легка. Зазвичай вважають, що листя не містять потрібних поживних речовин. Швидше за все так воно і є. Але от для поліпшення структури грунту дуже навіть добре. Недолік полягає в тому, що листя перегниває повільно, в кращому випадку за три роки. А використовувати землю з не повністю перепрілим листям не рекомендується. Та й не все листя годяться. Так, наприклад, листя дуба повільно розкладаються і в них багато дубильних речовин. Найкраще підходять листя берези і липи. Листя тополі та інших рослин треба подрібнювати, а це дуже трудомістка робота. Листя збираються восени, можна і навесні, укладаються в купи заввишки до 1 м. Щоб прискорити розкладання листя, їх пересипають вапном при перелопачуванні. Береться 0,5 кг вапна на кожен кубометр листя. Купи також покриваю скошеною травою, а не поліетиленовою плівкою, так як під нею з’являється цвіль і закисання.
У природі є ще і як би готова земля, яку можна відразу ж внести при посадці саджанців, але треба її готувати. Ця земля — торф з лугів, так звана торф’яна земля. Іноді її називають лісова земля. Родюча і не кисла. Торф в чистому вигляді в землю не вноситься, але це відмінний органічний матеріал. Буде ефективніше, якщо приготувати з нього компост. Для цих цілей підходять всі види торфу. Використовується вивітрений торф. Бажано додати в компост вапно або фосфоритне борошно — приблизно по 200 грамів на відро. Азотні добрива на торфовищах не обов’язкові, зате необхідні фосфор калій (дози вказані на упаковках) і мікродобрива: бор (в першу чергу), мідь, марганець, молібден. Покращує грунт і деревна зола.
Саджанці висаджують на добре освітлених просторах, не менш ніж у півтора метрах від осушувальних канав (чого садівники-любителі часто уникають і садять майже в самій бровці), на піднесених місцях, а їх ще необхідно створити у формі горбків, насипаних принесеною землею висотою до 50 см.
Залежно від залягання грунтових вод можна посадити прямо на поверхню (йдеться про торфовища), засипаючи коріння землею. У міру розростання кореневої системи землю підсипають, розширюючи горбок, не роблячи його вище, так як заглиблення штамба дерева шкідливо для його розвитку. Викопування посадкових ям і посадка в них саджанців у нас на торфовищах небажана, оскільки ґрунтова вода відстоїть від поверхні грунту дуже близько, не глибше 1-1,5 метра.
