…Березень. Пригріває сонечко, невдовзі — весна, але справжнього тепла немає. У сад, на город, на свої шість соток ще рано, а вирощувати вдома розсаду теплолюбних культур, насамперед помідорів, — саме час. Але коли уявиш труднощі, які на тебе чекають: де взяти стільки грунтосуміші, а головне — як перевезти ці важезні коробки з витягнутими, блідими рослинами, руки опускаються. А потім, коли висадиш їх на город, скільки сил і часу доводиться затратити, аби вони прижилися (бо важко переносять пересаджування) і дали уражай (часто невеликий) зелених плодів.
Проте не слід впадати у розпач. Зараз продають безліч сортів і гібридів помідорів у красивих пакетиках. Потіште себе і придбайте один… два, беручи до уваги укриття, яке зможете забезпечити рослинкам: тунельне, на дугах або тепличка, де можна ходити на повний зріст. А коли їх немає, доведеться купити нетканий укривний матеріал і накинути його на рослини, притиснути до землі з країв у декількох місцях, щоб не знесло вітром. Це коли йдеться про низькорослі скоростиглі сорти і гідриди. У тепличці можна собі дозволити високорослі, урожайніші середньостиглі сорти та гібриди. Висівати насіння слід у низькі коробочки, наповнені вологою сумішшю з мікропарника або грунту «Фіалка» й піску у співвідношенні 1:1.
Передпосівна обробка насіння не обов’язкова. Звичайно, його можна протруїти, проростити з додаванням мікроелементів і навіть загартувати, але цей процес надто трудомісткий і водночас істотно не впливає на урожай. Посіяти можна і власне насіння, зібране з улюбленого сорту, але не гібрида. Іноді в такому випадку урожай буває навіть кращий, ніж з барвистого пакетика. Щоб насіння краще проростало, помістіть коробочки у поліетиленові пакети, тоді не матимете клопоту з підтриманням необхідної вологості. Далі — як звичайно: ставите пакети у тепле місце, а коли з’являться сходи — на підвіконня. Тільки-но у сіянців почне рости перший справжній листочок, приступайте до пікірування.
Пропонований спосіб пікірування призначений насамперед тим городникам, у яких мало грунту і місця на підвіконні для розсади, і, врешті-решт, обмежені можливості для перевезення розсади на город, але, попри все, є величезне бажання виростити власну розсаду улюблених сортів і гібридів. Для пікірування вам знадобляться відрізки старої плівки шириною 10—12 см і довжиною 18—22 см та грунто-суміш: городня земля, пісок, перегній, до яких слід додати столову ложку будь-якого комплексного добрива. Звичайно, можна придбати й інші земле-суміші, але це коштуватиме дорожче.
Отож, у ліву руку берете прямокутний клаптик плівки і на нього, на той кінець, який ближче до вас, накладаєте одну-дві столові ложки грунту. Прищипнувши корінець, кладете на грунт сіянець, а зверху на нього — ще столову ложку так, щоб залишити незакритим приблизно 1 см під сім’ядолями. Потім щільно загортаєте сіянець у плівку, злегка загинаючи при цьому нижній бік. Грунт має бути достатньо зволоженим, щоб не дуже розсипався. Розпікіровані сіянці, зв’язані або загорнуті у спільну плівку по сортах, поставте щільно, один до одного, в ящик, горщик або в коробку, застелену плівкою.
Після пікірування розсаду не поливайте приблизно тиждень, але й після цього не варто захоплюватися поливанням (тільки в разі потреби, коли нижні листки втрачатимуть тургор). У таких упаковках розсада може залишатися до висаджування у грунт, тобто до появи бутонів на першому суцвітті (приблизно 1,5—2 міс.).
Можливі деякі варіанти. По-перше, сіянці можна розпікірувати і в менші відрізки плівки, з меншою кількістю землі, але тоді треба уважно стежити за розсадою, частіше поливати, підживлювати або дуже слабким поживним розчином під час поливання, або один раз на 7 чи 10 днів, але поливати все одно доведеться частіше. По-друге, можна через місяць пересадити розсаду в ті самі клаптики плівки, але додати поживного грунту: розгортаєте плівку, додаєте грунту і знову загортаєте.
Проте у будь-якому випадку розсаду не слід перезволожувати й «перегодовувати», їй це не потрібно. Головна вимога до розсади — її вік, а не довжина стебла та розмір листя, тим більше що під час висаджування в грунт два-три нижніх листки можна видалити.
Не затримуйте розсаду в місті, сміливо везіть її на початку травня на дачу. Поставте на веранді або на вікні в будинку, накрийте будь-яким укривним матеріалом, а в середині травня можна висадити у грунт. Саме тоді матимете змогу переконатися у перевагах описаного способу пікірування, коли, розгортаючи плівку, не пошкодите жодного корінця, і розсада відразу почне «працювати на урожай», а ви позбавитеся необхідності виходжувати її після пересаджування. І тепер, посадивши розсаду у вологу землю, не поливайте її тиждень або навіть два. Волога буде виходити з лунки, а за нею підуть корінці вашої розсади.
Аби захистити рослини від можливих у цей час заморозків, накрийте їх всередині укриття або теплиці якщо не спеціальним матеріалом, то принаймні газетою або паперовими пакетами.
Описаний спосіб придатний для одержання розсади й інших овочевих рослин, які традиційно вирощують через розсаду (перець, баклажани, огірки), у тому числі й холодостійких (салат, кущовий кріп, капуста тощо). І якщо для салату ви виграєте час, бо матимете змогу вже наприкінці квітня висадити готову розсаду (а не насіння) в грунт, то в процесі вирощування капусти набагато важливіше інше: успішне приживлення у відкритому грунті розсади з непошкодженими корінцями.
Спробуйте, й удача буде з вами.
