Як зберігати плоди свіжими


Науку зберігання плодів перейняв від батька. А згодом доповнив і розширив свої знання, коли по війні ще п’ять років дійсної військової служби перебував у деяких європейських країнах. Тут теж довелось бачити багато цікавого і корисного щодо зберігання свіжими, скажімо, яблук, груш, слив, айви, вишень та черешень, а також винограду.

Тож хочеться поділитись набутим досвідом з читачами. Тим більше, що майже всі способи зберігання фруктів випробував на власній практиці.

Передусім скажу, що для тривалого зберігання фруктів свіжими треба мати відповідне приміщення: погріб, комору, плодосховище, де б підтримувались стала низька плюсова температура, необхідна вологість повітря, була добра вентиляція. А способів зберігання о плодів є кілька. Причому всі вони досить ефективні.

Плоди на полицях. Це найбільш простий і поширений спосіб зберігання яблук та груш, яким користуюсь і зараз.


На зберігання слід закладати дещо недостиглі, не пошкоджені плоди осінньо-зимових сортів, випробувані на лежкість. їх розкладають в один шар на полицях, побілених або притрушених вапном (стіна теж має бути побіленою), а зверху прикривають тонкою дерев’яною стружкою, але не хвойних порід, або грубим сіном.

Зберігаються такі плоди свіжими досить довго.

Засипані зерном яблука та груші зберігаються свіжими також довго, якщо зерно (жито, пшениця, ячмінь, овес, просо, гречка) сухе, чисте, а стінки посудини, де містяться плоди, пропускають повітря. Це може бути дещо підсохла діжка, ящик, ківш, навіть мішок, але не поліетиленовий.

Зберігати такі ємкості краще в сухій провітрюваній коморі або на горищі. Плоди бажано укладати пошарово і так, щоб не торкалися один одного.

У піску та висівках плоди також довго зберігаються. Пісок має бути сухий, краще прожарений. А висівки — не прілі, вологістю не вище 15 %. У тару плоди укладають пошарово. У піску їх можна зберігати й у погребі, а у висівках тільки у коморі.

Обгорнуті папером (краще парафінованим) яблука та груші можна тримати в ящиках чи іншій тарі в прохолодному приміщенні за температури плюс 2—3’С, Як і в попередніх випадках, температуру в приміщенні слід знижувати поступово.

Перестелені стружкою плоди зберігаються дещо менше, зате вони свіжі, приємні на смак.
На кухонній солі також можна зберігати яблука і груші. Сіллю посипають полиці, а зверху її застеляють папером, Так плоди зберігаються свіжими досить довго і не набирають солі, хоч папір під ними мокріє.

У парафіні можна зберігати плоди як зерняткових, так і кісточкових порід. Для цього парафін чи віск розтоплюють, опускають в рідину плід, тримаючи за плодоніжку, швидко виймають і складають в ящики з піском чи іншу суху тару, а потім зберігають в коморі чи сухому підвалі.

Під час війни куштував в Угорщині сливи і груші, збережені у парафіні, вже у березні-квітні 1945 року. А по війні спробував повторити бачене. Вийшло непогано. Сливи збереглися до 9 травня.
Дезінфіковані плоди формаліном або марганцевокислим калієм теж добре зберігаються. Для цього зерняткові опускають у розчин на 10, а кісточкові — на 5 хвилин, після чого обсушують, упаковують або розстеляють і зберігають. Концентрація розчину формаліну 10 %, марганцю — 4 %. Гнилотворні мікроби за такої концентрації гинуть.

Плоди на низках. Цей спосіб зберігання фруктів, а також винограду широко використовують у Болгарії та Румунії. Плоди нанизують за плодоніжки, а шнурки підв’язують у коморі або на горищі. Кісточкові зберігаються навіть за невеликих морозів. Причому цукристість плодів помітно підвищується.

Крім згаданих наповнювачів тари, можна також використати суху (не хвойну) тирсу, торф, листя, січку, полову, сіно, обдирки круп’яних культур тощо. Але всі ці матеріали мають бути сухими, бажано промитими і продезінфікованими.

Холодне зберігання Крім перелічених способів зберігання, застосовують заморожування плодів, зокрема кісточкових: слив, вишень, черешень, а також винограду в спеціальних камерах і контейнерах. Але установки ці дорогі й доступні далеко не кожному.

Охолодження плодів, як відомо, призупиняє процеси їхньої життєдіяльності. Вони залишаються на тому рівні, якими увійшли в холод. Цю особливість перевірив і випробував на власному досвіді.
Пізно восени та взимку температура в погребі, хоч він у мене добротний, знижується лише до плюс 5— 6°С. А щоб довести її до нуля привіз з річки кілька прямокутних глиб льоду, склав їх під стінкою на підстилку і засипав тирсою. На стіні влаштував три полиці, де виклав яблука.

Температура в погребі через два дні знизилась до +0,5‘С і була стабільною мало не до весни. Яблука, зрозуміло, збереглися добре, не проросла картопля, смачними були й інші овочі.
А ось ще приклад. Щоб зберегти досить великий шмат м’яса (холодильника не було), поклав його в погребі, а крізь віконце за допомогою потужного кімнатного вентилятора спрямував на нього струмінь повітря.

І хоч назовні температура була плюс 10—12’С, у погребі вона знизилась до +2’С, незважаючи на те, що вентилятор, аби не перегрівся, час від часу доводилось вимикати.

Отже, холодне зберігання плодів можна забезпечити як за допомогою льоду, так і охолодженого повітря чи й іншими способами. Причому плоди не втрачають товарного вигляду і смакових якостей.

Звичайно, за будь-якого способу треба систематично перевіряти стан плодів, видаляти зіпсовані, провітрювати приміщення. Краще, звичайно, коли є плодосховище. Але й у пристосованих приміщеннях фрукти та ягоди можна надійно зберігати і споживати свіжими протягом усього зимового періоду.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *