«Вода! Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя». Це рядки з повісті відомого французького письменника і льотчика А. де Сент-Екзюпері. Ці слова вірні стосовно не тільки до людського організму, а і в такій же мірі до організму рослинного, який живе, поки споживає вологу.
Вода буквально пронизує всі частини рослини і її органи: клітини, тканини коренів, стебел, листя, плодів, насіння. Про необхідність води для рослин можна судити за її змістом в їх продуктивних частинах: до 92-94% у дині, кабачка, цвітної капусти, мангольду, цибулі-пера; до 94-97% у баклажана, кавуна, листового і качанового салатів, редиски, томату; до 97-98% у ревеню і огірка. Навіть овочі, найбільш бідні водою, містять її більше половини своєї маси: скорцонера — 70%, хрін — 67,2%, вівсяний корінь -66,0%, часник — 58%.
За вимогливості до вологи рослини можна розділити на п’ять груп.
Найбільш вимогливі до вологи культури з недостатньо розвиненою кореневою системою і інтенсивним випаровуванням. Сюди відносяться розсадні рослини, капусти, салати, шпинат, редис, редька, ріпа, бруква, баклажан, перець, огірок. Високу вимогу до вологи пред’являють цибуля і часник. Невисока потреба у воді характерна для столового буряка. До маловимогливих відносять моркву, петрушку і умовно томати. Найбільшою стійкістю до нестачі вологи володіють квасоля, овочева кукурудза, гарбуз, диня, кавун.
В межах однієї культури сорти можуть відрізнятися по відношенню до вологи. Сорти скоростиглі вимагають води більше, ніж пізньостиглі.
Потреба культур у воді задовольняється за рахунок отримання її з грунту. Для цього необхідний розвиток кореневої системи рослин, тобто їх зростання в глибину, в сторони і розгалуженість на дрібні корінці з масою кореневих волосків, через які і відбувається поглинання води.
Потреба овочевих культур у воді в різні вегетаційні періоди неоднакова. Але висока вологість грунту необхідна з моменту проростання насіння. Висіяне насіння починають поглинати воду, яка знаходиться в їх безпосередньому оточенні, вже при 0 … 1 ° С. Більш високі температури тільки прискорюють насичення насіння водою відповідно до оптимального рівня для кожної культури. Спочатку йде процес набухання насіння, а потім активне поглинання ним води.
Найшвидше набухають насіння бобових культур, повільніше насіння моркви, буряка, а найповільніше — у пряно-смакових культур. Під час набухання насіння крохмаль, що міститься в них, поглинає близько 70 частин води своєї маси, а білок — близько 180 частин. Тому білкові насіння (дині, цибулі, моркви, капусти, огірка, томату, буряка) вимагають більше води для проростання.
Більше води вимагає насіння, яке дозріває в умовах її надлишку, а також прибрані в період неповної зрілості.
Зростання зародка починається при поглинанні їм води в кількості 20-40% від його маси. Насіння з високим вмістом білка проростає при 60-70% вологи. Для повного формування проростків потрібно 85-95% води.
Для кращого росту коренів після висадки розсади та появи сходів, посіяних культур, необхідна достатня (але не надмірна) вологість грунту на глибині 5-15 см. Овочеві культури, навіть при оптимальній кількості води, витрачають на кореневу, надземну системи і врожайні частини не більше 0,3% поглиненої води. Основна ж її маса випаровується через листя в процесі транспірації. Тому так званий транспіраціонний коефіцієнт, або показник витрат води на утворення 1 г сухої речовини рослин, досить високий. Наприклад, для огірків він становить 0,3 л, томатів — 0,33 л. Ті ж культури витрачають води на 1 кг продукції відповідно 20 і 50 л.
Швидкість поглинання і кількість води, що поступає в рослини залежать від водного режиму грунту, тобто утримання та стану води в шарі грунту де розміщуються корені. При оптимальній вологості грунту (яка для різних культур різна і до того ж змінюється в залежності від періоду вегетації) коріння поглинають вологу найбільш інтенсивно.
Потреба в воді на одиницю площі залежить від кількості висаджених рослин, тобто густоти на 1 м². Наприклад для тепличних огірків, при зменшенні густоти посадок вдвічі, вона знизиться на 15%. Тому завжди треба стежити за оптимальною густотою посадки для конкретної ділянки, культури та сорту. В іншому випадку при більшій витраті води можна отримати менший урожай.
Для ряду овочевих культур потреба в волозі поєднується з підвищеною вимогливістю до вологості повітря (капуста, огірок). Для теплолюбних культур велике значення має температура поливної води. При рясних поливах холодною водою рослини не в змозі її поглинути. На низькотемпературний полив рослини реагують в’яненням листя, це можна спостерігати на тепличних огірках в сонячну погоду. Те ж відбувається і при зниженій відносній вологості повітря. Навіть при достатній вологості грунту сухе повітря підсилює транспірацію (випаровування) з поверхні листя, що може призвести до нестачі вологи і розбалансованості водного режиму рослини, що в кінцевому підсумку призведе до зниження врожаю.
Раціональний водний режим овочевих рослин сприяє одержанню максимального врожаю тільки в поєднанні з іншими чинниками розвитку: температурою грунту і повітря, відносною вологістю і швидкістю руху повітря, механічним складом грунту, збалансованим живленням рослин.
