Висока шкодочинність колорадського жука зумовлена його майже постійною значною чисельністю, надзвичайною плодючістю, високим коефіцієнтом виживання та ненажерливістю. Жук, що перезимував, за добу з’їдає 2,6 см2 листкової поверхні, а за весь період розвитку та відкладання яєць — до 150 см2.
Найчутливіші до пошкоджень рослини картоплі в період цвітіння та зав’язування бульб. Тому без захисту від колорадського жука втрати врожаю бульб можуть сягати до 90 %.
Для обмеження шкодочинності колорадського жука на присадибних та дачних ділянках практично неможливе застосування таких агротехнічних заходів, як чергування культур, просторова ізоляція від минуло- та позаминулорічних полів тощо.
Щоб подолати колорадського жука, потрібно готуватися до боротьби з ним ще з осені. Глибоке пізньоосіннє перекопування ділянки, відведеної під картоплю, сприяє загибелі комах, які знаходяться неглибоко в грунті.
Навесні для провокування жука висаджують невелику кількість добре пророщених бульб картоплі й розкладають на ділянці принади із зрізаних бульб та лушпиння. Жуки, що перезимували, концентруються в таких місцях, тоді їх збирають і знищують у міцному розчині солі.
Непогані результати в боротьбі з личинками молодшого віку та яйцекладками дає присипання картоплі грунтом. Ранні сходи присипають під час масової їхньої появи, середні та пізні — коли рослини сягнуть висоти 5—10 см. Присипання картоплі в період інтенсивного відкладання яєць знижує виживання личинок на 76 %. Це також сприяє знищенню сходів бур’янів.
Доцільно впроваджувати відносно стійкі до колорадського жука сорти картоплі. Використання таких сортів зумовлює загибель 50-80 % личинок, ослаблює популяцію і робить її чутливішою до несприятливих факторів, що дає змогу зменшити норму інсектицидів на 25-30 %.
Внаслідок тотального застосування в Україні у попередні роки фосфорорганічних та піретроїдних препаратів резистентність до них формується дедалі швидше. Тому такі препарати, як арріво, фастак, карате, кінмікс, ф’юрі, шерпа доцільно застосовувати при ретельному дотриманні певного чергування з іншими класами сполук. До нових класів хімічних сполук із зовсім іншим механізмом дії належать препарати: актара, банкол, конфідор, конфідор максі (клас нейротоксинів); моспілан (ацетаміди); регент (фенілпіразоли); сонет (інгібітори синтезу хітину); фітоверм (аверсектини).
Пороги шкодочинності колорадського жука визначають доцільність застосування інсектицидів. Обприскування картоплі ранніх сортів проводять у фазі бутонізації—початку цвітіння, при чисельності в середньому 10-15 личинок на один кущ у сухі, спекотні роки і 15-20 — у вологі, з пониженим температурним режимом. Середньопізні та пізні сорти картоплі обприскують у фазі початку-масової бутонізації при середній чисельності 15-20 личинок на кущ у сухі, спекотні роки і 20-25 — у вологі й прохолодні.
Баклажани, помідори та перець слід обприскувати, коли жуком заселено 5 % рослин. Ці культури доцільно обприскувати профілактично наступного дня після висаджування розсади. Для роздрібного продажу населенню для захисту даних культур від колорадського жука зареєстрована тільки актара, норма витрати 0,6-0,8 г на 3 л води на одну сотку. На помідорах ще також політрин 20 ЕС, 20 % к.е., норма — 2 мл на 10 л води (2 л розчину на одну сотку).
Для обприскування малих ділянок застосовують переважно ранцеві обприскувачі. Перед обприскуванням слід встановити фактичну витрату рідини на чистій воді. Для цього заміряють площу, яку обприскуватиме заправлений апарат. Як правило, витрата рідини становить 300-400 л/га, або 3-4 л/сотку.
Обробляти картоплю та інші пасльонові на присадибних ділянках можна тільки пестицидами, дозволеними для використання у приватному секторі.
Проти колорадського жука впродовж 130 років застосовували інсектициди з різних класів хімічних сполук. Незважаючи на це, він дотепер є одним із найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур. Тому для ефективної боротьби необхідний безперервний пошук нових засобів захисту рослин та вдосконалення тактики їхнього застосування.
Ф. С. Мельничук
