У своїй багаторічній практиці не раз доводилося переконуватися в тому, що при використанні відходів для компостування навіть досить досвідчені садоводи-аматори допускають чимало суттєвих промахів і помилок. Одні з них закладають у компостну кучу все, що трапляється під руку, перетворюючи останній у смітник, а інші, навпаки, намагаються всіляко перестрахуватися, відмовляючись від величезної безлічі цілком прийнятних для компосту компонентів. При цьому перші з них не отримують високоякісного компосту, здатного повністю замінити стійловий гній, а другий вельми невиправдано скорочують обсяги його приготування.
Мною встановлено, що на ділянках, площею 6 соток, протягом дачного сезону скупчуються в середньому близько 3,5-4,5 м ³ органічних відходів, з яких можна приготувати не менше 1,5 м ³
високоякісного компосту, придатного під всі садово-городні культури і здатного цілком замінити такий же обсяг гною. За моєю оцінкою, на ділянці можна нарахувати 6 груп таких відходів, що включають понад 50 різновидів, що істотно відрізняються за основними агротехнічним характеристикам.
Спираючись на свій досвід і досвід інших садівників-любителів, наведемо перелік основних відходів, які слід знати і використовувати для компостування.
Садові відходи: пні, коріння, кореневища, сучки, гілки, пагони, стебла і листя всіх плодово-ягідних культур і квітників.
Городні відходи: виполоті бур’яни, бадилля, стебла, коріння і листя всіх овочевих, зеленних та інших городніх культур.
Трав’яні відходи: сіно, газонна трава, дерен, а також такі специфічні рослини-бур’яни, як кропива, кульбаба, снить, подорожник, лопух, хвощ та ін.
Деревні відходи: тріска, стружка, тирса і кора, включаючи як ті що зібрані на ділянці, так і придбані на стороні.
Картонно-паперові відходи: картонна тара, старі чорно-білі газети і журнали, , обгортковий і туалетний папір.
Кухонно-побутові відходи: залишки м’яса, риби, овочів, фруктів і грибів, картопляні очистки, яєчна шкаралупа, чай і кава, черстві залишки хлібобулочних виробів, зола, сажа.
Крім того, для отримання своєчасного компосту всі зазначені вище відходи, що мають розміри більше 50-60 мм, необхідно обов’язково подрібнити, а окремі з них, які мають розвинену зелену масу, підв’ялити на сонці.
Окремі різновиди рідких відходів (зелена жижа, мильна вода, сеча та ін.), не зазначені вище, можна ефективно використовувати після розведення водою (до 1:5) для поливу компостної кучі замість гною.
Однак не всі різновиди відходів слід використовувати для компостування. Виходячи з особистого досвіду, досвіду інших садівників-любителів та відомостей, що містяться в періодичній пресі, хочеться дати наступні поради, які необхідно враховувати при закладці компонентів для компостування:
— Не вносьте в компостну кучу хворі рослини, уражені грибковими, бактеріальними та вірусними захворюваннями, оскільки окремі різновиди патогенної мікрофлори здатні зберігатися навіть при високій температурі всередині;
— Виключити потрапляння у компостну суміш всіяні бур’янів і трав, так як насіння при компостуванні в більшості своїй зберігає схожість і, отже, можуть потрапити в грунт і знову прорости;
— Не допускайте в компостну кучу попадання отруйних рослин (наперстянки, конвалії, пижма, гіркого полину та ін.), так як їх отруйні речовини активно розкладаються і поширюються в загальній масі компосту;
— Уникайте добавок в суміш екскрементів котів і собак, так як, за наявними даними, навіть 300 г на 1 м ³ таких відходів згубно для компосту, а при його внесенні в грунт вельми гнітюче впливає на більшість городніх культур;
— Не застосовуйте для компостування крафт-папір, просочений хімікатами (фенолом, барієм та ін.), Папір, застосовуваний для репродукцій, плакатів тощо, так як він відштовхує воду і дуже довго розкладається, газети та журнали з кольоровим друком;
— Не повинно бути місця в компостній кучі для будь-яких сторонніх включень: металу, пластмас, скла, плівки і т.п.
Особливу увагу при закладці в компостну кучу має бути приділена хворим рослинам. Якщо, наприклад, в теплицях і парниках з року в рік у огірка відзначалися спалахи антракноза, аскохітозу, білої та сірої гнилі, борошнистої роси або оливкової плямистості, а у томата — бактеріозу, фітофторозу або бурої плямистості, то всі без винятку залишки слід після збирання підсушити і спалити для отримання золи. Аналогічно рекомендується поступати і відносно інших хворих рослин, а також всіяні бур’янів, отруйних трав і вищевказаних різновидів паперу.
Щоб підвищити ефективність використання відходів для приготування компостів слід:
— Застосовувати замість куп двох або трисекційний компостнік, що дозволяє одночасно мати не тільки готовий, що зріє і формується компост, але і замінити перелопачування перекиданням суміші з секції в секцію;
— Розміщувати компостнік не в тіні, як це рекомендується, а на пригріві з приховуванням перфорованою плівкою, завдяки чому суміш добре прогрівається, при цьому процес розкладання інтенсифікується.
