При інтенсивному вирощуванні овочів у теплицях протягом цілого року великих збитків завдають шкідливі комахи та інфекційні захворювання. Особливо поширені такі шкідники, як теплична білокрилка, попелиці, трипси, павутинні кліщі, а також хвороби — кореневі гнилі, борошниста роса, вірусні захворювання. Маючи високі темпи розмноження (до 15 поколінь на рік), згадані шкідники здатні за короткий час повністю знищити урожай тепличних культур. Тому необхідно застосовувати систему захисних заходів проти шкідників та хвороб. Однак дуже небажано багаторазово обробляти рослини пестицидами під час вегетації; це не тільки шкодить здоров’ю працюючих у теплицях, знижує якість овочевої продукції, а й призводить до формування стійких до хімічних засобів популяцій шкідників.
Зважаючи на це, в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук розроблено інтегровану систему захисту овочевих культур з переважним використанням біологічних засобів. Ця система дає змогу максимально скоротити або й повністю виключити хімічні обробки в період вегетації та плодоношення, поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці, одержувати не забруднену рештками пестицидів продукцію.
Інтегрована система передбачає профілактичні та захисні заходи. Профілактичні спрямовані на знищення комплексу шкідливих організмів у міжротаційний період. Після збирання врожаю, не видаляючи рослинних решток, проводять дезинфекцію теплиць. Рослини обприскують 2%-ним розчином формаліну у суміші з одним з інсектоакарицидів: 3%-ним карбофосом (50%-ний концентрат емульсії), омайтом (30%-ний змочуваний порошок) з розрахунку 6 кг/га.
Після видалення рослинних решток повторно дезинфікують теплиці тими ж препаратами або проводять фумігацію сірчистим газом — спалюють грудкову сірку чи сірчані шашки (50 г/м2 протягом однієї — двох діб) за умови герметичності теплиці.
Проти чорної бактеріальної плямистості помідорів обов’язково треба збирати та знищувати рослинні рештки, знезаражувати насіння в 1%-ному розчині марганцевокислого калію (1 г на 100 г води) протягом 20 — З0 хв, а потім промивати в холодній воді. Для боротьби з бактеріальним раком помідорів знищують рослинні рештки, знезаражують насіння в .гарячій воді (48—50°С протягом 20 хв), восени знезаражують грунт у земляній теплиці хлорним вапном: 100—200 г вапна на 1 м2 при товщині шару грунту 20 см вносять у сухому вигляді на поверхню і загортають граблями. Дезинфікують також конструкції теплиць хлорним вапном.
З метою профілактики вірусних захворювань помідорів, значне поширення яких спостерігалося в 1992 р., слід знищувати рослинні рештки, дезинфікувати теплиці та парники хлорним вапном, використовувати здорове насіння, одержане від здорових рослин. Насіннєвий матеріал знезаражують в 1%-ному розчині перманганату калію (марганцівки).
Щоб запобігти вірусній інфекції, насіння за 3—4 тижні до висіву термічно обробляють (прогрівають) протягом трьох діб при температурі 50—52°С, а потім одну добу при температурі 78—80°С.
Проти галових нематод за 7 — 10 днів до висаджування розсади в грунт на глибину 20 см вносять біологічний препарат нематофагоцид, приготовлений на компостованому гної, з розрахунку 90 г/м2.
Для профілактики комплексу грибкових захворювань насіння обробляють біологічним препаратом трихо-дерміном (титр 10 млрд. спор/г): при обпилюванні витрата біопрепарату 10 — 20 г/кг, при дріжджуванні — 20—30 г/кг. Обробку триходерміном можна поєднувати з хімічним препаратом для протруювання насіння.
Перед висаджуванням розсади на постійне місце її обприскують одним з хімічних інсектицидів (актелік 50% к.е., 3—6 л/га; амбуш 25% к.е., 4—5 л/га; анометрин 25% к.е., 4 — 5 л/га).
Захисні заходи спрямовані на зниження чисельності шкідливих комах і локалізацію вогнищ інфекційних захворювань рослин у період вегетації й плодоношення.
Сучасний «арсенал» біологічних засобів дає можливість успішно боротися з такими поширеними і небезпечними шкідниками та хворобами рослин, як павутинні кліщі, теплична білокрилка, тютюновий і тепличний трипси, баштанна й персикова попелиці, галові нематоди, мишоподібні гризуни, кореневі гнилі, аскохітоз, вірусні хвороби помідорів, борошниста роса.
Павутинні кліщі (звичайний і червоний) — найпоширеніші шкідники головної тепличної культури — огірків. Шкода, якої вони завдають, становить З — 7 кг плодів з кожного квадратного метра. Для боротьби з ними широко застосовують хижого кліща фітосей-улюса, рідше — бактеріальний препарат бітокси бацилін.
Коли виявляють перші вогнища шкідника, випускають фітосейулюс з розрахунку 10—60 особин на кожну із заражених рослин або обприскують їх 1%-ною суспензією бітоксибациліну. Якщо вогнища численні, випускають одну особину фітосейулюса на 50 павутинних кліщів, рівномірно розподіляючи їх по всій теплиці з розрахунку 50—100 оеобин/м2. Запущені вогнища павутинних кліщів також можна обробляти 1,0—1,5%-ною суспензією бітоксибациліну. Повторні обробки біопрепаратом проводять через 10 днів, кратність обприскування — не більше трьох. Обробки біопрепаратом можна поєднувати з фунгіцидами.
Теплична білокрилка — масовий шкідник огірків і помідорів у закритому грунті. Вона скорочує вегетацію рослин на один — півтора місяця, знижує вихід овочевої продукції на 3 — 4 кг/м2. Проти личинок білокрилки застосовують її паразита — енкар-зію і грибні препарати вертицилін, боверин, ашерсонію.
Енкарзію застосовують на огірках і помідорах для профілактики і я засіб боротьби. Профілактичний пуск енкарзії — дві особини на квадратний метр — проводять після висаджування розсади на постійне місце в теплицях, де минулого року була білокрилка.
Процедуру повторюють через 14 днів. У весняно-літній період, коли з’являються вогнища білокрилки, енкарзію застосовують з розрахунку одна особина на десять личинок шкідника; повторно енкарзію випускають через 10—14 днів.
Препарат вертицилін доцільно застосовувати на огірках проти личинок першого — другого віків білокрилки, забезпечуючи протягом двох діб після обробки середньодобову температуру повітря в межах 20—26°С, а відносну вологість — 85 — 90%. Норма витрати зернового вертициліну — 5 — 7 трилітрових банок на 100 м2 при титрі робочої суспензії 5—7X10 спор/мл. Повторні обробки проводять з інтервалом 7 —10 днів. Для підтримання високої вологості в теплиці протягом однієї — двох діб після обробки доріжки і грунт рясно поливають водою. Фунгіциди можна застосовувати за 4-5 днів до чи після обробок вертициліном.
Препарат боверин використовують на огірках проти личинок першого — другого віків білокрилки з розрахунку 1,2 — 2,4X10 спор в 1 мл робочої суспензії при температурі у теплиці вище 20°С. Якщо вона нижча, витрата препарату подвоюється. Після застосування боверину протягом однієї доби в теплиці підтримують вологість повітря на рівні 80—90%, поливаючи доріжки й грунт водою. Доцільніше застосовувати боверин влітку, коли середньодобові температури в теплиці досягають 24—40°С. Боверином обробляють 3 — 4 рази за ротацію з інтервалом 10 —12 днів. Обприскувати фунгіцидами можна за 3 — 5 днів до і після використання боверину.
Гриб ашерсонію проти личинок тепличної білокрилки застосовують для захисту огірків і помідорів. Рослини обробляють робочою суспензією з титром 2 — 5X10′ спор гриба в 1 мл, витрата суспензії — 2000—4000 л/га залежно від висоти рослин. Найбільш ефективна ашерсонія при температурі в теплиці 24—28°С і відносній вологості повітря 90%. За вегетацію проводять 2 — 4 обприскування з інтервалом 10 —12 днів. Оскільки ашерсонія є паразитом тільки тепличної білокрилки, обробки грибом можна поєднувати з випуском енкарзії та інших ентомофагів. Використання фунгіцидів допускається тільки за 3—4 дні до або після обробок ашерсонією.
Для виявлення імаго тепличної білокрилки і зниження їхньої чисельності можна застосовувати світлові пастки. Оскільки такі пастки наша промисловість поки що не випускає, їх доводиться виготовляти самостійно. На жовтий листок паперу, картону наносять невисихаючий клей пести-фікс. Розмір кожної світлопастки 30X40 см. їх підвішують на висоті 1,5 — 2,0 м над рівнем підлоги. Для виявлення імаго білокрилки достатньо однієї пастки на 100 —120 м2, а для масового відлову — на 13 —15 м.
Проти попелиць на огірках застосовують галицю афідимізу і грибкові препарати — цефалоспорин або міко-афідин-Т.
Афідимізу розкладають з розрахунку 140 коконів на 1 м2, або одна самка на 25 — ЗО попелиць. Якщо вогнищ шкідника багато, галицю розподіляють рівномірно по всій теплиці з розрахунку один — два кокони на три попелиці. Місткості з коконами хижака розміщують на кілочках поблизу вогнищ шкідника.
Обробки цефалоспорином проводять осередками, використовуючи суспензію з титром 3 — 6X10 спор мл при температурі не нижче + 25°С і відносній вологості повітря 90%. Кількість обробок — 2 — 3 через 7 —10 днів.
Мікоафідин-Т 0,1—0,2%-ної концентрації також застосовують для обробки колоній попелиць і прилеглих рослин. Витрата робочої суспензії уЮОО —1200 л/га. Препарат ефективний при температурі повітря не нижче 20°С. Проводять 2 — 3 обробки з інтервалом 7 —10 днів.
На помідорах проти баштанної і персикової попелиць доцільно випускати золотоочку звичайну. В колонії попелиць випускають личинки хижака другого віку у співвідношенні 1:5. Найбільш ефективна золотоочка в осінній і весняний періоди — з вересня по квітень, влітку випускати її недоцільно.
Чисельність трипсів на огірках ефективно знижують обробки бовери-ном або мікоафідином-Т. Робочу суспензію боверину (2—6X10 спор в 1 мл) наносять не тільки на листки , рослин, а й на поверхню грунту, з якою зв’язана частина життєвого циклу шкідника. Обприскувати слід у другій половині дня, витрата суспензії — 3000—5000 л/га. Вперше обприскують при появі шкідника, наступні два рази — через 10—12 днів.
Обробки мікоафідином-Т проти трипсів проводять суспензією з вмістом препарату 0,1 — 0,2%, витрата робочої рідини 3000 — 4000 л/га. Кратність обробок — 2 — 3 за ротацію.
Галові нематоди на огірках з’являються в період вегетації там, де профілактичні обробки грунту були проведені недостатньо ретельно, а також коли висаджували заражену шкідником розсаду. Виявивши уражені нематодами рослини, їх вибраковують, грунт обробляють біологічним препаратом нематофагоцидом, який вносять у міжряддя у радіусі 4 — 7 м від ураженої рослини. Витрата препарату — 900 г/м2 при внесенні на глибину до 20 см.
Мишоподібні гризуни також завдають значної шкоди розсаді огірків і помідорів в осінній період. Для боротьби з ними застосовують біологічний препарат — зерновий бактеро-денцид. Його використовують у сховищах насіння, місцях складування тари, зберігання солом’яних матів, в інших неопалюваних приміщеннях, де створюються тривалі осередки зараження. Для цього в спеціальні дератизаційні ящики закладають бактеро-денцид порціями по З0 г з розрахунку З—4 осередки на кожні 100 м2.
У теплицях довгодіючих принад не застосовують, оскільки при підвищених температурах активність препарату швидко знижується,
Кореневі гнилі, які спричиняють гриби, можуть уражувати тепличні культури на всіх етапах їхнього розвитку. На помідорах та огірках протягом вегетації проти них використовують грибний препарат триходермін, титр спор у якого становить 10 млрд/г.
Триходермін вносять у кожний торфоперегнійний горщик перед висівом насіння (норма витрати 0,5 — 2,0 г), а перед висаджуванням розсади на постійне місце — по 1 — 5 г у лунку.
Протягом вегетації вносять спорову суспензію триходерміну з розрахунку 25 — ЗО млрд спор під рослину. Найбільш ефективний препарат за температури грунту не нижче 14°С.
Борошниста роса на огірках — дуже поширене захворювання. Виявивши перші ознаки його, рослини обприскують біопрепаратами: грибним — ампеломіцином або бактеріальним — бактофітом. Обробку ампеломіцином проводять споровою суспензією з титром 104—10ь спор/мл з витратою робочої суспензії до 2000 л/га. За один — два дні до обприскування рослини поливають. Повторно обробляють ампеломіцином через кожних 6 — 7 днів, поки зберігається небезпека розвитку борошнистої роси. Ампело-міцин не можна поєднувати з хімічними фунгіцидами.
Бактофіт проти борошнистої роси застосовують, обприскуючи рослини огірків водною суспензією (4 — 10 кг/га). Повторні обприскування проводять через 6 — 7 днів, доки існує небезпека розвитку хвороби.
Аскохітоз огірків розвивається у вологу, хмарну погоду з пониженими температурами повітря (15 — 20°С), а також за різких коливань температури у теплицях. Виявивши це захворювання, слід уникати надмірного дощування, видаляти мертві рослини або уражені частини, замазувати уражені ділянки стебла крейдою, обприскувати триходерміном (штам хазі-анум). Цей штам застосовують, починаючи з фази семи — восьми справжніх листків і до появи перших симптомів захворювання, обприскуючи рослини суспензією (5ХЮЬ спор/мл) з інтервалом 10—12 днів.
Такі обробки можна поєднувати з позакореневим підживленням мікроелементами. У зимових теплицях триходермін стримує розвиток захворювання на 20—24 дні.
Вірус тютюнової мозаїки помідорів теж частий і небажаний «гість» у теплицях. Він спричиняє такі захворювання, як стрик, мозаїка, нитковидність листків, внутрішній некроз плодів. Щоб зменшити ураження рослин вірусом тютюнової мозаїки, помідори обробляють слабопатогенним штамом віруса. Вакцинацію проводять безпосередньо перед пікіруванням або за 3—4 дні до нього. Витрати вакцинного препарату — 4 — 5 л на 1 га. При повторній вакцинації у розчин додають карборунд (порошок № 20) — 15 г/л. Поливають та підживлюють розсаду не пізніш як за 10 —12 год до обробки і не раніше 10 —17 год після вакцинації.
Результати впровадження інтегрованої системи або її елементів для захисту овочевих культур у господарствах Київської області свідчать, що комплекс біологічних засобів надійно захищає рослини, значно зменшується або повністю виключається використання хімічних пестицидів. Застосування комплексу біологічних засобів не тільки безпечне, а й економічно вигідне, оскільки дає змогу одержати приріст врожаю від одного до трьох кілограмів на квадратний метр.
Ми навели дані про основні біологічні засоби, які розроблені і можуть бути використані на практиці. Чи означає це, що всі вони повинні застосовуватися одночасно? Звичайно, ні! Господар, залежно від конкретної ситуації, відбирає два — три найбільш прийнятних.
У невеликих теплицях фермерів та індивідуальних господарств основну увагу слід приділяти профілактичним заходам у міжротаційний період: знезаражуванню конструкцій теплиць, грунту, одержанню здорового насіннєвого матеріалу, профілактичному внесенню біопрепаратів проти збудників хвороб та нематод у розсадному відділенні. За ретельної профілактики можна тривалий час не вдаватись до захисних заходів у період вегетації рослин. Проте треба постійно спостерігати за фітосанітарним станом теплиці. За перших ознак хвороби або появи шкідника слід починати застосовувати спеціальні біологічні засоби. Як правило, обробляють окремі осередки шкідників, а тому витрата біопрепаратів та ентомофагів невелика. При поширенні вогнищ інфекції або шкідників проводять суцільні обробки.
Н. В. Лаппа,
зав. відділом захисту рослин Української академії аграрних наук,
В. М. Гораль, провідний науковий співробітник, кандидати біологічних наук
