Останнім часом значно поширилось вирощування ремонтантних сортів малини: Бабине літо, Зева, Прогрес, Журавлик, Херітейдж та інших. Ремонтантність малини пов’язана із здатністю рослин закладати плодові бруньки за інших умов, ніж це властиво для цієї культури. Бруньки у ремонтантних сортів розвиваються прискорено — протягом 2—3 тижнів. Вони не мають періоду спокою і відразу проростають. Внаслідок цього цвітіння і плодоношення триває до пізньої осені.
У ремонтантних сортів малини перший урожай формується на торішніх пагонах, а другий, осінній — на верхівках цьогорічних. Але якщо отримувати два врожаї, то вони обидва будуть незначні. До того ж другий врожай запізниться на тиждень. Кращі результати дає вирощування тільки осіннього врожаю. На присадибних ділянках малину ремонтантних сортів садять восени або напровесні з шириною міжрядь 1,2— 1,5 м, у ряду — на відстані 0,5—0,7 м. Після садіння стебло зрізують на рівні грунту. Нові пагони, що виростають з бруньок нижньої частини підземного стебла, починають плодоносити цього ж року з середини серпня. У цей період буває сухо і треба подбати про забезпечення рослин вологою. їх необхідно поливати. Якщо такої можливості немає, то це досягається рідшим розміщенням рослин, забезпеченням грунту органікою (внесення гною, перегною, компосту, зелених частин рослин: люпину, гірчиці, гороховиння, квасолиння, зелених без насіння бур’янів, опалого листя дерев). Напровесні після розпушування грунт мульчують, застосовуючи торф, листя, перепрілу солому, перегній тощо.
Після закінчення плодоношення пагони вирізують рано навесні (на зиму їх залишають для затримання снігу, але, якщо вони пошкоджені пурпуровою плямистістю (дідімелою), вирізують восени.
Наступного року з місць, де робили зрізи, виростає велика кількість пагонів. Знову ж таки для поліпшення умов забезпечення їх вологою, поживними речовинами і світлом проводять нормування. Залишають у кущі 3—4 сильніших пагони (або 12— 16 на погонний метр смуги), решту вирізують. Якщо появляться кореневі паростки, їх проріджують (викопують зайві), залишаючи один від одного на відстані 0,4—0,5 м. Восени грунту малиннику неглибоко (на 10—12 см) перекопують.
У наступні 3—8 років поступають таким же чином. У подальшому в зв’язку із старінням основні кущі видаляють або переносять малинник в інше місце, висаджуючи молоді саджанці.
