Овочеві рослини, як і будь-які інші, є найскладнішими живими організмами, від яких ми очікуємо в кінці їх вегетації отримати урожай певної маси і якості. Досягнення більш високих результатів можливо тільки при досить високому рівні знань про кожну з оброблюваних культур. Знання ці не є «секретом за сімома печатками», вони доступні кожному городникові, який уважно знайомиться з літературою з біології та агротехніки овочів, глибоко аналізує власний практичний досвід.
Понад півстоліття тому видатний агротехнік і фізіолог рослин Д. А. Сабінін писав: «В основі пізнання рослин як цілого організму у зв’язку з умовами зовнішнього середовища лежить принцип взаємної обумовленості різних сторін; життєдіяльності організмів, принцип глибоких якісних змін організмів і органів в процесі їх розвитку». А більше двадцяти років тому відомий біохімік М. X. Чайлахян підкреслював, що «цілісність є основою становлення розвитку та існування рослинних організмів. Подання про організм, як єдине ціле — це найважливіший принцип вивчення живої природи…».
Хоча сутність внутрішніх біохімічних і фізіологічних процесів ще далеко не ясна навіть дослідникам, тим не менш, сучасний рівень знань цілком дозволяє отримувати в будь-яких умовах обробітку урожай бажаного рівня і якості.
Всі овочеві рослини у відкритому і захищеному грунті знаходяться в умовах довкілля яке постійно змінюється. Причому навколишнє середовище змінюється не тільки кожен сезон, а й кожен день, і впродовж доби. Постійні умови росту та розвитку бувають, як правило, винятком. Тому рослинам для виконання основного завдання життєдіяльності доводиться мати гнучкий внутрішній апарат і набір властивостей, які дозволяють їм виживати навіть в екстремальних погодних умовах і при значних пошкодженнях шкідниками (але не хворобами!).
Рослина будь-якої культури з моменту набухання і проростання насіння і до утворення повноцінного нового насіння, якщо можна так висловитися, веде відлік зворотного порядку майбутнього врожаю. І врожайні втрати бувають тим більше, чим менше людина допомагає рослині (незнання біології, помилки і недоліки у догляді, неузгодженість з погодними умовами та ін.). Без дієвої та постійної допомоги культурні рослини ніколи не зможуть дати високий урожай навіть на родючому ґрунті.
Єдність рослинного організму спадково закладено в кожній насіння. І хоча насіння будь-якої культури не бувають абсолютно схожими за розмірами, колірним відтінкам, формою і т. д., але кожне з них (хоча і в різних кількостях) містить одні й ті ж речовини: білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти, вітаміни , ферменти, стимулятори та інгібітори проростання та інші специфічні сполуки. Єдність біохімічного складу насіння повинне забезпечувати проросткам однотипні, якщо не по силі, то за термінами, сходи. Але тут рослини підстерігає перший збій у процесі росту, який відіб’ється на майбутньому врожаї. Так як температурні показники вологи і живильні характеристики посівної грядки неоднакові, сходи можуть бути недружніми. Але найнебезпечніше — різний рівень загортання насіння в грунт, через який частина насіння, що опинилася занадто глибоко проти рекомендованого рівня, буде проростати довше. На це проростками витрачається більше зусиль. Таким чином марно витрачаються в самому ранньому періоді росту цінні речовини, що містяться в насінні.
Проростки, що зійшли раніше, можуть бути і з більш дрібного і слабкого насіння, а пізніше — з більших, але за зовнішнім виглядом рослини можуть здаватися майже однаковими. На це мало хто звертає увагу, хоча всі сходи що пізно зійшли підлягають видаленню. Крім втрати величини загального врожаю пізні (ослаблені) сходи відсувають на кілька днів початок раннього врожаю, тим самим зумовлюючи подвійної шкоди.
Наступним важливим моментом росту та розвитку рослин в самому ранньому віковому періоді є час збереження сім’ядоль. У цих первинних листках з моменту розпускання і позеленіння відбуваються інтенсивні процеси. Утворені при цьому органічні речовини життєво необхідні надземним частинам і кореневій системі проростків. Сім’ядолі чуйно реагують на довжину світлового дня, що істотно позначається на генеративних процесах. У разі передчасної втрати сім’ядоль знижується накопичення вегетативної маси і затримується формування генеративних органів. У розсадних культур після сходів видаляють рослини з недорозвиненими і деформованими сім’ядолями, а також тільки з одного.
Рослинам після сходів особливо важливо зберегти пропорційність у зростанні кореневої системи і надземної маси. Швидкості їх зростання найтіснішим чином пов’язані і залежать один від одного. У початковий період вегетації поверхня коренів повинна в сотні разів перевершувати поверхню листя. Такий показник оптимізує і мінеральне живлення рослин, і їх фотосинтез.
