Мурахи утворюють складні сім’ї, що складаються з декількох каст. Північна межа розповсюдження — лісотундра. Гнізда утворюють у грунті, деревині, іноді будують надземні споруди (мурашники). Існують і бродячі види, що не мають постійного гнізда. Мурахи знищують комах-шкідників, беруть участь у грунтоутворенні. Свого часу у нас в країні вживалися заходи для охорони ряду видів мурах і їх гнізд.
Ще в 1991 році я вирішив не чіпати, зберегти мурашині гнізда на своїй садово-городній ділянці. Тоді у мене їх було три, зараз залишилася одна. Протягом вищевказаного періоду ні я, ні моя сім’я, ні рослини на ділянці не відчували від мурашок тих «жахів», про які оповідають деякі автори в агрономічній літератури.
Наприклад: «Мурахи безперервно тягають тлю на сливові та інші дерева і чагарники». Або ще: «А мурах в парнику — мільйон. Правда, карбофос їх кілька зменшив. Але все одно їх залишилося багато», — такі коментарі можна читати на форумах в мережі. Когось вони неодмінно жалять. І так далі, і тому подібне. І слідують поради: «Кращий спосіб позбутися від мурашок — облити їх окропом», або «Я позбавляються від мурашок, виливаючи в мурашник гас». І вже зовсім круто: «Хлюпнув всю банку з бензином на мурашник, чиркнув сірником — ракетою здійнялося полум’я. Ось і всі справи, людина — цар природи».
Тепер звернемося до наших садово-городніх справ, пов’язаних з мурахами, і зокрема з тим, чи треба їх знищувати. Всякий, хто хоч недовго спостерігав за життям саду, не міг не помітити мурах які снують по землі взад — вперед. Ось і зараз вже весна. Сонце все вище і вище над горизонтом. Незважаючи на заморозки, стає вже тепло. По стовбурах дерев побігли мурашки. Мурахи харчуються не рослинною, а тваринною їжею. А значить, зменшують число шкідників на садово-городній ділянці і в лісі звичайно. Причому корисних комах вони практично не чіпають. Так влаштована природа. Особливо люблять розправлятися мурахи з гусеницями кільчастого шовкопряда, яблуневою молю. Найбільш бажані в саду, а в лісі особливо, великі руді мурашки. Ось як у книзі В. Шайкін «Життя саду» описуються їх дії: «Невтомно, наполегливо відшукують вони цих гусениць де завгодно, навіть на самих верхівках дерев, і, скільки б їх там не було і які б великі вони не виросли, скидають їх всіх на землю. Роблять вони це дуже просто: виділяють крапельку пекучої рідини, гусениця скручується і валиться з гілки або листа вниз. А там її чекають інші мурахи. Вони її підбирають і волочать в мурашник». Це те, чого ми не досягнемо, навіть якщо виллємо відро хімраствора на дерево. Ще хочеться навести рядки зі статті Яна Салгуса під назвою «Мурахи», надрукованій в журналі «присадибне господарство» № 2 за 1997 рік. Тут питання стосувалося боротьби зі щитівкою на кімнатному лимоні. Ніщо не брало цього шкідника, поки автор не поклав відкриту баночку з мурахами в горщик з рослиною. «Приблизно через півгодини, освоївшись, мурахи взялися за роботу. Всі листи були засаджені мурахами. Вони, метушились, збирали клейку, солодку рідину, і складалося враження, що, закінчивши з «десертом», вони приступлять до самого листя. Рано вранці ми з дружиною підійшли до підвіконня, але мурах на листках не було. Вони пішли, чесно виконавши свою роботу: лимонне дерево було чистим». Так, але ми не можемо виключити той факт, що чорний садовий мураха дійсно може, якщо ми не вживемо заходів відлякування, розселяти попелиць. Поселяють вони їх на пагонах і листі дерев. Улюблена їжа чорного мурашки так звана «медяна роса» — солодкі виділення попелиць. Ось чому мурахи «пасуть» і охороняють попелиць від ентомофагів (златоглазок, сонечок та ін.). Неодноразово я помічав, що вони женуть геть мурах інших видів, наприклад рудих. Які ж конкретно я приймаю заходи, щоб такого не відбувалося? Стовбури плодових дерев і ягідних кущів (до речі, не помічав, але є публікації, що мурашки поїдають нектар квіток смородини) обмазую конопляним маслом.
Що стосується домашніх мурашок, то для відлякування застосовую махорку або аптечну ромашку, і вони йдуть. В саду же прийом наступний: у склянці конопляного масла розмішую трохи пічної сажі і пензликом окреслює коло навколо стовбура або місця, де з’явилися мурашки. Для відлякування мурах від квіток смородини на початку цвітіння можна застосувати шпагат, просочений карбофосом, натягнутий поверх дерев’яної рамки, огороджувальної кущ. Але буває, коли, навпаки, я залучаю побільше мурах, наприклад в капусту. Вони знищать всіх гусениць і підуть. Місце свого розмноження на ділянці мурахи обирають на свій розсуд.
Не вбивайте мурах. Від них більше користі, ніж шкоди. І пам’ятайте, у природі немає нічого зайвого.
Для мене колись нашестя мурах (муравьи), а точніше тлі, яку вони пасуть як пастух корів, було кошмаром, адже потерпали всі дерева, ця погань об’їдала самі молоді пагони на деревах мого саду. Зараз справляюсь з цими гадами досить легко. Ще до початку появи цих злісних шкідників обмазую стовбури дерев спеціальним клеєм, який не засихає тривалий час — його можна купити в магазинах, де продають насіння та саджанці. Також цим клеєм можна ловити навіть мишей — намастив на дощечці коло, а в центр поклав щось смачненьке — на ранок ви будете здивовані кількістю мишей, які приклеїлись в буквальному сенсі намертво.