Ще років 10 -15 тому кращим строком садіння суниці беззаперечно вважали серпень. Згодом, коли нас почали зваблювати різними заморськими технологіями, зокрема голландськими акцент у строках садіння змістили на раніше садіння — у липні і навіть наприкінці червня. Але ці строки садіння, вважаю «вирвані» з голландської технології, про яку сьогодні мова не йтиме і нам не завжди і не повсюдно підходять. Голландці садять суницю у черені-липні, бо у них зовсім інші, ніж у нас кліматичні умови, технологія вирощування інша й строки заготівлі розсади.
Щоб переконатися коли у наших умовах краще висаджувати суницю, я минулого року сади її кілька літніх та осінніх строків.
У червні не садив, бо ще не було розсади. Адже відомо, що вуса у суниці інтенсивно ростуть і утворюють укорінені розетки (флянці) після плодоношення. Тому у липні вже можна було висаджувати. Тож і садив, починаючи з середини липня і до середини вересня. А розсаду нових сортів придбав лише в листопаді, то й висадив аж 20 числа.
Що ж спостерігав за цей період? Садити у липні можна, але в цей період сильна спека і висаджені рослини треба часто поливати. Гарної (стандартної) розсади у цей час на власній грядці утворилося ще мало, на базарі її зовсім не продають. До того ж грядки за ранніх строків садіння встигають вкритися бур’яном і до осені доводиться ще кілька разів прополювати міжряддя.
У другій половим серпня і на початку вересня садити суницю, як на мій погляд, найліпше. У цей час на власному суничнику вдосталь добре розвинутої і вкоріненої розсади, не спекотно (можна обійтися лише поливом під час садіння) і новостворені грядки потребують менших затрат у боротьбі з бур’янами. До того ж і на ринку в цей час можна вже придбати розсаду.
Значної різниці в урожайності наступного року від рослин липневого і серпневого строків садіння я не спостерігав.
А що ж сталося з тією суницею, що я висадив 20 листопада? За неї мені довелося добре похвилюватися упродовж зими.
Як відомо, через 10 днів (1 грудня) розпочалися морози мінус 10 -15°С і навіть сильніші. Снігу ще не було.
Зима була малосніжною. Земля промерзла глибоко (понад 80 см). І коли навесні пригріло сонце, то вода, що утворилася після танення снігу, стекла з мого й сусідського городу на мій молодий суничник.
Суниця була під водою понад тиждень. Тоді вже всі сподівання на її виживання в мене остаточно зникли. Але копи грунт розмерзся і вода пішла в глибші горизонти, то я пішов розривати суницю. У більшості рослин надземна частина відмерла і суничник мав вигляд вимерзлого.
Але коренева система була жива. Згодом рослинки почали оживати, відросло листя й у тих сортів, у яких розсада була повноцінна мала по 3—4 добре розвинених молодих листки і гарну кореневу систему, випадання рослин майже не було (Ольвія, Присвята). Більше того, майже всі рослинки зацвіли і дали врожай.
Тут, до речі, жито знову стало у пригоді. Частину площі, що була під житом, я переорав, попередньо скосивши зелену масу, ще у перших числах травня, і засадив картоплею. На решті площі жито до 20 травня виколосилося, наростивши багато вегетативної маси, і зеленою масою жита я замульчував усі міжряддя молодого суничника. Така мульча не тільки сприяє збереженню вологи в грунті, а ще й захищає ягоди суниці від забруднення землею під час їхнього достигання.
Рештою зеленої маси жита замульчував пристовбурні круги дерев і міжряддя малини. Звільнену від жита площу можна використати по-різному: переорати й висадити помідори, капусту, інші овочі, або ж тримати під паром, щоб наступного року в оздоровлений грунт висадити картоплю.
Узагальнюючи вище сказане, я хотів би звернути увагу читачів на два моменти: як вигідно вирощувати жито проміжною культурою у період від збирання до садіння картоплі і в які строки на присадибних ділянках найвигідніше садити суницю за наших умов, а саме: вважаю, що серпень для нашої зони є найсприятливішим.
Б.К.Донгаш, Васильківський р-н, Київська обл.
