Якість і кількість врожаю, який ми збираємо восени зі своїх грядок, залежить від багатьох факторів, один з яких — підготовка грунту навесні. Обробка грунту — одна з найбільш енергоємних операцій в землеробській практиці. У ході механічної обробки грунту більша частина бур’янів, хвороб і шкідників знищуються, рослинні залишки включаються до фізико-хімічних процесів, що призводять до створення ґрунтових умов, сприятливих для росту сільськогосподарських культур. Обробку грунту доцільно поєднувати з внесенням органічних і мінеральних добрив.
Потребу в основних елементах живлення — азоту, фосфору і калії, рослини відчувають по-різному: як надлишок, так і їх недолік шкідливий для рослин.
На нестачу азоту найсильніше реагують малина, яблуня, капуста.
На нестачу фосфору — картопля, томат, перець, огірки, капуста, гарбуз, червона і чорна смородина.
Найбільш чутливі до дефіциту калію кісточкові культури: слива, вишня, черешня, алича, агрус, а також огірки, томат.
Надмірне внесення основних елементів живлення в грунт в нашому регіоні не рекомендується, тому що у нас випадає багато опадів і недостатньо сонця. В результаті добрива не повністю використовуються рослинами, в грунті утворюється надмірно висока концентрація мінеральних солей, що згубно для молодих рослин, крім того, затримується їх ріст. Особливо не любить надлишку мінеральних добрив морква.
При використанні хлористого калію необхідно пам’ятати, що хлор не переносять: перець, томат, огірок, кабачок, морква, петрушка, селера, під них краще використовувати сульфат калію. А ось буряк, ріпа, редька, редиска, цибуля, капуста миряться з хлором, тому під ці культури можна вносити калійну сіль, хлористий калій.
На кислих грунтах рослини відчувають нестачу кальцію, на слабо кислих грунтах надлишок кальцію шкідливий, тому що викликає нестачу в рослинах магнію, бору, марганцю і призводить до калійного голодування.
При внесенні вапна необхідно пам’ятати, що морква, петрушка, редис погано переносять вапно, у моркви викривляється коренеплід, а в інших він грубіє, тому під ці культури кислотність грунту треба понижати золою (300 г / м2).
Щорічно рослини виносять з грунту мікроелементи та основні елементи живлення: 6-12 г / м2 азоту, 6-12 г / м2 фосфору, 4-8 г / м2 калію. Їх необхідно відшкодовувати, для цього щорічно треба вносити на площу 6 соток від 3-7 кг чистої речовини, тобто приблизно 25-35 кг нітроамофоски або азофоски. Крім того, раз на 3 роки треба вносити 1 таблетку мікроелементів на 1 м2 поверхні грунту.
Протягом літнього сезону годі й підживлювати рослини мінеральними добривами, якщо навесні перед посадкою внести в грунт всі необхідні елементи.
При цьому не треба розчиняти мінеральні добрива у воді, а вносити їх в сухому вигляді, розкидавши рівномірно по поверхні. Рослини будуть поглинати їх поступово протягом літа.
Але, на жаль, рекомендовані дози внесення мінеральних добрив — це середні дози для всіх культур без урахування вмісту поживних речовин у грунті конкретної ділянки. Для отримання більш детальних рекомендацій необхідно провести аналіз грунту на вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій), а так само на кислотність і вміст органічної речовини.
Скопувати грунт навесні перед посадкою треба на глибину не більше 15 см і рівно стільки, скільки ви можете в цей день засадити.
За рекомендацією вчених перед скопуванням треба на поверхні розкидати вапно (або золу) і тільки по ділянці, яку сьогодні збираєтеся скопати. Грунт зверху розкислюють. Потім відразу ж поверх вапна розкидати складні добрива типу азофоски або амофоски. Поверх всіх добрив вносяться мікродобрива, які вносять всі разом, змішавши їх з піском або тирсою.
Якщо мікродобрива вносять у вигляді таблетки (1 таблетка на 1 м2), то таблетку треба попередньо ретельно потовкти.
Одразу, як тільки внесли мінеральні добрива, рівним шаром вносимо органіку (1 кг на 1 м2) і все розрівнюємо граблями.
Моркву, петрушку, пастернак, селеру, цибулю на ріпку, редис, салат, кріп вирощують на ділянках, де органічні добрива вносилися в минулому році. На бідних грунтах під ці культури можна вносити тільки гній або компост що повністю розклався. Внесення свіжого гною під картоплю викликає захворювання паршею, під моркву, пастернак, петрушку — розгалуження коренеплоду і погану лежкість при зберіганні, під цибулю — затримку дозрівання цибулин. Закладення гною в грунт треба проводити якнайшвидше (не більше півгодини після розкидання), щоб уникнути втрат азоту, в першу чергу аміачного.
Відразу і якнайшвидше перекопуємо цей «листковий пиріг» на глибину 12-15 см, щоб добрива потрапили в зону коренів, розрівнюємо граблями і тут же сіємо насіння, щоб не дати насінню бур’янів переваги в часі перед культурними рослинами.
У наших кліматичних умовах овочеві культури вирощують на грядках, для більш швидкого прогрівання грунту і видалення надмірної вологи в дощові роки. На піщаних грунтах гряди роблять висотою до 10 см, на суглинкових 15-20 см; ширина гряди 100 см, а борозни — до 30 см. Після формування гряд поверхню розпушують і вирівнюють граблями.
