Захистимо сад без хімії: перевірені часом способи


Більше двохсот видів різних комах живуть за рахунок плодових дерев. І чим старше стає дерево, тим більше на нього мисливців. Одні з них нападають на бруньки, проколюючи і виїдаючи їх; інші смокчуть соки з листя, і ті скручуються; треті вгризаються в зав’язі, обумовлюючи опадання плодів. І все ж не слід поспішати з використанням хімічних заходів захисту від цих непрошених гостей.

Де зимують шкідники?

Насамперед необхідно знати, що більшість шкідників восени переходить в зимову стадію розвитку, переживаючи суворий час року в стані глибокої сплячки. На гілках дерев, у гніздах з сухого листя, міцно обплетених павутинням, зимують гусениці бояришніці і златогузки. На однорічних і дворічних пагонах відкладають блискучі чорні яєчка яблунева попелиця і помаранчеві яєчка — мідяниця. Під сірими щитками групами сидять маленькі гусениці яблуневої молі. Метелики кільчастого шовкопряда поміщають яєчка у вигляді кілець на тонких прутиках. У тріщинах стовбурів і під старою корою зимують гусениці яблуневої плодожерки. У щільних шовковистих коконах на корі стовбурів можна зустріти яйцекладки непарного шовкопряда. В опалому листі зимують спори небезпечного грибного захворювання — парші, ховаються жучки-довгоносики та інші шкідники. Ось тут-то садівникові і треба бути напоготові.

Що робити восени?


Після збору врожаю всі пошкоджені, хворі і вже висохлі плоди з-під дерева видаляють і закопують в яму. Вони можуть бути зимівлею збудників грибних захворювань, таких як плодова гниль, чорний рак. І тоді ця інфекція навесні пошириться по саду.

Листя вигрібають і складають у компостні купи, засипаючи їх землею або торфом. Разом з листям сад звільниться також і від жучків-довгоносиків — яблуневого квіткоїда.

Бояришниць легше знищити пізньої осені та взимку. Її гусениці зимують у сухих згорнутих листках на верхівках гілок. Ці гнізда можна зібрати, пройшовши по саду з довгою розщепленою на кінці палицею. Якщо цього не зробити, гусениці, перезимувавши, навесні нападуть на бруньки і можуть оголити дерева. В цей же час можна позбутися кільчастого шовкопряда, зрізавши тонкі прутики.

Восени з-під усіх дерев прибирають підпори і зачищають їх. Адже під корою і в деревині теж могли знайти притулок шкідники, і насамперед гусениці яблуневої і сливової плодожерок.

На старих деревах доцільно очистити кору за допомогою тупих скребків, але робити це треба обережно, щоб не пошкодити живу кору. Під стовбур підстеляють що-небудь для сміття. Таке очищення кори дозволяє знищити не лише кокони плодожерки, але і яйця кліщів, листокруток, непарного шовкопряда і щитівки. Зменшується також і чисельність збудників грибних захворювань. Очищення проводять після листопаду, приблизно раз на три роки. Потім білять стовбури і підпори великих гілок вапном.

Ловчі пояси

Для боротьби зі шкідливими комахами широко використовуються ловчі пояси. Нарізають мішковину або папір смужками шириною 15-20 см, кріплять їх на стовбури і додатково біля основи скелетних гілок. Пояс зав’язують у верхній частині шпагатом або мотузкою. Внизу між стовбуром і папером (або мішковиною) повинен бути просвіт. Ловчий пояс являє собою як би воронку з широкою основою внизу. Гусениця плодожерки, що впала разом з пошкодженим нею плодом, виходить з нього і знову лізе на дерево, але, піднімаючись по стовбуру, потрапляє в пастку — в ловчий пояс. Тут же виявляються і жучки-довгоносики. В кінці літа вони спускаються з дерева на зимівлю в ґрунт, але, діставшись до ловчого пояса, заспокоюються: зимувати і тут добре. А пояса ці знімають, і якщо вони виготовлені з паперу, то спалюють, якщо з мішковини — кип’ятять, просушують і зберігають для використання в наступні роки. При знятті поясів необхідно уважно оглянути і кору під ними, там теж можуть бути кокони.

Проста оборона саду

Один із прийомів в комплексі боротьби з плодожеркою — систематичний збір падалиці та її знищення, а разом з нею і гусениць плодожерки.

Дуже простий і один з додаткових прийомів у боротьбі з довгоносиком. Ранньою весною, коли ці жучки починають вилазити на дерева, під ними розстилають полог і починають стукати по гілках палицею. Жучки, рятуючись від небезпеки, прикидаються мертвими і, підібгавши лапки, звалюються з дерева, щоб сховатися в землю, але потрапляють на полог. Залишається змести їх віником, а потім кинути у відро з окропом.

Не забудьте про птахів

Всі ці прийоми боротьби зі шкідливими комахами і джерелами інфекції, у свою чергу, зумовлюють хороше розмноження в саду корисних комах, які виявляються надійними помічниками садівника в його боротьбі з шкідниками саду. Але ж тільки, наприклад, сонечко за літо знищує близько 4500 попелиць, її личинка — близько 200 личинок попелиць щодня. Божа корівка стеторус за літо знищує близько 3000 кліщів.

Загальновідома істина, що найкращі помічники в боротьбі зі шкідливими комахами — птахи. Наприклад, пара синиць за період вигодовування потомства відловлює понад 10 тисяч шкідливих комах, трясогузка за літо знищує 6000, горобина сім’я зі своїм виводком — 19000 комах-шкідників. Багато користі приносять малинівки, мухоловки, знищуючи за літній період по кілька тисяч комах.

Є й інші засоби

До нехімічних заходів захисту рослин відносяться: використання відварів рослин, висадка на ділянці культур, що виділяють бактерицидні речовини — фітонциди, що згубно діють на деяких збудників хвороб і відлякують своїм запахом ряд комах.

У боротьбі з паршею, гусеницями, слимаками та мідяницею садівники-любителі використовують гірчичний порошок. У невеликій кількості теплої води розмішують 70-80 г порошку і виливають його в 10 л води. Цей розчин використовують відразу ж.

Досить результативно, наприклад в боротьбі з тлею, промивання листя мильним розчином. Для цього у відрі розводять господарське або рідке мило, збовтують піну, щіткою або ватою промивають пагони або занурюють гілки у відро.

Плануючи захист саду, треба виходити з ступеня зараження рослин тими чи іншими шкідниками та очікуваної появи хвороби, а не обприскувати щорічно по одній і тій же схемі — про всяк випадок.

Феромоні пастки

Щоб визначити доцільність та оптимальні строки обприскування саду проти тих чи інших шкідників, наприклад яблуневої і сливової плодожерок, використовуються так звані феромоні пастки. Застосування їх засновано на використанні синтезованого феромону, тобто речовини, аналогічній тій що виділяє самка для залучення самців. Феромони нешкідливі для навколишнього середовища, самі ж пастки прості в збірці і недорогі. Тому в аматорському садівництві вони використовуються не тільки для вилову комах, щоб встановити їх чисельність, а й безпосередньо для знищення їх.

Правила хімічного захисту

Якщо ж все-таки використання хімічних заходів захисту виявляється необхідним, радимо дотримуватися ще двох правил, специфічних для садів.

1. Сад слід обприскувати тільки ранньою весною, до розпускання бруньок. Обробка в цей термін оберігає дерева від пошкоджень такими шкідниками, як яблунева мідяниця, яблунева міль, златогузка, білан, різні види щитівок, кільчастий шовкопряд та іншими. У той же час у цей момент ще невелика небезпека пошкодити розташовані в міжряддях овочеві та квіткові рослини і суницю. Але все ж, щоб уникнути опіків листя у цих культур, по можливості їх слід прикрити синтетичною плівкою.
2. Обробляти треба одночасно всі садові ділянки колективного саду. Вибіркове обприскування малорезультативно, бо для шкідників саду та збудників хвороб кордонів садових ділянок не існує.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *