Окремі зауваження щодо обрізування дерев


Про обрізування дерев пишуть багато, але, як на мене, то всі автори недостатньо висвітлюють мету цього заходу. А також не враховують мого запатентованого способу видалення гілок, який відомий в наукових колах, але до підручників так і не потрапив за 27 років після визнання.

Загальна мета обрізування — високий урожай і його якість. Але якщо конкретніше, то в своєму саду я стикаюсь з двома головними проблемами: усунення, запобігання періодичності плодоношення; боротьба з гігантизмом дерев.

Надмірному виснажливому для дерева врожаєві стараюсь запобігти обрізуванням — зменшенням маси надземної частини дерева на 25— 50% з розрахунком на те, щоб рослина щороку мала значні однорічні прирости, на яких у наступному році плодів або ще не буде (лише утворюватимуться плодушки), або ще буде мало (як, наприклад, у абрикоса). Тут і в подальшому мову веду про зерняткові й кісточкові. Бо, наприклад, у грецьких бічноплідних горіхів продуктивні будь-які сильні пагони. Порядок обрізування там інший: проріджування, видалення гілок, що всихають. Коливання врожаїв у грецького горіха менш шкідливе, бо плоди добре зберігаються 24 місяці (більше не випробовував). І гігантизм менше шкідливий.

А коли на немолодих яблунях немає гарного приросту, то слід чекати перевантаження урожаєм, а потім — неврожай. При перевантаженні врожаєм всього не запасеш, не переробиш. Крім того, ще й розмір плодів зменшується, а ціни на ринку знижуються.


Гігантизм (розростання вгору) і всихання нижніх притінених гілок спричинені загущенням насаджень. Як, наприклад, було у мене, коли придбав стару садибу: основна маса плодів груш і абрикосів розташовувалася на висоті до 7—8 м, а яблук, слив, вишень — до 5—7 м.

То ж попробуй їх зніми, а будеш струшувати — б’ються. Ці дерева мають по 2—4 стовбури або З—5 скелетних гілок, оголених до висоти 3—7 м. Тобто значно збільшена відстань між листям і корінням, що на шкоду врожайності.

Зниження крон поєднав з оновленням сортів щепленням. Чекати заростання зрізів гілок і стовбурів товщиною 15—20 см не доводиться.

Після щеплення за кору на таких зрізах утворення дупел неминуче. А в абрикоса щеплення за кору неможливе, бо це обов’язково викличе камедетечу й ураження моніліозом. Тому взимку, зрізавши половину стовбурів дерева на зручній висоті (1—1,5 м), відразу одягнув на пеньки старий посуд — відра, каструлі, сковороди. А вже на порослі, що утворилася, влітку зробив щеплення зеленими живцями. Прищепи на осінь навіть дали приріст 10—ЗО см, тобто рік не втрачений.

На залишених стовбурах пропилюваннями кори на 75 % обхвату також викликав появу підщепної порослі. Таке пропилювання не заважає плодоношенню вище на кроні, але поросль утворюється уповільнено, щеплення можливе лише весною наступного року.

Іще одне вдосконалення: для видалення гілки зрізуванням «на кільце» (під час проріджування крони, омолоджування) придумав принципово но-, вий запатентований спосіб обрізування (авторське свідоцтво № 377128), опублікований у бюлетені «Відкриття, винаходи», № 18 за 1973 р. Спосіб передбачає видалення непотрібних гілок у два етапи. Спочатку в період спокою (листопад-березень) гілку видаляю зрізом на подовжений шип з невеликою кількістю обростаючих гілочок. Потім у червні, облистнений шип зрізую на кільце. Така технологія забезпечує швидке заростання зрізів на кільце і найменше ослаблює деревце. За такого обрізування у кісточкових (зокрема абрикоса) мінімальні камедетеча, моніліоз.

Згідно з моєю пропозицією обрізую гілки на подовжений шип у листопаді—березні, коли вільний час знайти легко. Тоді ж і спалюю обрізане. Для зрізування шипів у червні також час легко відшукати. При цьому невеликих зрізів (до 40—60 мм) можна й не обмазувати варом чи фарбою. Вони й так швидко заростуть. Невеликі гілки (товщиною до 20—ЗО мм) зрізую за один прийом узимку. За один прийом, але влітку, зрізую великі малооблистнені гілки, що засихають.
Під час обрізування влітку стежу, щоб з дерева видаляти не більше 5— 10 % листкової поверхні, що особливо важливо для абрикоса, який і без того втрачає багато листків через ураження гілок моніліозом, який дуже поширений.

Л.С.Шугін





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *