Посадив гумі і не шкодую


На початку 90-х років, копи вже Союз розпався, маховик інфляції набрав обертів, мені нестерпно захотілося мати на своїй ділянці гумі.

На жаль, популярність гумі в ту пору (та й зараз також) була невеликою. В Україні всього четверо людей мали його в своїх колекціях. А з близького зарубіжжя вже не пропускали посилок з саджанцями та насінням.

Двоє з власників цієї унікальної рослини на мій запит відгукнулися негайно — раніше мав з ними стосунки, — але садивний матеріал, надісланий ними, або не сходив, або сходило зовсім не те.

Третій — В.О.Зарахович з м. Львова — відповів, що садивний матеріал гумі не надсилає. А четвертий, незважаючи на те, що шанована мною людина, запросив таку ціну за два саджанці, яка дорівнювала половині моє зарплати на той час.


Монополія — вона і є монополія, змушений був іти на запропоновані умови, але повірте мені — жодного разу не пошкодував за витраченими грошима.

Були, правда, сумніви щодо того, як приживеться і акліматизується гумі з Полтавщини у нас на Західному Поліссі. Але пригадав, що гумі є ендеміком і якщо розселилася по всій території колишнього Союзу, то Західне Полісся за кліматичними умовами йому ближче, ніж Полтавщина. Тож і проблем у цьому плані не виникло.

Якщо почати з цілющих властивостей, то плоди гумі містять багатющий комплекс вітамінів та мікроелементів, а вітаміну С навіть у листках гумі вдвічі більше, ніж в ягодах чорної смородини. Багаті плоди гумі на антиоксиданти. А якщо згадати, що гумі належать до родини маслинкових і його близьким родичем є обліпиха, то гумі ще й корисне при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, стимулює кровообіг, має тонізуючі властивості.

За смаковими якостями з плодами гумі можуть зрівнятися рідко які ягоди чи фрукти.
Гарні яскраво-червоні плоди достигають з середини липня. Одним з достоїнств гумі є те, що достигають плоди не одночасно, а свіжозібрані чудово зберігаються в холодильнику до 10 днів. Усе це разом дає змогу розтягнути смакування свіжими плодами гумі ледь не на місяць.

У середині плоду міститься одне веретеноподібне зернятко з поздовжніми канавками.

Рослина однодомна. Завдячуючи поверхневій кореневій системі максимально використовує вологу короткочасних опадів. Правда, за тривалого спекотного періоду не обійтися без поливу (раз на тиждень 2—3 відра води на кущ).

Увага! Родючих та щедро удобрених грунтів не любить.

Шкідників і хвороб, які б шкодили гумі, в наших краях не спостерігав. За 10 років кущі жодного разу нічим не хворіли, не селилися на них шкідники.

Місце для садіння бажано вибирати захищеним від вітрів і так, щоб опівдні кущі були притінені від полуденного сонця.

Споживаємо ягоди щодня винятково свіжими, а також пригощаємо сусідів. Переробляти не пробували, ягоди прекрасно розходяться свіжими.

Розмножується гумі двома способами; відсадками, як чорна смородина, і насінням. Свіжозібраному насінню даю підсохнути і поміщаю в холодильник у герметичному посуді. Наприкінці жовтня в цю посудину додаю вологого піску і закопую на глибину близько 1 м.

Навесні (на початку квітня) відкопую, висіваю в щедро политі канавки на глибину 2—3 см. У травні з’являються сходи. Схожість 30-40 %.
До вищесказаного можна ще додати, що кущі гумі досить декоративні і можуть прикрасити будь-який куточок вашого саду чи городу. Гадаю, що після всього сказаного ви переконалися, що й у вашому саду така рослина буде не зайвою.





Один коментар до статті “Посадив гумі і не шкодую

  1. Аватар пан Василь висловив (-ла) думку:

    Дякую за статтю і гарне описання гарної ягоди!
    Прошу, все-таки поділитись способами зберігання, якщо такі роздобудете. Я одного разу засипав у слоїку сухі ягоди цукром і зберігав в холодильнику. Прекрасно! Цілу зиму смакували і додавали до компоту.

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *