Як приготувати скоростиглий компост


Багато садівників і городників-аматорів досить часто стикаються з ситуацією, коли компост витрачений ще навесні для посівів і посадок, але дуже потрібний для мульчування грунту влітку, а також восени під перекопування грунту і для підзимового посіву овочевих або посадку нових плодово-ягідних культур. Як показує досвід, виручити з такого становища цілком успішно можуть скоростиглі компости.

Аналіз наявної практики показує, що поставлене завдання може бути вирішене трьома шляхами.

Перший з них, що приводиться в спеціальній літературі, спирається на застосування для скоростиглого компосту, як правило, стійлового гною і торфу. На жаль, скористатися цим шляхом нереально, так як на сьогодні гній дуже дефіцитний і доріг, а торф в основному піддається переробці і реалізується через магазини, причому також за високою ціною.

Другий шлях, який виник в останні роки і дозволяє обходитися без гною і торфу, полягає в застосуванні спеціальних прискорювачів компостування, що також вимагає чималих фінансових витрат.


Мій особистий досвід, а також досвід інших садівників і городників-аматорів показав, що для приготування скоростиглого компосту найбільш кращий третій шлях, який не потребує для своєї реалізації ніяких грошових коштів. Для цього достатньо лише обгрунтовано вибрати відповідні компоненти для основних верств компостній маси, прошарку і розчину для поливу.

Згідно досвіду, основні шари компосту найкраще формувати з рослинних відходів, які, як правило, попередньо пров’ялюються або підсушуються і подрібнюються до розміру не більше 5 — 6 см за допомогою ножиць, секатора або сокири. З цих відходів найкращий результат досягається при використанні сіна, виполотих бур’янів, скошеної трави, бадилля і специфічних рослин-бур’янів: кропиви, кульбаби, сниті та ін. Внесення в компостну кучу садових, деревних і картонно-паперових відходів, що містять вуглевод і уповільнюють процес розкладання суміші, слід уникати. Як проміжний прошарок можна з успіхом застосовувати садову землю, змішану з золою, вапном і залишками зброджених бур’янів у співвідношенні 1: 2: 3. Товщина основних шарів і зазначеного прошарку повинна бути в два рази менше, ніж для звичайного компосту, не перевищуючи відповідно 15 см і 2-4 см. При цьому, перемежовуючи основні шари і прослойки, для запобігання злежуваності і поліпшення аерації маси вельми корисно чергувати шари з органікою з сіном і сухими відходами. Відносно вказаних рекомендацій по основні верстви і прошарки для скоростиглого компосту садівники і городники в більшості своїй більш-менш одностайні, чого не можна сказати про розчин, що відіграє найважливішу роль в приготуванні такого компосту. Якщо я в своїй практиці застосовую для цієї мети зелену рідину і сечу, чергуючи їх при співвідношенні в розчині з водою 1: 5 і витрачаючи в обсязі 1 відро на 1 шар, то окремі садівники і городники обмежуються застосуванням сечі або дощової води в тому ж обсязі. Цілком природно, що термін готовності компосту при цьому виявляється різним. У першому випадку він не перевищує 3-4 місяці, у другому 5-6, а в третьому найчастіше буває більше 6 місяців.
Однак якщо судити з періодичної преси, то досягнутий мною термін дозрівання компосту зовсім не межа. Найкращі результати за скоростиглістю компосту досягаються при використанні як розчинів фекалії і відвару картопляного лушпиння. У першому випадку, за відомостями садівника Б. Ковалевської, яка застосовує розчин фекалії у воді (1:10), вже через тиждень компост розігрівається так, що не терпить рука, знезаражується, губить бур’яни і через 1 місяць стає зрілим і цілком придатним для внесення під всі плодово-ягідні культури, а через 2 місяці і для внесення в грунт при підзимих посівах овочевих культур. Майже таких же результатів домоглися садівники-любителі М. Есаулкова і А. Гаврилівський при використанні розчину на основі відвару картопляного лушпиння. Останні при цьому попередньо заливалися водою у співвідношенні 1: 2, варилися, розминалися, потім відвар розбавлявся дощовою водою у співвідношенні 1:10, після чого розбризкувався у вигляді розчину на кожен шар компосту.

Досить висока ефективність картопляних очисток підтверджена також і дослідами автора. При цьому встановлено, що найкраще готувати розчин шляхом попереднього пропускання сирих очисток через м’ясорубку, а сухих — через кавомолку, причому навіть не варити, а просто присипати порошком компост. Корисною виявилася, крім того, присипка прошарків використаним чаєм і кавою, що містять до 2% азоту, 1% калію, 0,6% фосфору. Суттєвий результат дало також введення в компост дощових черв’яків. Що стосується рекомендацій які містяться в спеціальній літературі щодо застосування для прошарків кров’яного, кісткового і рогового борошна, а також спеціальних біодинамічних препаратів, то реагувати на це не варто, оскільки всі вони поки що відсутні в продажу.

Здійснювати компостування відходів для отримання скоростиглого компосту найкраще не в звичайних компостних кучах (купах, ямах і т.д.), як це нерідко рекомендується, а в дротяних (з сітки) або ґратчастих (з дощок або рейок) контейнерах, місткістю до 1 м ³ при висоті близько 1 м. Як і в звичайній компостній кучі, в контейнері дуже бажано мати вертикальні канали-дрени, що виконуються металевим або дерев’яним стрижнем на глибину до 0,6 м, для аерації суміші та введення в неї розчину і черв’яків. Вкривати компост при цьому рекомендується не суцільними листами фанери, руберойду або картону, як це теж пропонується у пресі, а перфорованою плівкою зверху і з боків, що дає додатковий обігрів і виключає анаеробні (без доступу повітря) явища в компості.

Виходячи з вищевикладеного досвіду, можна стверджувати, що при необхідності на будь-якій ділянці цілком реально: приготувати за дачний сезон 2 партії скоростиглого компосту і забезпечити всі літньо-осінні потреби у повноцінному добриві, які замінять не менше однієї машини гною.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *