Живцювання троянд — спосіб простий і ефективний


Хочу звернути увагу тих, хто вирощує троянди, на те, що вкорінення живців троянд — спосіб досить простий і ефективний для їхнього розмноження. Особливо, коли врахувати окремі нюанси, які я підмітив за багато років практики. Тож про них і піде мова.

Живцювання починаю після свята 8 березня й продовжую до середини жовтня. Живцюю як з букета, так і з куща, коли квітка починає в’янути. У воду з букетом додаю небагато меду як стимулятор. Через кілька днів, коли починають в’янути квіти, приступаю до живцювання, щоб надалі одержати кущі троянд.

Над верхніми листочками пагона з квіткою роблю зріз на висоті 2-3 мм. Зріз косий, у протилежний бік від листочка. Отримую живець троянди.

Рану над верхнім листочком замазую садовим варом. У верхній частині живця залишаю три листочки, нижче два, ще нижче — три. Ще нижче, четвертий і п’ятий листок, зрізую гострим ножем, щоб не травмувати живець.


Нижче п’ятого листка роблю косий зріз у протилежний бік від бруньки, легенько зачепивши вузол (місце концентрації мікроелементів).

Як стимулятор для кращого вкорінення живців використовую сік листків алое. Бажано брати листки дворічного віку і старіші. Соком алое рясно змазую частину живця, що буде поміщена в землю. Сік алое — прекрасний стимулятор утворення кореневих зачатків. При пересаджуванні рослин ушкоджену кореневу систему так само замазую соком алое, що позитивно впливає на розвиток пересаджених кущів.

Пластикову пляшку ємкістю не менше 2-5 л, відрізавши горловину, заповнюю сумішшю торф’яної й дернової землі, в однакових пропорціях, додавши також кар’єрний пісок, щоб поліпшити фізичні властивості ґрунтосуміші.

Проробивши гілочкою отвір у ґрунтосуміші в пляшці, вставляю в неї живець, але так, щоб його нижній листок не торкався ґрунтосуміші. Все це рясно поливаю настоєм коров’яку (1:15) або настоєм курячого посліду (1:20), але не фермерського. Зверху живець накриваю обрізаною пластиковою пляшкою.

Незамінним вважаю підживлення настоєм кропиви. Настій готую так: нарізую кропиву до її цвітіння, затим подрібнюю. Заповнену ємкість (але не металеву) заливаю водою, щоб ця маса перебродила й листочки кропиви розчинилися у воді. Потім настій зливаю в посуд і закритим ставлю в темне місце. Масу, що не розчинилася, використовую для мульчування. Перед застосуванням 0,5 л настою розбавлю в 10 л води.

Наступний полив проводжу вже водою з урахуванням температурних умов, але не раніш ніж через 6-7 днів, підтримуючи помірну вологість. Адже через зайву вологість живці покриваються цвіллю й гинуть.

Рекомендації з підтримування високої вологості (85-90%) вважаю невірними, тому що це неминуче призводить до загнивання тієї частини живця, який перебуває в землі. Це достеменно перевірено.

Живцювання зрізаних гілочок з кущів виконую за тією ж технологією, що й з букета, за винятком того, що в більшості випадків це роблю безпосередньо на місці в ґрунт, де буде висаджений кущ троянд. Це набагато краще, ніж живцювання в ємкості, тому що не треба пересаджувати рослину. Якість виконаного живцювання вже помітна на 7-8-й день: якщо пелюстки не змінили первинного забарвлення, то ви на вірному шляху.

Через З0 днів після живцювання пластикову ємкість знімаю й проводжу повторне підживлення вже кущика троянди, знову ж настоєм кропиви. При живцюванні у березні укорінені троянди дають перший цвіт уже в червні.

У рекомендаціях з живцювання зазвичай радять як живці використовувати літні напівздерев’янілі й осінні здерев’янілі пагони. Живці нарізують із середньої частини пагона після першого цвітіння. У Лісостепу України це найчастіше друга декада липня.

Слід зазначити, що не всі сорти троянд однаково розмножуються живцюванням. За статистикою, чайногібридні вкорінюються на 20-40 %, ремонтантні на 6-15 %. Завдяки наведеній технології живцювання й виконання цих робіт з урахуванням фаз Місяця та знаків Зодіаку, успішний результат становить не менше 90 %.

Догляд за власнекореневими трояндами полегшується тим, що не утворюється дика поросль. Живцьовані троянди на зиму не вкриваю, але виконую осіннє підживлення й обрізування до задерев’янілої лози. Практикую це вже більше 20 років.

А.І. Кочур, м. Київ


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *