Життєві процеси, що протікають у грунті, відіграють ключову роль для його будови, родючості, росту та розвитку рослин. Створюють якісний стан грунту флора, фауна, в тому числі дощові черв’яки, загальний обсяг яких в оброблюваному шарі (до 15-20 см) може становити 0,5 кг / м². Розкладаючи відмерлі органічні субстанції, вони створюють у грунті хліб землі — гумус, що складається на 85-90% з органічних речовин рослинного і тваринного походження.
Як показують дослідження, по активності в насиченому органікою грунті переважають бактерії, променисті грибки (актиноміцети), міксоміцети і гриби, які переплітаються своїми гіфами (найтоншими нитками), а також зелені, сині і діатомові водорості.
З грунтової фауни домінують найпростіші організми: джгутикові, коловороткі, тихоходки і амеби. Численні також кліщі і вілохвосткі, які механічно подрібнюють органіку і готують її для подальшого розкладання бактеріями і грибками. У грунті живуть жуки, павуки, равлики і мурашки, а також земляні хробаки.
У грунті відбуваються складні процеси за участю величезної кількості живих істот, залучених до боротьби за харчування, причому для переважної більшості істот — смертельну. На заключному етапі ця боротьба закінчується тим, що бактерії, актиноміцети і гриби звільняють вуглець, азот, фосфор, калій, магній і сірку у формі, яка доступна для асиміляції їх вищими рослинами. При цьому людина активно втручається в кругообіг речовин у грунті і додає в нього органіку, тим самим створюючи в ньому баланс поживних речовин, позитивно впливає на врожайність садово-городніх культур і якість продукції.
Перевірити фактичну біологічну активність грунту на ділянці садівник може досить простим способом. Для цього достатньо взяти листки фільтрованого паперу (типу «промокашки») і закопати їх на глибину 5-15 см в різних місцях ділянки, а приблизно через місяць подивитися, що з ними стало. Якщо листок сильно зотлів, значить, біологічна активність грунту досить висока. Якщо папір зруйнувалася тільки в окремих місцях — активність грунту середня. Якщо листок залишився цілим — грунт відчуває голод на органічні добрива і, отже, потребує їх.
Активність грунту залежить не тільки від кількості внесених органічних добрив — їжі для всього живого — а й від наявності в ґрунті нір і ходів, що проробляються дощовими черв’яками. При цьому по вертикальних ходах коріння рослин охоче проростають в більш глибокі грунтові горизонти, посилюючи живлення рослин і створюючи у них більш потужну кореневу систему порівняно з тією, яка характерна для ущільненого ґрунту. Тому чим більше дощових черв’яків у грунті, тим більше таких ходів і тим ефективніше ріст і розвиток рослин. Судячи з даними, черв’яків на 1 м² повинно бути в окультуреному грунті не менше 100-200, а ходів, пророблених ними на тій же площі, — не менше 500-1000.
Жива речовина знаходиться в шарі грунту, глибиною до 20 см, причому верхній шар забезпечує життя аеробних бактерій, яким для життя потрібне повітря, а нижній шар — анаеробних, для яких повітря згубне. Перекопуючи грунт навіть на 1 штик лопати, як рекомендують, ми тим самим прирікаємо і ті, й інші бактерії на загибель. Щоб цього не допустити, грунт краще не копати, а рихлити вилами на вищевказану глибину перед посадкою або посівом в неї городніх культур, а також у період їх росту і розвитку. При цьому поліпшується аерація грунту, а разом з цим збільшується вміст у грунті повітря. Одночасно в грунті зростає активність живих організмів, посилюється фотосинтез рослин. Ефективність розпушування підтверджена мною при вирощуванні кабачків та патисонів на високій теплій грядці.
На закінчення кілька слів про результати новітніх досліджень в даній області, проведених за допомогою комп’ютерної томографії. Встановлено, що дощові черв’яки не завжди прокладають трубчасту систему ходів. Своїми екскрементами вони засмічують відрізки трубочок настільки, що вода не стікає по них, а накопичується і фільтрується через систему пір грунту. В результаті цього подовжується шлях до ґрунтових вод і суттєво покращується властивість грунту.
