Нектарин і персик – скороплідні й високоврожайні


Нектарин і персик заслужено вважаються одними з найчудовіших плодових культур півдня України, Молдови, Закавказзя й середньоазіатських країн — Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, півдня Казахстану.

Квітуючі нектарин та персик нікого не залишають байдужим, їхнє чарівне цвітіння на деревах ще без листя в умовах Криму припадає на І—II декади квітня, коли квітуючих рослин дуже мало. Незабутнє враження справляє буяння блідо-рожевого, пурпурово-червоного чи білого цвіту. Є сорти декоративні, що нагадують цвітіння троянд — з махровими квітками та червоним листям.
У нектарина і персика плоди найбільші серед усіх кісточкових культур. У сортів надранніх строків достигання (III декада червня — І декада липня) вони дрібні й середні — 40—80 г, але у більшості інших — великі (151—180 г), а в окремих сортів нектарина маса плоду сягає 200 г, у персика — 400—500 г.

Плоди цих культур відзначаються красою і різноманітністю як основного забарвлення шкірочки, так і характером та інтенсивністю покривного рум’янку, кольором м’якуша (білом’ясі, жовтом’ясі, червоном’ясі), різною його консистенцією (танучий, суцільний, хрящуватий), відокремлюваністю кісточки від м’якуша, смаком ядра насіння (гірконасінні, солодконасінні).

Популярність нектаринів і персиків також зумовлена ще й тим, що їх можна використовувати як свіжими, так і виготовляти з них різноманітні консервовані продукти — компоти, варення, соки, джеми, повидло, цукати, сухофрукти, пасту, заморожувати свіжими, зберігати часточками в цукровому сиропі. Із цукатів готують цукерки в шоколаді.


Плоди нектаринів і персиків характеризуються тонким і своєрідним ароматом, приємним освіжаючим смаком, тамуючим спрагу соком та високою поживністю. У плодах більшості
сортів гармонійно поєднані цукристість з приємною кислинкою. Винятком є деякі сорти південних регіонів Китаю з пласкими (блюдце- чи ріпоподібними плодами) типу ПинТу, а також генотипи з пониженою кислотністю м’якуша — Хоні, котрі характеризуються медовим смаком плодів.
Плоди нектаринів і персиків мають багатий біохімічний склад. Вони містять глюкозу, фруктозу, сахарозу, органічні кислоти (головним чином лимонна і яблучна); вітаміни А, В^ В2, С, Е, Р, РР, лейкоантоціани і катехіни, пектинові речовини, сполуки фосфору, калію, магнію, натрію, заліза, сірки, кремнію. Макро- і мікроелементи перебувають у цих плодах у легкозасвоюваній для людського організму формі. Усе це зумовлює їхню високу споживчу цінність та дієтичні й лікувально-профілактичні властивості.

Визначальною особливістю плодів персика є опушення, здатне викликати у роті відчуття неприємного подразнення й алергічні реакції. Тому споживаючи їх свіжими та виготовляючи компоти, шкірочку з плодів знімають.

У нектаринів плоди не мають опушення. Крім того, багато сортів цієї культури не тільки не поступаються за смаком персику, але нерідко навіть перевершують його. До того ж вони у переважній більшості краще транспортуються, а досягнувши повної стиглості, ще довго можуть зберігатися в сховищі. Зняті з дерева за 8—10 днів до фізіологічної (споживчої) стиглості плоди нектарина відмінно достигають у сховищі без помітної втрати смаку, притаманного даному сорту. Таким чином, у комерційному відношенні нектарини мають перевагу перед персиками. Тож дуже шкода, що вони досі мало поширені в нашій країні.

Між рослинами нектарина і персика є багато спільного. Вони недостатньо стійкі до зимових морозів. Генеративні (квіткові) бруньки значно підмерзають після зниження температури повітря до мінус 23—2ГС. Рослини світлолюбні, погано ростуть на дуже засолених, кислих або висококарбонатних землях. Для них найкращі пухкі родючі грунти, обов’язкове також зрошення. Обидві культури сприйнятливі до кучерявості листків і борошнистої роси. Особливо уражуються борошнистою росою плоди нектарина. Тому лише за високого рівня агротехніки та з
обов’язковим захистом рослин від фітопатогенних грибів можна сподіватися на високі й стабільні врожаї нектарина і персика.

Сорти нектарина

♦ Кримчанин. Знімна стиглість плодів настає у другій декаді серпня.
Плоди дуже великі (160— 190 г), а при нормованому врожаї та високій агротехніці — до 250 г, округлі. Верхівка округла. Ворон-ка мілка з вузькою і короткою борозенкою. Черевний шов середньої глибини. Шкірочка гола, блискуча, середньої товщини і щільності, з плоду знімається важко, жовта з красивим розмитим рум’янцем, який вкриває 75—100 % поверхні. М’якуш жовтий, танучий, ніжно-волокнистий, середньої щільності, соковитий, приємного кисло-солодкого смаку з приємним ароматом. Порожнина навколо кісточки з малиновим забарвленням. Кісточка від м’якуша відокремлюється добре. Ядро солодке. Плоди універсального призначення. Дегустаційна оцінка — 4,8 бала. Транспортабельність висока.

♦ Шиїтський 85. Знімна стиглість плодів — у І—II декаді липня.
Плоди великі і дуже великі (114—188 г), овальні. Верхівка притуплена. Черевний шов середньої глибини. Шкірочка гола, блискуча, середньої щільності, з плоду знімається важко, жовта з чорним розмитим темно-карміновим рум’нцем, який вкриває 75— 100% поверхні. М’якуш світло-оранжевий з червоними прожилками, танучий, ніжно-волокнистий, соковитий, гармонійного смаку з приємним поєднанням кислотності і цукристості, аромат сильний. Порожнина навколо кісточки однакового забарвлення з м’якушем. Кісточка від м’якуша відстає погано. Ядро гірке. Дегустаційна оцінка свіжих плодів — 4,5 бала. Плоди придатні для споживання свіжими і приготування соків.

♦ Рубіновий 4. Знімна стиглість плодів настає у І декаді серпня. Плоди дуже великі (160—240 г), овальні. Верхівка округла. Черевний шов мілкий, у вигляді борозенки. Шкірочка гола, блискуча, середньої щільності, з плоду знімається легко. Забарвлення плоду жовте з розмитим яскравим рум!янцем від темно-рожевого до темно-кармінового кольору у вигляді цяточок, штрихів, що вкривають 75—100 % поверхні.
М’якуш жовтий з червоним антоціановим відтінком під шкірочкою і малиновими прожилками навколо кісточки, танучий, ніжно-волокнистий, соковитий, високих смакових якостей, з приємною кислинкою. Кісточка від м’якуша відокремлюється погано. Ядро гірке. Дегустаційна оцінка плодів
— 4,8 бала. Транспортабельність висока. Плоди придатні для споживання свіжими і переробки на сік.

♦ Рубіновий 7. Знімна стиглість плодів настає в II—III декаді серпня (слідом за сортом Кримчанин). Плоди дуже великі (160—200 г), овальні. Верхівка округла. Шкірочка гола, блискуча, середньої щільності, з плоду знімається важко. Забарвлення плоду жовте з гарним інтенсивним темно-карміновим розмитим рум’янцем у вигляді цяток, штрихів, що вкривають 75—100 % поверхні. М’якуш жовтий з червоним антоціановим відтінком під шкірочкою і навколо кісточки, танучий, ніжно-волокнистий, соковитий, доброго смаку з приємним поєднанням кислотності і цукристості. Кісточка відокремлюється від м’якуша добре. Ядро гірке. Дегустаційна оцінка плодів — 4,8 бала. Транспортабельність висока. Плоди універсального використання.
Сорти персика

Сорти персика

♦ Фаворита Мореттіні. Знімна стиглість плодів у Криму настає у першій декаді липня (значно раніше нектарина Нікітський 85). У групі ранньостиглих це один з найкращих сортів.
Плоди середніх розмірів (110— 120 г), округлі. Верхівка плоду округла з невеличким горбочком (носиком). Черевний шов середньої глибини, чітко виражений біля основи. Шкірочка опушена, середньої товщини і щільності, з плоду знімається легко, яскраво-жовта з червоно-карміновим, розмитим у вигляді яскравих плям і цяток рум’янцем, що вкриває 60 % поверхні плоду. М’якуш кремово-жовтий, танучий, ніжно-волокнистий, дуже соковитий, ароматний, кисло-солодкий. Кісточка не відокремлюється від м’якуша. Ядро гірке. Дегустаційна оцінка плодів
— 4,5 бала. Транспортабельність висока (у перестиглих плодів знижується). Плоди придатні для споживання свіжими і переробки на сік.

♦ Ультраранній жовтом’ясий. Знімна стиглість плодів у Криму настає в III декаді червня — І декаді липня (в середньому на 2—3 дні раніше від найскоростиглішого жовтом’ясого сорту персика Фаворита Мореттіні).
Плоди середнього або вищесереднього розміру (110—125 г), округлі. Верхівка плоду округла, в окремих плодів злегка втиснута.
Шкірочка опушена, середньої товщини і щільності, легко знімається з плоду за повної стиглості, жовтого кольору, з карміновим розмитим, штрихуватим, мармуровим і крапковим рум’янцем, який займає до 75 % поверхні.
М’якуш жовтий, танучий, ніжно-волокнистий, соковитий, ароматний, кисло-солодкий. Кісточка не відокремлюється від м’якуша. Дегустаційна оцінка плодів — 4,5 бала. Траспортабельність плодів висока. Плоди придатні для споживання свіжими і переробки на сік.

Усі названі сорти нектарина і персика мають життєздатний (фертильний) пилок, високу самоплідність (не потребують додаткових сортів-запилювачів).




Один коментар до статті “Нектарин і персик – скороплідні й високоврожайні

  1. Тимоха висловив (-ла) думку:

    Всі перераховані сорти нектарину будуть родити в середній полосі України?

Поділитись своєю думкою