Тирса гарна для поліпшення структури грунту, оскільки вона надовго надає їй сприятливу для коренів рослин сипучість. А при певній її підготовці вона значно збагачує грунт поживними речовинами. Тому багато садівників використовують тирсу як добрива. Але робити це можна тільки після хорошої обробки їх розчином сечовини перед внесенням у грунт.
Для цього у відрі води треба розчинити 4-5 ст. л. сечовини і отриманим розчином зволожити 3 відра тирси. Буде ще краще, якщо в цей розчин ви додасте також 2 ст. л. суперфосфату і 1 ст. л. калійних добрив. Оброблену таким способом тирсу краще вносити в грунт восени з розрахунку по 1 відру на 3-4 кв. м, краще після осіннього вапнування.
Вся справа в тому, що співвідношення азоту до вуглецю в грунті незрівнянно вище, ніж в тирсі, особливо свіжій.
Вносити в грунт тирсу без попередньої їх обробки не слід. Замість добрива ви на значний термін знизите родючість грунту, тому що бактерії, що розкладають тирсу, починають поглинати з грунту азот, необхідний для розвитку рослин, відбираючи у них живлення. До того ж деякі речовини з деревини можуть негативно позначитися на розвитку рослин. Але коли процес розкладання тирси закінчиться, мікроорганізми відмирають, виділяючи в грунт азот в доступній для рослин формі.
Ще краще з деревної тирси зробити компост. Найпростіше зробити це, змішавши їх з землею з додаванням невеликої кількості гною і дати полежати рік, при необхідності зволожуючи і вкриваючи, щоб не вимивалися корисні речовини. Буде ще краще, якщо ви додасте туди скошену соковиту траву (кропиву) або сіно. А при відсутності гною треба додати сечовину (приблизно 1,5-2 склянки сечовини на бочку тирси).
Прекрасне добриво можна отримати, склавши компостну купу з шарів тирси і пташиного посліду. При цьому кислотність тирси буде компенсувати лужну реакцію екскрементів. У кінцевому рахунку ви отримаєте матеріал, що поєднує чудову поживну цінність пташиного посліду з великим обсягом органіки, який забезпечить тирса.
Але використовувати тирсові компости небажано до тих пір, поки всі компоненти повністю не розкладуться, і суміш не набуде вид жирного темного торфу. При цьому зникне запах смоли, а з’явиться аромат землі.
Багато садівників широко використовують тирсу для мульчування грунту в саду і на городі. Вона розкладається дуже повільно — до двох років і поглинає велику кількість вологи, підвищуючи водоутримуючу здатність легких грунтів, а також служить відмінною мульчою під плодовими деревами і квітучими чагарниками. Проте поки не завершилося їх перегнивання, деревам і кущам не завадить невелика азотна підгодівля.
Застосовують тирсу і для теплиць. Тирса використовується для підстильної суміші, де служить біологічним паливом для розігріву, щоб прискорити ріст рослин. А відпрацьовану суміш потім використовують як хороше добриво.
Восени тирсу є сенс застосувати в якості захисного засобу від холоду для ягідних культур, культур у яких корені знаходяться близько до поверхні, наприклад малини. Досить просто місця, які необхідно захистити, прикрити шаром тирси. Ну а саму тирсу краще залишити на зиму, не прикриваючи їх нічим. Це дозволить атмосферним опадам вимити фенол, а бактерії для переробки тирси можуть засвоювати азот з повітря.
