Кожен досвідчений городник знає, що найкраще добриво для всіх овочевих і садових культур — це гній. Але не всі знають, як правильно його підготувати до внесення і як збільшити його кількість і якість за рахунок інших компонентів.
Внести свіжий гній в грунт — це викинути гроші (а зараз вони чималі) на вітер. До того ж створите для себе роботу по прополці ділянки на багато років (в 1 т свіжого гною міститься від 80 тис. до 7 млн штукнасінин бур’янів). Тому гній треба попередньо готувати. Існує два способи підготовки:
1. Щільний (холодний), коли маса добре ущільнюється і її температура не піднімається вище +3 градусів. При цьому менше втрачається азот і за 3 місяці зберігання утворюється напівперепріла маса з хорошими властивостями. При його внесенні поліпшуються фізичні та фізико-хімічні властивості грунту, посилюються мікробіологічні процеси в грунті і не буде азотного голодування рослин, особливо в 1-й період їх зростання, поліпшується живлення рослин вуглекислим газом. Це найкращий гній.
2. Пухкий (гарячий), коли маса гною не ущільнюється і температура маси піднімається до + 60-70 градусів. Такі купи гною взимку часто «парять», втрачаючи до 50% азоту і до 70% від початкової маси за 3 місяці зберігання. Після цього виходить перегній-сипець, який не містить схожих насінин бур’янів і джерел глистових хвороб, які гинуть при температурі вище +55 градусів.
Але втрати азоту при цьому способі зберігання можна зменшити, якщо до гною при укладанні додати фосфоритне борошно, яке до того ж стає краще розчинним і доступним рослинам. А ось золу до гною додавати не треба, так як луг золи легко розчиняється і від цього збільшуються втрати азоту з гною.
Але найбільш цінним органічним добривом для всіх видів культур є компости, для виготовлення яких використовуються гній, торф, солома, зелена маса будь-яких рослин, земля, гнойова жижа, вапно, фосфоритне і доломітове борошно, суперфосфат.
1. Гнойовий-фосфатний компост. При укладанні гною на зберігання до нього додають 2-5% від його маси фосфоритного борошна. При цьому під впливом мікроорганізмів гною погано розчинне фосфоритне борошно переходить в розчинну форму, а також зменшуються втрати азоту і за 3-4 місяці буде готово гарне добриво, придатне для всіх типів грунту (окремо фосфоритне борошно придатне тільки для кислих грунтів) і під всі культури. Норма внесення цього компосту — від 0,5 до 1 кг на 1 кв. м. Ефективність фосфоритного борошна при цьому буде не менше або більше суперфосфату.
2. Гнойовий-суперфосфатний компост. До гною додають суперфосфат — 2-3% від його маси. При цьому також різко скорочуються втрати азоту з гною, а фосфорна кислота з суперфосфату переходить в розчинний стан, а якщо суперфосфат вносять окремо, то він зв’язується в грунті. Цей компост дуже хороший при вирощуванні картоплі — 0,5 кг на 1 кв. м компосту краще 2 кг на 1 кв. м одного гною.
3. Торфо-гнойовий компост. Для цього краще використовувати торф низинних або перехідних боліт. При зимовому зберіганні беруть в рівних кількостях торф і гній, а при річному на 1 частина гною — 4 частини торфу. Якщо торф кислий, то треба додати 2% вапна, гною (до 30%) і хлористого калію (2%). У цьому компості також скорочуються втрати азоту, а малорухливий азот перетворюється в аміачну форму, яка легко засвоюється рослинами.
4. Гнойовий-земляний компост. Селяни з незапам’ятних часів при вирощуванні ранніх овочів в парниках готували суміш дернової землі з гноєм, гнойовою рідиною.
Для приготування такого компосту на узліссі або на лузі вибирають ділянку з хорошою дерниною, вносять фосфоритне або доломітове борошно (2%), мелений вапняк (3%), гній (4%) і все перекопують, протягом літа треба ще перемішати, знищуючи бур’яни, а потім зібрати в штабель. До осені компост буде готовий.
5. Компост з соломи і гною. При нестачі гною цей компост дуже до речі. Для цього солому треба розрізати на відрізки по 10-15 см, вниз покласти 20-см шар соломи, рівномірно додати 2% фосфоритного борошна від маси соломи, 5% землі, полити гноївкою (25%) і зверху закрити землею. Через рік вся маса перетвориться в хороше добриво.
При заготівлі будь-яких видів компостів протягом літньо-осіннього періоду добавки до них тирси, листя, зеленої маси і коренів бур’янів, бадилля, харчових відходів тільки поліпшать їх якість.
Для приготування компостів на городах і садових ділянках краще мати компостні ящики, розділені на три частини: в першій — закладається органічна маса для компостування, в другій — проходять біологічні процеси, а з третьої — компост використовується як добриво.
