Порічки — цінна ягідна культура


Як і смородина — це багаторічний кущ заввишки 1,5—2 м, надземна частина якого складається з різновікових гілок. Форма і висота куща залежать від вікових особливостей. Кущ розвивається завдяки новим прикореневим пагонам, які виростають біля його основи із прикореневих бруньок. Довжина цих пагонів за високого рівня агротехніки може бути 100 см і більше. Щороку утворюються нові однорічні пагони, а ті, що з’явилися в попередні роки, збільшують порядок галуження.

Рослини порічок вступають у плодоношення на 2—3 рік. Продуктивний вік плодоносних гілок значно довший порівняно із смородиною. Кущ цієї культури можна підтримувати в продуктивному стані до 15 років, застосовуючи відповідне омолоджувальне обрізування. За правильного добору сортів і відповідної агротехніки врожайність 4—5-річних насаджень може становити понад 200 ц/га.

Порічки, на відміну від чорної смородини, менш вибагливі до грунту. З усіх ягідних культур лише вони можуть витримувати засолення. Вони також посухостійкі і помірно вимогливі до вологи. Це значною мірою зумовлено здатністю кореневої системи проникати в глибші шари грунту.

Порічки відрізняються від смородини тим, що у них немає ефірних олій у листках і плодах, забарвленням ягід та їхнім складом. Плоди містять 4,5—10,8 % цукрів, 1,7—3,9 органічних кислот, 0,2—0,6 пектинів, 0,1—0,5 % дубильних речовин, близько 0,3—0,5 % P-активних речовин, 25—80 мг% вітаміну С, до 4,5 мг% кумарину.


Ягоди порічок використовують у свіжому вигляді, а також вони є цінною сировиною для технічної переробки. Із них готують варення, желе, мармелади, сиропи, прохолодні напої. Вино із порічок у плодово-ягідному виробництві вважається одним із кращих. Завдяки підвищеному вмісту органічних кислот та інших біологічно активних речовин сік ягід добре тамує спрагу, підвищує апетит і має тонізуючі властивості.

У народній медицині ягоди порічок застосовують як потогінний, сечогінний засіб, а також при алергії. Завдяки високому вмісту пектинових речовин сік успішно можна використовувати для видалення радіонуклідів із організму, а також як жовчогінний, протизапальний і кровоспинний засіб.

Розмноження порічок

Порічки розмножують здерев’янілими й зеленими живцями, горизонтальними й вертикальними відсадками, щепленням на йошту або смородину золотисту, а також насінням. Найбільш поширене у виробництві розмноження здерев’янілими живцями. Насіннєвий спосіб практикують переважно в науково-дослідних закладах для виведення нових сортів.

Розмноження здерев’янілими живцями. За цього способу використовують однорічні здерев’янілі пагони завтовшки 6—10 мм, які одержують у спеціалізованих господарствах або заготовляють із високоврожайних кущів віком від 2 до 6 років. У них не повинно бути ознак захворювань і пошкоджень. Заготовляють такі живці з добре розвинутих однорічних пагонів. Ріжуть їх на окремі живці довжиною 15—20 см. Верхній зріз роблять над брунькою на відстані 1—1,5 см, а нижній — під брунькою. Місце зрізу під нижньою брунькою не має великого значення, бо корені утворюються не лише у вузлах під нею, але й у міжвузлях.

Читайте також: Порічки повинні бути на кожній садовій ділянці

Для осіннього садіння живці заготовляють зразу після того, як бруньки вступлять у період спокою. Для більшості зон України кращими строками заготівлі та садіння здерев’янілих живців порічок є вересень. Для кращого приживлення доцільно живці попередньо укорінювати у водному середовищі, використовуючи для цього траншеї глибиною 20—25 см або парники, в яких плівкою встелюють дно і стінки і заливають водою шаром 4—6 см. Живці ставлять у воду нижніми кінцями, і через 12—16 днів на них утворюються зачатки коренів. Такі живці висаджують у грунт.

Ефективна також обробка живців порічок ростовими речовинами. Для цього в 0,006—0,008%-ий розчин гетероауксину вміщують живці нижніми кінцями на 1/3 їх довжини на 16—24 год.

Ділянку для садіння готують заздалегідь. Вибирають добре освітлене місце. Бажано внести у грунт 6—10 кг/м2 перегною і додати 50—70 г нітрофоски. Грунт орють чи перекопують на глибину 22—27 см.
Живці висаджують однорядним способом за схемою 45×5—8 см або дворядковими стрічками з відстанню між стрічками 60 см, між рядками у стрічці — 20 см, а між рослинами у рядку — 5—8 см. Після садіння грунт добре поливають і мульчують.

Горизонтальними відсадками розмножують порічки від молодих кущів (від 2 до 5 років) із сильним однорічним приростом. Відсадки краще робити напровесні. Під кущами, призначеними для відсадків, грунт старанно перекопують і вирівнюють. Від основи куща роблять борозенки завглибшки 6—8 см і в них пригинають однорічні пагони, пришпилюючи їх дерев’яними або металевими гачками. Верхівки пагонів трохи прищипують. На них виростають нові вертикальні пагони. Коли останні досягають висоти 12—15 см, їх підгортають пухкою і вологою землею. Через 12—15 днів підгортання повторюють. Протягом вегетаційного періоду поливають і підживлюють мінеральними добривами.

Восени відсадки викопують і за кількістю вкорінених пагонів ділять секатором на частини. Добре розвинуті відсадки можна висаджувати на постійне місце, а із слабкою кореневою системою — на ділянку дорощування. Рано навесні обрізують на 3—4 бруньки. Протягом вегетаційного періоду підживлюють аміачною селітрою (25—З0 г/м2), поливають, прополюють і розпушують грунт.

Розмноження зеленими живцями. Зелені живці порічок, як і інших культур, укорінюють у закритому грунті за великої вологості повітря. На Поліссі і в Лісостепу кращий строк для цього — перша декада червня.

Сорти порічок

Найпродуктивнішими сортами в умовах України є Йонкер Ван Тетс, Рондом, Червоне Віскне, Фертоді, Дарниця, Самбурська.

Йонкер Ван Тетс (Фая родюча х невідомий сорт). Сорт завезений з Голландії. Раннього строку достигання.
Кущ потужний, слаборозлогий, прямостоячий. Пагони зелені. Листки середні, слабоопушені, п’ятилопатеві. Плодове гроно довге (7—10 см). Квітки жовто-зелені з пурпуровими штрихами.
Ягоди середньою масою 0,8 г, великі — до 1,5— 2 г, червоні, блискучі. Містять 12,2% сухих речовин, 6,6% цукрів, 2,1% кислот, 46,5 мг% вітаміну С. Дегустаційна оцінка свіжих ягід — 4,6 бала. Достигання дружне. Сорт стійкий проти борошнистої роси.

Рондом. Сорт голландського походження, пізнього строку достигання, універсального призначення. Кущ сильнорослий, слаборозлогий, прямостоячий. Плодове гроно завдовжки 9—12 см, містить 21—26 ягід.
Ягоди середньою масою 0,8 г, великі — до 1,5— 2 г, соковиті. Містять 11% сухих речовин, 5,8% цукрів, 2,5% кислот, до 67,2 мг% вітаміну С. Транспортабельність добра.




Поділитись своєю думкою