Хочу поділитися з вами досвідом використання компосту. Одного разу випадок допоміг мені зрозуміти, як практично без витрат значно збільшити урожай.
Кілька років тому ми задумали будувати сарай. Найзручніше місце для нього було в кутку саду, але там у нас перебувала компостній купа. Три роки її закладали, тому вона була значних розмірів. Стало зрозуміло: куди перенести компост, щоб він не заважав будівництву і осінній обробці ґрунту. Вирішили скласти його в парник, який у вересні був повністю вільний від рослин.
За три роки органічного матеріалу в компостній купі накопичилося багато, причому внизу був уже готовий компост, а в верхніх шарах — свіже бадилля і бур’яни від останнього сезону. За допомогою тачки перевезли купу в помідорний парник і склали її з двох сторін від доріжки. Вниз поклали грубу, ще не перепрілу органіку і тирсу від будівельного матеріалу. Присмачили все це гноєм, а зверху засипали компостом з нижніх шарів купи. Вийшли досить високі, підняті грядки. Щоб вони не обсипалися, краю уздовж доріжки я підбив дошками.
У наступному році, як зазвичай, висадили в парник розсаду томатів. Вона виявилася піднятою над землею приблизно на 40 см. З самого початку ми помітили різницю: розсада приживалась швидше, ніж раніше. Мабуть, в пухкому, повітряному компості коріння наростали краще.
У червні не було характерного уповільнення зростання, яке зазвичай спостерігається при похолоданні. Дружина пояснила це наступним чином: «На піднятих грядках рослинам тепліше. Спробуйте спати не на ліжку, а на підлозі: вночі тягне холодом з усіх щілин. Так і в парнику холодне повітря йде по низу і сильно охолоджує землю. У холодній землі коріння не працюють, і рослини сповільнюють ріст. А на піднятих грядках помідорам тепло і затишно».
Протягом сезону рослини розвивалися міцними, зеленими і практично не потребували підгодівлі. Родючий компост постачав їх усім необхідним, тому підживлення гноєм ми скоротили, щоб томати не жирували.
З тих пір вже п’ять років ми вирощуємо овочі в парнику на піднятих грядках. Урожай істотно збільшився: в 1,5 рази у огірків і на 40% — у помідорів. Вважаємо, що значну роль в цьому відіграє препарат Байкал-ЕМ1. Ми стали використовувати його для того, щоб органіка швидше перетворювалася в компост. Він сприяє кращому засвоєнню поживних речовин рослинами і піднімає їх імунітет.
Наше припущення про те, що на піднятих грядках рослинам тепліше, підтвердилося восени. Чорнобривці були посаджені у нас на клумбі і в просторому вазоні, піднесеному над землею. На клумбі вони загинули від заморозків, а в вазоні продовжували цвісти. Тобто, на висоті 30-40 см від землі температура дійсно вище.
Технологія підготовки наших грядок дуже проста. У вересні, після збору врожаю в парнику всю органіку, що скупчилася в саду, переносимо в парник. Відразу поливаємо її розчином Байкалу-ЕМ1 і повторюємо цю обробку ранньою весною, щоб живі мікроорганізми раніше включилися в роботу. Завдяки цьому компост повністю готовий до моменту посадки розсади. Грубих частин в ньому практично не залишається. Грядки в парнику зовсім не копаємо, оскільки в цьому немає необхідності. Компост розпушують дощові черв’яки, які сильно розмножилися в теплому парнику.
Отже, в нашій агротехніці три головних складових:
1. Органіка — основа родючості.
2. Байкал-ЕМ1 — перетворює органіку в гумус за один сезон.
3. Підняті грядки — забезпечують тепло для коренів.
Якщо скласти всі ці компоненти, то отримаємо унікальну формулу успіху. Вона діє і в відкритому грунті, але в парнику прогрес особливо помітний.
